Чому американські медіа так голосно заговорили про Україну? Чому адміністрація Джо Байдена так голосно заговорила про Україну? 

Ще кілька місяців тому нас плескали по плечу, обіцяючи рішуче стурбуватися. А зараз одна за одною країни Заходу дають нам летальну зброю, а Росії готують "катастрофу".

Величезна хвиля солідарності Заходу з Україною несеться планетою. Але де вона взялася? Звідки вона? Багато хто в Києві не розуміє. Здається навіть президент. Але ця хвиля єднає весь Західний світ. 

Кожна столиця Заходу постала перед вибором. І зробила його, чи робить в ці хвилини, заряджаючи обойму Заходу. Всі шукають спосіб підтримати Україну та допомогти захиститися від Росії. Захистити своїх від чужих. Своїх від чужих.

Раптом розколотий західний світ, де довгі роки заправляв балом летаргічний сон, об'єднався навколо України. Одна країна за іншою. 

Ми ж завжди знали, що ми самі. А зараз знаємо, що нас багато. Наших друзів та союзників – багато. Дуже. Наша величезна родина на Заході отямилася. Вперше за багато років.

Звідки ж ця хвиля? Давайте чесно. Дехто у Вашингтоні додав їй трохи сили, розуміючи, до чого все йде. Бо уроки засвоєні.

Але народилася ця хвиля у Києві. У 2014 році, коли ми з вами прокричали на весь світ, що більше назад не повернемося. Що ми захищаємо майбутнє вільного світу.

Відколи хвиля піднялася високо, вона багато разів обігнула Землю. І продовжує огинати й тепер, не слабшає, посилюється. 

Ми говорили, що Україна – це Європа. А тепер Захід усіма засобами каже: ніколи, ніколи, ніколи й ніхто не віддасть Україну.

Тож я не знаю, чи збирається Росія поворухнути бодай пальцем у наш бік. Але знаєте, що я думаю? Я дуже, дуже, дуже сподіваюся, що збирається. Тому що останній акт відбудеться або зараз, або згодом – але уникнути його ми не зможемо. 

Україна має вирватись з міцних російських обіймів та повернутися додому. У велику родину рівних серед рівних, де бувають сварки, де не все так добре, але це – наш справжній дім.

Але тепер ніхто не скаже нам, як у 90-ті: "українська націє, навіщо вам незалежність? Ви ж з СРСР". Тепер увесь світ каже: ми з вами, ми ваші союзники, ми ваші друзі.

Минеться останній акт без крові, чи трохи ворогами землю припорошити доведеться – двері додому відчинені так широко, як ніколи. І ми ними скористаємось. А за 10-20 років ми будемо згадувати ці дні, як зараз згадуємо і святкуємо День Незалежності – час великих змін.

Нічого не бійтесь. Вірте в себе. Ніхто і ніколи нас не перемагав.

"Уряди та громадяни всіх країн повинні турбуватися про те, що відбувається в Україні. Це не віддалена регіональна суперечка чи ще один приклад російського знущання. На кону принципи, які зробили світ безпечнішим і стабільнішим на десятиліття", – держсекретар США Ентоні Блінкен, 20 січня 2022-го.

Оригінал