Міністром оборони України призначать міністра реінтеграції, який не мав відношення до оборонної сфери, але працював як дипломат у Тристоронній контактній групі.

Міністром стратегічних галузей промисловості призначать главу митної служби, який раніше не мав відношення до оборонної промисловості.

Як давати оцінки цим призначенням, про які заявили "слуги"?

Читайте також

Міністр – це політична посада, можна призначити будь-кого, але результат роботи у такому разі має визначатися якимись заздалегідь поставленими цілями та програмами, які мають отримати політичну підтримку шляхом голосування.

Коли президент Володимир Зеленський представив міністра оборони Андрія Тарана у Верховній Раді, він не поставив йому жодних конкретних завдань та термінів. Таран не представили комітету з оборони парламенту. Він не представив своєї програми реформ у сесійній залі, і навіть не відповідав на запитання депутатів.

Як же збирається керівництво країни оцінити досягнення людини, яка не дала жодного не постановочного інтерв'ю та жодної не постановочної прес-конференції? Ви самі вбиваєте всяку логіку у своїй кадровій політиці.

І найсумніше, Таран збирається мовчки піти так само, як і прийшов.

Слуги не заслухають звіт, не поставлять запитань, не зроблять висновків, не дізнаються про проблеми.

Замість Тарана, який мовчить, Офіс президента ставить на його посаду Олексія Резнікова, який говорить, і знову без постановки завдань, без будь-якої стратегії, без будь-яких цілей, завдань і термінів. Які будуть наслідки таким діям? 

А як можна відпускати ось так мовчки міністра стратегічної промисловості Олега Уруського? Адже свого часу його також особисто призначав голова ОПп Андрій Єрмак, який вихвалявся, що цього кандидата йому запропонував особисто Володимир Горбулін. Тож за що ж ви вигнали міністра, чому не озвучуєте проблеми, недоліки його роботи, чому немає аналізу, який зміг би використати новий міністр для отримання уроків з допущених помилок?

Що за конфлікт із Укроборонпромом, чому Уруському не дали ліквідувати цю структуру, яка через два з половиною роки продовжує паразитувати на грошах держпідприємств? Невже Верховна Рада не хоче дізнатися відповідь на це запитання?

Читайте також

Я хочу нагадати, що парламентський контроль у сфері оборони – один із ключових стандартів НАТО. Чому ж президент Зеленський вимагає вступу до НАТО від президента США Джо Байдена, але сам не виконує тих вимог, які працюють у країнах НАТО?

Поки що логіка одна: і Резніков, і Павло Рябікін користуються повагою голови Офісу президента Єрмака, правлячої верхівки слуг, і однієї цієї довіри та лояльності достатньо, щоб будь-кого поставити на будь-яку посаду куди завгодно.

Слуги народу, які зробили Тарана міністром, несуть повну відповідальність за той жахливий бардак, хаос в управлінні МО та дві корупційні справи проти заступників Тарана.

Депутати комітету з оборони збирають власні кошти на закупівлю необхідних на фронті квадрокоптерів, але вони жодного разу публічно не протестували через те, що тактичних безпілотників немає у програмі Держоборонзамовлення, щоб забезпечити, наприклад, дешевими видатковими БПЛА всю діючу українську армію.

Президент Зеленський тричі за два з половиною роки дивився на фронті антидронові рушниці – системи РЕБ проти безпілотників литовського виробництва NT-Service, і неодноразово говорив про прохання бійців закупити хоча б невелику партію, а ЗСУ підготували цілу групу операторів цих антидронових рушниць. Але до цього Міноборони не купило жодної одиниці всупереч численним обіцянкам військового керівництва та внесення рушниць до списку потреб. Лише волонтерські рушниці працюють на фронті.

Слуги народу мовчать. Це найочевидніші приклади, а таких можна навести ще велику кількість.

Кадрові перестановки в оборонній сфері показують повну відсутність будь-якої стратегії та розуміння президентом, що саме має робити держава для перемоги у війні, військової реформи та реформи оборонної промисловості.

Мовчання – це відповідь на те, чого немає. Немає стратегії, немає доктрини, немає планів, немає відповідальності.

Оригінал