Місто, що не стало тилом. Як живе Херсон через три роки після деокупації

Минуло три роки відтоді, як Збройні Сили України звільнили Херсон – єдиний обласний центр, який російська армія захопила на початку повномасштабного вторгнення.

Це місто стало символом спротиву: під час окупації херсонці виходили на мітинги під дулами автоматів, ховали українські прапори, щоб у День звільнення – 11 листопада 2022 року – знову розгорнути їх на площі Свободи.

Херсон не став тилом. Через Дніпро – російські війська. А саме місто щодня під обстрілами. Попри це, тут залишається близько 60 тисяч людей – вони працюють, виховують дітей, латають домівки й намагаються зберегти життя в місті. Херсону допомагають і ті, хто був змушений виїхати, але не відірвався від нього.

Щоб дізнатися, як Херсон і херсонці живуть три роки після деокупації, LIGA.net поговорила з військовим, який брав участь у звільненні Херсона, з колишнім мером Володимиром Миколаєнком, який пройшов російський полон, з головою спільноти колишніх цивільних полонених "Бранці Херсона" Романом Баклажовим, а також з молодою мамою, яка виховує дитину у фронтовому місті й не збирається його залишати.

Це історія про тих, хто залишився і хто повертається. Про тих, хто зберігає спогади про довоєнний Херсон і бачить на власні очі Херсон сучасний – південний форпост, яким він змушений був стати.