У 2013 році я казав своїм студентам: "Це не ваш Майдан. Це наш Майдан, нашого покоління, Майдан громадських активістів, підприємців, синіх і білих комірців. Це наша відповідальність – доробити те, що ми не доробили у 2005 році. Реалізувати те, що планували з 2010-го. І передати країну вам вже без "совку" – демократичну, з сильними інклюзивними інститутами. Країну можливостей і справедливості. Європейську".

Сьогодні, коли переважна більшість молодих людей втратили віру у світле майбутнє України та воліють виїхати на Захід, я маю сказати так: "Друзі, любі мої студенти й ті, кого я не знаю. Тепер це ваш Майдан".

Тільки так можна повернути віру в майбутнє – коли ти сам його твориш.

Майбутнє України твориться на фронті. І майбутнє України твориться біля Театру Франка в Києві та в кожному місті, де ви збиратиметесь, щоб заявити про нього – про майбутнє без корупції.

Без зловживання владою. З сильними незалежними інклюзивними інститутами. З державною владою, підзвітною громадянському суспільству. З чесним і конструктивним діалогом політичної влади та громадських організацій. Майбутнє без брехні та лицемірства політичних лідерів.

Політична влада має зрозуміти, що ви – ми всі – не будемо більше зупиняти самих себе ("бо ж війна"). І не будемо більше боятися ані силовиків, ані санкцій, ані анонімних Telegram-каналів.

Що ви – і ми всі – подорослішали.

Що нам потрібні не "рилси" від влади. І не "фото зустрічей" в інстаграмі. І не картинні "зустрічі з бізнесом".

Нам потрібний справжній діалог.

Не буде війна виправданням відсутності справжніх реформ.

Не буде прощення руйнації європейських перспектив.

Не буде "ви не розумієте" та інші посилання на таємну дипломатію і секретне знання достатнім поясненням, чому "своїм – все, чужим – нічого".

Спочатку обговорення – потім рішення. Спочатку узгодження червоних ліній – потім дії.

Громадянське суспільство визначає візію країни та принципи держави. Законодавча і виконавча влада втілюють це.

Тільки так ми не програємо нашу Перемогу. Тільки так ми не перетворимося на нікчемну, дрібну, зруйновану і розсварену версію Росії. Тільки так ми станемо справжнім глобальним субʼєктом. Країною можливостей і відповідальних громадян.

Друзі. Не розмінюйтесь на дрібні подачки від політичної влади.

Не погоджуйтесь на компроміси. Компроміси вбивають майбутнє.

Річ не в САП і НАБУ. Не в їхній підзвітності. Навіть не в корупції як такій. Річ у тому, яку державу в нашій країні ми хочемо бачити. Людиноцентричну.

Таку, що дбає про нашу безпеку, але гарантує свободу слова. Таку, що не покриває корупціонерів, а створює умови для розвитку, самореалізації. Таку, що співдіє та організовує справжній діалог.

Таку, в який і ветеран, і молодь, і людина з інвалідністю, і державний працівник може почуватися гідно. І знати: саме тут для кожного з нас є найкращі можливості.

Візьміть сьогодні майбутнє нашої країни у свої руки.

Оригінал