Якщо говорити про реформи в Україні у воєнний час, моя думка проста — немає важливих і неважливих реформ. Їх потрібно впроваджувати. Всі, окрім реформи української армії.

У опитуванні "Вокс Україна" понад 85% українців висловилися за важливість реформи армії. Всім нам болить армія, війна. Це змушує нас бажати змін у цій сфері. І емоційно я, звісно, підтримував би заклики реформувати армію тут і зараз. 

Але як людина раціональна скажу по-іншому: зараз армію реформувати не можна. Бо зараз  армія працює. Десь інерційно, десь за старими алгоритмами, але працює.

Існує велика спокуса для політиків, експертів, просто небайдужих людей піти на заклики:  "Нумо робити, ми придумали ідеальну нову схему, треба її імплементувати". Це призведе лише до того, що щось наштовхнеться на перепони, щось зламається, і з’явиться привід казати: "Влада погана, вони зливають армію". І пішло-поїхало. 

Ми всі бачили приклади спроб підбурювання суспільного невдоволення. 

Щоб встояти, особливо зараз, інколи потрібно йти на неприємні компроміси, іноді потрібні широкі коаліції, в яких учасники не сваритимуться, а будуть корисними один одному і підсилюватимуть спільну ідею. 

Нам, українцям, зараз дуже потрібно навчитися трохи приглушувати власну емоційність, щоб зрозуміти суть та зробити правильний вибір. Потрібно навчитися чітко розрізняти власні передчуття, здогадки, емоції та факти.

Повертаючись до питання реформ. Якщо є запит від суспільства, якщо є розуміння, куди рухатися, якщо є прецеденти та історії успіху або ж приклади, що щось можна змінити на краще, – це потрібно робити. 

"Краще – ворог хорошого". Я не прихильник думки про те, що відразу все потрібно зробити ідеально та унікально. Варто взяти найкращі можливі практики та розумно, зважаючи на обставини, їх імплементувати.

Всі реформи пов’язані між собою та всі потрібні. Візьмімо, як приклад, ту саму армію. На її функціонування та розвиток впливають і реформа закупівель, і реформа медичної сфери, цифровізація, і реформа держуправління. До того ж вже зроблені реформи створюють підвалини для швидкого просування інших сфер. І так формується повністю нова система. Якщо ж ви будуєте лише одну вузьку сферу відокремлено від інших, вона може бути нежиттєздатною у "ворожому середовищі". 

Амбіції вперед

Отже, нам потрібно робити одразу багато реформ, інтегрувати їх одна в іншу, зрощувати корінням і робити так, щоб ніякі наступники не змогли їх зруйнувати.  Я зараз, перебуваючи в армії, переосмислюю все, що колись бачив, і дивуюся, наскільки жага до наживи глибоко вкорінилась в людях. Так, що навіть під час війни вони не можуть позбутися меркантильних, іноді дурних, ідей. Думають, що світ не змінився. 

А світ змінився. І для того, щоб ця країна стала сильною — а ми зараз намагаємося зробити так, щоб Україна стала однією з найсильніших країн світу, — потрібно, щоб зростала ця нова реформована система.

Якщо ви вже воюєте, якщо ви вже на фронті, варто тут залишатися. Так роблю я сам. Хоча б тому, щоб сюди не потрапили інші. Якщо ви не тут — у вас свій фронт. Він полягає в тому, щоб створити краще життя, кращу Україну для тих, хто повернеться з війни після нашої перемоги.

А реформу армії ми зробимо обов’язково. Коли виграємо війну. Слава Україні!

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
зсуукраїнська арміяскубенко максимреформа арміїреформи в україні