Підрив Каховської ГЕС – тема для Грети Тунберг.

Навіть якщо залишити за дужками ризики ЗАЕС та короткострокові проблеми через підтоплення та розмивання, знищення російськими військовими злочинцями ГЕС спровокує довгострокові проблеми – у вигляді змін клімату.

У нас у ЗМІ губиться той факт, що Каховське водосховище живить не лише Північно-Кримський, а й Каховський магістральний канал. Якщо подивитися на карту мережі каналів, видно, що дві третини Херсонської області (під 400 тис. га) та чверть-третину Запорізької ризикують залишитися  без зрошуваних полів.

Приміром, Приазовська зрошувальна система у Мелітопольському районі – це майже 97 тис. га. Це величезні площі та найцінніші землі. Годують мільйони людей. Зникнення водних артерій неминуче призведе як до зміни культур, так і до формування більш посушливого клімату.

Це безпосередньо стосується і Криму.

Ось тут би адекватним екологам включитися і роз'яснити тим, хто не розуміє, що російська агресія – це жах для екології та як мінімум регіональні ризики. А з погляду продовольчої безпеки – глобальні.

Українці жили на цій землі, обробляли її та планували жити далі. На півдні Херсонщини комбайни були, як космічні кораблі, майбахи серед комбайнів (їх росіяни вкрали насамперед). В Україні нікому на думку не спало б шкодити всьому цьому. Тим більше – створювати довгострокові екзистенційні ризики. Навіть у страшному сні, навіть теоретично.

А ось росіянам – легко. І через скотське ставлення до чужої землі. І – як варіант – з метою стратегічно нашкодити перед втечею. Щоб їжу купували у Краснодарському та Ставропольському (звідки, до речі, 205 мотострілецька бригада, підозрювана у цьому військовому злочині) краях.

Створення довгострокових ризиків і абсолютно байдуже ставлення до майбутнього території – ще один наочний доказ, що росіяни – не "визволителі", а загарбники на нашій землі.