Президент Туреччини Реджеп Ердоган захистив свої повноваження очільника держави у непростому протистоянні з лідером опозиції. Політичного дива не відбулося, однак цього разу йому довелося боротися. Він не зміг виграти вибори у першому турі, що є індикатором послаблення його позицій у турецькому суспільстві.
У першому турі за Ердогана проголосувало 27 мільйонів виборців, а за Киричдароглу понад 24 мільйони. Тобто майже половина виборців Туреччини не підтримує політику чинного президента і ця ж тенденція збереглася у другому турі.
Однак головний ворог Ердогана – не опозиція, а турецька економіка. І цей фактор впливатиме на подальший розвиток подій у Туреччині найближчими роками. Всі стабілізаційні економічні рішення Ердогана насправді призводили до ще більшого погіршення. І всі помітили, що бізнес голосує за опозицію.
До яких дій вдасться Ердоган тепер – не можна передбачити. Всі кроки президента в економіці були якраз такими. Що можна точно передбачити – серйозну економічну турбулентність і намагання зберегти свою владу. Уже зараз він буде думати про місцеві вибори, щоб повернути контроль над найбільшими містами, і про наступні президентські вибори, адже очевидно, що Ердоган не збирається залишати свою посаду.
Різкі зміни у зовнішній політиці очікувати не варто. Туреччина буде намагатися зберігати спеціальні стосунки з Російською Федерацією, які є також особистими стосунками Ердогана та Путіна. З іншого боку, Туреччина буде робити все можливе, щоб НАТО було сприятливим, щоб країна почувалася комфортно у переліку проблем, які існують в регіоні. Йдеться і про постачання новітньої зброї, і модернізацію війська. Однак Туреччині цього разу доведеться розблокувати процес прийняття до НАТО Швеції. Для нас це дуже важливо, оскільки Україна має стати наступною після Швеції. Часу до Вільнюського саміту НАТО небагато, але, можливо, Ердоган поспішить довести, що він залишається лояльним партнером Північноатлантичного альянсу та США.
І звичайно, він продовжуватиме свої миротворчі зусилля. Зернова угода поки єдина дипломатична перемога Ердогана і до того ж зараз зʼявилося чимало конкурентів у миротворчих інціативах на глобальному Півдні. Це і Китай, і Бразилія, і Саудівська Аравія та делегація з Африки на чолі з ПАР.
Однак я не виключаю, що коли реальна можливість для перемовин з Росією виникне, таким посередником може стати той, хто має хороші стосунки і з Путіним, і з Зеленським. Це якраз Реджеп Ердоган.
Оригінал
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
Коментарі