Україна провалює (поки) Олімпіаду. Як вигравати більше медалей, радять науковці

На 12 день після початку Олімпіади в Токіо Україна посідає 61 місце в командному заліку. Є шанси, що наша країна поліпшить своє становище, але ймовірність, що ми повторимо успіхи минулих ігор, невелика. Наприклад, на Олімпіаді в Лондоні у 2012 році ми були 14.

LIGA.net  вирішила звернутися до науки та статистики, щоб відповісти на запитання, від чого залежить результат країн на іграх і як Україні поліпшити показники. Може, справа в призових за медаль, кількості населення, грошах на спорт, системі підготовки?

Кількість медалей за всі ігри в історії

Наразі (на 12 день Олімпіади) лідери командного заліку – збірні Китаю та США. Перша – за кількістю золотих медалей (32), а США за загальною кількістю – у них 73 медалі. Для порівняння, у України сім медалей: одна срібна, решта – бронзові.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

США лідирують не тільки на цих Олімпійських іграх, але і в історії олімпійського руху. До початку змагань в Японії американські атлети завоювали 2523 медалі в літніх видах спорту. Найближчий переслідувач – СРСР, такої країни немає вже 30 років, але вона на другому місці з 1010 медалями (якщо скласти успіхи СРСР і Росії, як правонаступниці Союзу, то вийде 1 436 медалей). На третьому місці – Британія з 851 медаллю. "Золотий" лідер токійської Олімпіади Китай завоював 546 медалей і перебуває на сьомому місці. Українські спортсмени за 30 років здобули 120 медалей.

Чи пов'язаний довгостроковий успіх країни у спорті з кількістю населення? Мовляв, у США і СРСР по 300 млн населення, є з кого обирати. Найімовірніше, ні. Найбільша країна, Китай, демонструє спортивні успіхи тільки останні 30 років. А мільярдна Індія за всю історію завоювала 28 медалей. Вчені також не бачать залежності між кількістю населення та успіхами на Олімпіаді, але підкреслюють, що розмір ВВП часто корелює з кількістю медалей. "Ми знаходимо переконливі докази того, що інші ресурси, зокрема національний дохід, важливі для підготовки спортсменів-олімпійців. Також зазначимо, що дохід на душу населення і чисельність населення мають дуже схожі ефекти, що дозволяє припустити, що загальний ВВП – кращий показник національних олімпійських результатів", – пише в своїй статті Ендрю Бернард.

Перерахунок кількості медалей на 1 млн населення зовсім перевертає уявлення про спортивні народи: всіх випереджає п’ятимільйонна Фінляндія. Ця нечисленна і північна країна на літніх Олімпіадах заробила 303 медалі або 55 на 1 млн населення. Навіть у загальному заліку 303 медалі – це 15 місце і дуже хороший показник. Всього на одну більше у 37-мільйонної Канади. Олімпійська успішність українців у перерахунку на мільйон – три медалі.

Фінансова мотивація

Можливо, американських і китайських спортсменів мотивують грошові виплати за медалі? Ні. США взагалі не дуже щедрі до спортсменів – вони платять $37 500 за кожну золоту медаль. Скільки платить Китай зараз – невідомо, у 2008 році платили $51 000.

Приєднуйтесь до Instagram LIGA.net – тут тільки те, про що ви не можете не знати

Американський спортивний успіх не дуже комерційно привабливий. Олімпійці суперзірок можуть заробляти сотні мільйонів, як Майкл Фелпс або Усейн Болт. Водночас доходи звичайних американських олімпійських чемпіонів не перевищують $50 000 на рік. А є зовсім дивовижні випадки – ось історія олімпійця з доходом $8000.

На порядок вигідніше бути олімпійським призером в азіатських країнах. Сінгапур і Тайвань платять спортсменам понад $700 000 за золоту медаль, Індонезія і Бангладеш – $350 000 і $300 000 відповідно. Втім, платити їм доводиться нечасто – Бангладеш ніколи не брав медалі на Олімпіаді, у Сінгапуру їх п’ять за всю історію. Україна виплатить за золоту медаль $125 000 (якщо будуть).

Що ж потрібно робити для завоювання медалей

Деніел Райх, науковий працівник Інституту кількісних і соціальних наук Гарвардського університету (IQSS), у 2016 році запропонував свою формулу успіху на Олімпіаді під абревіатурою WISE.

W – підтримка жінок у спорті. Припускається, що через малу кількість жінок країна не зможе завоювати медалі в жіночих видах спорту. Наприклад, Китай останнім часом завойовує більше медалей, ніж будь-яка інша країна, за винятком США. У китайській делегації 51% жінок, це найвищий показник серед усіх країн.

I – інституціоналізація. Якщо країни створюють централізовану систему для виявлення та підтримки (фінансової та інфраструктурної) талановитих спортсменів, вони зазвичай досягають кращих успіхів. Райх наводить приклад "інституціоналізації" спорту в СРСР у 1960-х і 1970-х роках. Сучасні приклади – Австралійський інститут спорту (AIS) і норвезький Olympiatoppen (OT). Австралія та Норвегія проводять настільки ефективну спортивну політику, що вчені навіть назвали ці відомства "фабриками медалей". Виняток із правил – США, де є тільки некомерційна організація Олімпійський комітет США (USOC), яка не отримує федерального фінансування.

S – спеціалізація. Райх радить робити ставку на види спорту, де країна напевно візьме медалі. Наприклад, Австралія зосередилася на плаванні (30% від усіх виграних медалей, нинішня Олімпіада це підтверджує), Китай інвестував у жіночу важку атлетику, Ефіопія і Ямайка – в біг.

Бонус: Коли згасне олімпійський вогонь?

Олімпіади коштують нечувано дорого, а інтерес глядачів падає. І це дуже погана комбінація.

Олімпіада в Токіо стане найдорожчою в історії. Влада Японії підвищила кошторис вдвічі  –до $15 млрд, японські аудитори говорять, що витрати склали вже $20 млрд, а ЗМІ нарахували до $28 млрд. Це майже вчетверо більше, ніж японці планували витратити, подаючи заявку в 2013 році. Десятки мільярдів доларів і кратне перевищення кошторису – це типова історія останніх Олімпіад.

Витрати зростають, а глядацький інтерес падає. За даними Nielsen, Олімпійські ігри в Ріо дивилися по телевізору 3,2 млрд осіб, а попередні в Лондоні – 3,6 млрд. Результат токійської ще невідомий, але вже говорять, що інтерес глядачів у США і Європі стрімко падає. Якщо відкриття Олімпіади в Лондоні дев’ять років тому подивилися 41 млн глядачів із США, то Токійське відкриття – тільки 17 млн осіб (падіння 58%). У Німеччині з 2008 року аудиторія впала на 73%, в Британії – на 61%.

Причинами падіння переглядів цього року Reuters називає різницю в часових поясах з Японією, COVID-19 і зменшення кількості стримінгів, що проводять трансляцію.

Міжнародному олімпійському комітету (МОК) і майбутнім господарям – Парижу (2024) і Лос-Анджелесу (2028) варто перепридумати Олімпійські ігри. Як це вже було в 1970-х і 1980-х роках, коли МОК мало не збанкрутував.