казарін павло

Вибіркова пам'ять зручна для психіки, але шкідлива для здорового глузду. У цю гру я не хочу грати

Ми граємо на максимальній складності. У нашій ситуації ціна помилки – позамежна

Нам випало жити у найсуб’єктніший період існування України

З розпадом СРСР дракон у Росії не вмер. Його замінили хаос та бургомістр. Але люди дуже швидко знову захотіли дракона. І так – по колу

Пострадянська людина, що ностальгує за СРСР, не вдає з себе порядну, вона свідомо відмовилася від правди щодо репресій радянського ладу

Сусідні з Росією країни вимушені захищатися не так від самої російської мови, як від усього, що докладається до неї у рамках "пакетної пропозиції"

В українців, чомусь, не працює історична пам’ять. Саме вона дозволяє не заблукати в ілюзіях. Саме тому ми повірили у "відлигу" в Росії

Бувають сценарії win-lose, бувають win-win, а ситуація із підозрою в держзраді Порошенка — сценарій lose-lose

Сучасна Росія – це країна, у якої немає свого національного проєкту.

Росія поводиться так, начебто СРСР і не розпадався. Начебто він лише переформатувався. У Заходу зовсім інше бачення того, що сталося у 1991-му

Кожне українське керівництво щоразу змушене складати один і той самий іспит

Путін не вічний. Тільки це нічого для України не міняє

Про російске телебачення. Безпосереднє знайомство з російським двоголовим телеконтентом вибило мене з колії

Зараз Україні як ніколи потрібні сильні інститути. Які здатні стримати ексцентрику будь-якого каліфа на годину

Москві кортить, щоб її визнали рівною. Зрівнятися зі своїм радянським батьком. Тому що вона досі живе в його тіні

Кожна українська влада намагається грати із західними донорами в наперстки