Бунт за робочі місця. Що треба знати про криваві протести в Бангладеш

У Бангладеш щонайменше 39 осіб загинули через придушення протестів. Їх причина – економічні проблеми. Молодь невдоволена резервуванням державних посад для нащадків борців за незалежність. Через це в одній з найбільш густонаселених країн гостро бракує робочих місць.Акції переросли в бунт проти авторитарної влади.LIGA.net дослідила публікації CNN, Financial Times, Foreign Policy, BBC, Anadolu Agency та зібрала три факти, які варто знати про протест молоді.Битва за робочі місцяПротести у Бангладеш спалахнули 1 липня в Університеті Дакки, а пізніше поширилися на інші кампуси та міста країни, включали блокування залізниць і доріг.ДовідкаБангладеш – восьма за чисельністю країна світу та одна з найбільш густонаселених – 170 млн на 148,5 тис. кв. км. У 1947-1971 роках була частиною Пакистану. Попри те, що 91% населення мусульмани, країна світська. Має проблеми з корупцією, політичною нестабільністю і наслідками змін клімату.15 липня члени Ліги Чатра – студентського крила партії влади – напали на студентів-протестувальників у кампусі Університету Дакки. Далі акції перетворились на жорстокі сутички мітингувальників із прихильниками влади та поліцією.Наразі відомо про 39 загиблих і сотні поранених. Поліція застосовує сльозогінний газ і гумові кулі проти демонстрантів з палицями, які заповнили вулиці та університетські містечка столиці Дакки та інших міст.Державне мовлення припинило роботу після того, як демонстранти спалили штаб-квартиру державного телебачення. Влада закрила університети, заблокувала інтернет, мобільні мережі працюють з перебоями.Студенти кажуть, що на них нападають прихильники влади з партії Ліги Авамі, а влада звинувачує їх у вандалізмі. Правозахисні групи звинувачують владу у застосуванні надмірної сили.Читайте такожУ світі вчетверо зросла кількість багатіїв: рейтинг країн з найбільшою кількістю мільйонерівСтуденти вимагають покласти край урядовій системі квот, яка резервує 30% вакансій на державних посадах для нащадків ветеранів війни за незалежність. Бангладеш за допомоги Індії виборов свободу від Пакистану в 1971-му.Багато представників сучасної еліти пов’язані з тим поколінням, зокрема прем’єрка Шейха Хасіна, донька шейха Муджібура Рахмана, засновника країни, вбитого під час військового перевороту в 1975-му.ДовідкаШейх Хасіна – прем’єрка, яка на посаді з 2009-го. Її переобрали на п’ятий термін у січні 2024-го на виборах, в яких були значні порушення, репресії проти опозиції.Загалом 56% посад зарезервовані для різних груп, включаючи етнічні меншини, жінок, осіб з обмеженими можливостями.Зарезервовані посади дають гарантії роботи і вищу зарплату. Учасники акцій кажуть, що квоти – дискримінаційні, і дають перевагу прихильникам влади. Вимагають найму на основі якостей і заслуг.Державна робота вважається більш стабільною та краще оплачуваною, ніж у приватному секторі. Попит на неї дуже великий – понад 400 000 випускників змагаються за близько 3000 державних посад щороку.У країні високий рівень безробіття. Попри те, що економіка щорічно росте в середньому на 6%, а рівень бідності знизився з 80% у 1971-му до 12,9% у 2021-му, понад 30 млн людей не працюють і не навчаються.Після пандемії економіка сповільнилася, інфляція виросла. З'явились відключення електроенергії. Валютні резерви країни падають. Дедалі більш автократичне правління Хасіни також обурює молодь.Її уряд підтримують сусідні Індія і Китай, які бачать у секуляризмі базу проти ісламізму в регіоні. Зв’язки зі США і ЄС напружені. Держдеп США заявив, що стежить за протестами і засудив насильство.Чому вибухнули протестиХасіна скасувала квоти на посади після протестів 2018-го, але Верховний суд їх відновив минулого місяця, що й спровокувало нинішні заворушення.Щоб заспокоїти молодь, це й же суд минулого тижня призупинив дію квот на місяць і заявив, що незабаром ухвалить остаточне рішення щодо цього питання. Учасники вимагають скасувати квоти.Хасіна захищає квоти і звинувачує опозицію в розпалюванні заворушень. Вона залучила воєнізовані сили, щоб допомогти поліції придушити акції, але обіцяє створити судовий комітет із розслідування смертей.Міністр права Анісул Хук заявив, що уряд готовий зустрітися зі студентськими лідерами, щоб знайти рішення, хоча додав, що остаточне слово буде за судом.Демонстранти погрожують повною блокадою транспортної системи країни, підприємств і шкіл, якщо їхні вимоги не виконають, і планують продовжувати боротьбу."Борці за свободу багато чим пожертвували, тому квоти були логічними в минулому. Але минуло два покоління. Нині це форма дискримінації", – каже учасник протестів.Від вимог щодо квот до зміни владиАкції – найбільше випробування для прем’єрки Хасіни, від початку її чергового терміну на січневих виборах. Їх бойкотувала головна опозиційна партія на знак протесту проти репресій.Студенти заявляють, що їхні акції вийшли за межі розчарування через систему квот, і тепер гнів спрямований проти Хасіни та її уряду, про який правозахисні організації давно попереджали, що прямує до авторитаризму. Акції протесту та насильство тривають.Читайте такожКурс валют зростає. Чому Нацбанк не вдається до фіксації і що буде з гривнею