"Колосальний удар". Чому Афганістан так швидко впав і як це змінить політику США

Війна в Афганістані закінчилася. Талібан захопив майже всю країну всього за 14 тижнів. Президент Ашраф Гані втік, а США й інші західні держави евакуювали посольства і своїх громадян. Форсована перемога талібів – це результат багаторічної корупції та ігнорування проблем урядом Афганістану. Хоча опоненти Байдена критикують його рішення, називаючи поразкою США і "сайгонівським моментом", реальність інша: виведення військ планувалося давно. Вашингтон змінив зовнішньополітичні пріоритети, одночасно показавши, що їхня підтримка не безмежна.

У цієї події є висновок і для України. Зеленському потрібно донести Байдену, що Україна – не Афганістан і вкладені інвестиції тут працюють.

Як і чому Талібан так швидко захопив всю країну, попри мільярдні вкладення Заходу, і що тепер буде з американською зовнішньою політикою – розбиралася LIGA.net.

Читайте нас у Telegram: перевірені факти, тільки важливе

ЯК ТАЛІБАН ЗАХОПИВ АФГАНІСТАН

У квітні США оголосили про виведення військ. Талібан відразу почав наступ на уряд – спочатку на півдні, потім на півночі. У червні під їхнім контролем перебувала чверть країни, а в липні – половина. Але на той момент у талібів не було жодного з 34 адмінцентрів.

Ситуація різко змінилася на початку серпня. Бойовики розпочали наступ одночасно на кілька великих міст. Першим упав Зарандж, за ним посипалися й інші. 13 серпня Талібан за день захопив чотири адмінцентри, включно з Кандагаром – другим найбільшим містом. Через два дні, 15 серпня, таліби без бою захопили Джелалабад, а потім оточили Кабул.

Бойовики не заходили в столицю, їм наказали "бути напоготові". Учасники переговорів від талібів вирушили в президентський палац. Влада опинилася перед складним вибором: капітулювати або битися. Врешті вирішили передати владу мирно. Вдень президент Ашраф Гані покинув країну, а до вечора Талібан заявив про повний контроль над Афганістаном.

Поки лідери Талібану перебували на переговорах, а бойовики тримали місто в облозі, в Кабулі запанував хаос. Американські військові розпочали екстрену евакуацію посольства, своїх громадян і афганців, які співпрацювали з ними. За прикладом США діяли й інші країни Заходу. Тисячі афганців рушили до аеропорту в надії полетіти з країни. У місті утворилися затори.

В аеропорту було так багато людей, що контролювати потік не було можливості. Відео нагадують сцени з фільмів про апокаліпсис.

Desperate situation unfolding at #Kabul airport this morning. pic.twitter.com/JlAWtTHPBy

August 16, 2021

Люди виходили на злітну смугу, щоб потрапити на літак. Військові стріляли в повітря, намагаючись відігнати натовп. У метушні загинули п'ятеро людей.

Not a scene of Hollywood, it 's Just #Kabul air port, people want to run away, after the Capture of Kabul by the #Talibans #Afghanistan
By: @Mukhtarwafayee pic.twitter.com/ZLYieJm9mX

August 16, 2021

Літаки разом евакуйовували з Афганістану по кілька сотень людей. Наприклад, 16 серпня під час трагічного рейсу американський військово-транспортний літак Boeing C-17 Globemaster III забрав з аеропорту Кабула 640 афганців, які бігли від талібів, що захопили владу в країні.

Деякі люди, які не потрапили на борт, чіплялися за шасі літака або шукали місце зовні в надії полетіти. Пізніше з'явилося відео, на якому видно, як вони випадають з літака.

صحنههای دردناک از میدان هوایی کابل. مردم از طالبان میترسند. مردم تلاش میکنند فرار کنند. #Afghanistan #AfghanistanBurning #KabulHasFallen pic.twitter.com/xNGAsf3dbe

August 16, 2021

Попри критику та хаос, який виник, президент США Джо Байден і далі наполягає, що рішення про виведення військ було правильним: "Американці не можуть і не повинні вмирати і битися у війні, в якій афганці не хочуть воювати самі". Водночас він взяв на себе певну відповідальність за поточну ситуацію і зазначив, що Афганістан здався "швидше ніж передбачалося".

Зараз в Афганістані перебувають 120 українців, які хочуть евакуюватися. Серед них і громадяни, які працювали там за приватними військовими контрактами.

ЧОМУ ВСЕ СТАЛОСЯ ТАК ШВИДКО

США були присутні в Афганістані 20 років, вклавши в політичний і економічний розвиток країни понад $100 млрд (витрати на всю військову кампанію перевищують $1 трлн), а також тренували і споряджали урядову армію. Вашингтон виділив понад $80 млрд на оборону, $35 млрд на розвиток, $11 млрд на цивільні операції, $9 млрд на боротьбу з наркотиками і близько $4 млрд гуманітарної допомоги.

30 липня спецінспекція США з відновлення Афганістану сказала: "Відповідю на запитання про те, чи були ці гроші витрачені не даремно, врешті-решт буде результат бойових дій на місцях". Байден висловлював упевненість, що 300 000 афганських військових, підготовлених і оснащених американцями, зможуть стримати наступ Талібану. Але насправді афганських військових було значно менше. За новими даними американських чиновників, їхня реальна чисельність – приблизно 50 000 осіб.

Водночас американська розвідка спочатку прогнозувала, що уряд протримається лише пів року з моменту виведення західних військ. Проте швидкість, з якою Талібан захопив країну, застала зненацька Білий дім. Виникає запитання, чому все сталося так швидко?

Чисельність військ Талібану, за даними американського Центру боротьби з тероризмом, становить близько 200 000 чоловік. Основний осередок – 60 000, на місцях – ще 90 000, 50 000, що залишилися, – бойовики з інших угруповань, які підтримують Талібан. Експерти Центру ще в січні 2021 году прогнозували капітуляцію уряду. За їхніми даними, Талібан перевершував афганську армію з фінансів, тактики та вмотивованості. І вони були однакові за рівнем зовнішньополітичної підтримки.

Американський полковник у відставці Майк Джейсон, що набирав і навчав афганські поліцейські підрозділи і командос, пояснює – США не вдалося створити афганські сили як інституцію: "У нас не вийшло створити необхідну інфраструктуру, яка ефективно займалася б військовою освітою, навчанням, системами оплати, кар'єрним зростанням, кадрами, підзвітністю – всім, що становить основу професійних сил безпеки".

Експерт-міжнародник Денис Москалик називає LIGA.net п'ять причин, чому уряд Афганістану так швидко програв:

Перша – морально-психологічний удар через виведення американських військ: "Афганці вирішили, що їх принесли в жертву талібам, і це повністю деморалізувало сили кабульського уряду". Хоча США задумалися про виведення військ з Афганістану ще в 2014 році, нинішнє рішення Байдена все одно стало несподіванкою для уряду країни.

Друга – інституційна слабкість Кабула. За словами Москалика, уряд "так і не став чимось більшим, ніж декорацією за окупаційного режиму і джерелом збагачення для певних кланів": "Не були створені ефективні самостійні інституції, які мали б авторитет і можливість протистояти талібам".

Третя – високий рівень корупції та неефективності урядових установ: "Допомога від західних країн розкрадалася, а громадяни деморалізувалися. Всі бачили, що режим в Кабулі існує не для побудови демократії або кращого майбутнього, а тільки для збагачення лояльних до США кланів".

Четверта – затяжна війна і тривалий період підготовки до рішучого наступу: "Таліби роками стверджували свій контроль над окремими районами країни, а в останні пів року посилили тиск і активно захоплювали нові землі. У підсумку в них вже був контроль над значною частиною сільської місцевості та дорогами у всій країні, а великі міста опинилися в облозі. Після цього їм залишалося тільки повністю їх заблокувати і домогтися капітуляції".

П'ята – компрометація сил і людей, які співпрацювали з американцями: "Без опори на США їхній політичний авторитет в країні став мінімальним, відповідно навіть таджики, колись становили основу антиталібського альянсу, перейшли на їхній бік".

Схожі чинники озвучив LIGA.net і аналітик Українського інституту майбутнього Ілія Куса. Він вважає, що через корумпованість влади в Кабулі урядові війська не мали мотивації воювати і чинити опір. Але свою роль відіграли й еліти на місцях.

Попри інвестиції США, великим недоліком місцевої армії стало "зникнення американського координуючого чинника", каже LIGA.net кандидат політичних наук, викладач Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка Олександр Мішин: "Афганські командувачі не змогли розпорядитися тим ресурсом, що перейшов під їхній повний контроль. Найбільша проблема намітилася з логістикою – було порушено постачання окремих гарнізонів. Це критично знизило боєздатність".

Він також називає корупцію ще однією причиною слабкості уряду й армії: "Під виглядом збереження секретності велися корупційні операції та приписування. Дійшло до того, що розкрився не тільки жалюгідний стан логістики та постачання, але й сама чисельність Збройних сил була завищена".

Окремо Мішин зазначає особливу тактику талібів – операції в сільській місцевості та облогу адмінцентрів, а також інформаційно-психологічні операції, які сформували в урядових військових враження, що в Кабулі їх зрадили та покинули.

ЯК ЗМІНИТЬСЯ ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА США І ЧИ ВІДВОЛІЧЕТЬСЯ РОСІЯ ВІД УКРАЇНИ?

Рішення про виведення військ і хаос, що виник, критики Байдена називають "сайгонським моментом". Фото вертольота, який евакуював посольство в Кабулі, для них перегукується зі сценами падіння Сайгона наприкінці війни у В'єтнамі. Тоді, як і зараз, посольство США евакуювали в останній момент. Фотографія символізує невдачу Америки.

Тепер виникає питання, що буде далі з зовнішньою політикою США і чи не закінчиться ця історія відходом в ізоляціонізм? Усі опитані LIGA.net експерти впевнені – мови про ізоляціонізм і поразки США немає. Хоча і визнають, що іміджеві втрати, безумовно, є.

Мішин вважає недоречним порівнювати Кабул із Сайгоном, оскільки "ще з часів Обами пророблялися плани виведення військ США з Афганістану, і назвати відхід американців несподіванкою або провалом не можна". Водночас він визнає, що кадри евакуації працівників посольства в режимі хаосу задають суттєвого іміджевого удару, який посилюється критикою з боку опонентів з республіканського табору: "Але якщо не буде інцидентів і жертв під час евакуації, то з часом тема піде з інформполя".

На його думку, про ізоляціонізм не йдеться, "просто змінюється стратегія нацбезпеки США, інші проблеми виходять на перший план, а тому і спостерігається перегрупування сил США в світі".

Про це ж говорить і Москалик. Він називає рішення Байдена виконанням зобов'язань перед виборцями, і "це не стільки про ізоляціонізм, скільки про зміну зовнішньополітичних пріоритетів США". Але він також попереджає, що противники демократів говоритимуть про вихід з Афганістану як про поразку США: "Це трактуватимуть як їхню слабкість і ознаку зростання загроз у світі".

Куса вважає, що рішення Байдена лягає в логіку його зовнішньої політики, відповідно до якої всі ресурси повинні бути переорієнтовані на тихоокеанський регіон для суперництва з Китаєм.

Але деякі експерти бачать прямий висновок для України. "Безвідносно до Афганістану в Білому домі Байдена вже дали зрозуміти, що підтримка України з боку його адміністрації буде чітко обумовленою: обсяг допомоги вимірюється обсягом реформ. Афганістан може тільки поглибити переконання про рівень і спосіб залучення США до трансформаційних процесів у інших країнах світу. Але це не обов'язково погано для України, адже чесна розмова на цю тему давно назріла", – каже LIGA.net директор центру Нова Європа Альона Гетьманчук.

За її словами, якщо Байден вирішить, що США вже зробили все або більшість з того, що могли для стійкості України, – як в контексті стримування російской агресії, так і в контексті реформ, а тепер настав час Україні подбати про себе самій, – то це серйозна загроза.

Росія – одна з держав, зацікавлених в нинішньому результаті конфлікту в Афганістані. По-перше, у РФ налагоджені відносини з Талібаном, про що свідчить низка останніх заяв і дій російського МЗС, яке відмовилося від евакуації посольства і назвало талібів "притомними людьми". Також в МЗС РФ вже говорять, що встановили робочі контакти з "новою владою". По-друге, потенційна нестабільність на кордонах сусідів Афганістану дозволяє Росії розширити вплив у регіоні завдяки збільшенню військового контингенту в Таджикистані й Узбекистані.

Чи означає це, що включившись в події в Афганістані, Росія відвернеться від України?

Після відходу США з Афганістану, каже Мішин, існує ризик поширення фундаменталістських ідей у сусідні країни: Таджикистан, Киргизстан, Казахстан, Туркменістан. Для Росії це теж "головний біль", пояснює він: "У РФ близько 15-20% населення – мусульмани, і дестабілізація урядів країн центральної Азії матиме дуже серйозні наслідки. Частково цим пояснюється факт, що Таджикистан відмовився прийняти Гані, і він полетів в Оман. У Москві бояться, що таліби можуть використовувати його фактор для вторгнення".

Читайте також: Байден закінчить найтривалішу війну в історії США. І в цьому величезний ризик

Москалик же вважає, що оскільки центральна Азія – це незалежний напрям російської політики, на якому діють інші сили, то РФ навряд чи значно відволічеться.

Схожої думки дотримується і Куса. Він каже, що ситуація в Афганістані не є загрозою для Росії через розвинені відносини з Талібаном, тому події в центральній Азії, вважає експерт, істотно не вплинуть на ситуацію в Україні.

ЩО БУДЕ З АФГАНІСТАНОМ

Опитані LIGA.net експерти впевнені, що ситуація в Афганістані стабілізується. Талібан відновить Ісламський емірат, заснований на шаріаті, і сформує уряд. Водночас їхнє правління, можливо, буде менш агресивним, ніж у 1990-х.

"Лідери сучасного Талібану діють розумніше минулого покоління керівників, – вважає Мішин. – В якомусь сенсі зразок для них – Саудівська Аравія, але з урахуванням місцевих етноплемінних особливостей. Сунітський іслам ханафітської школи – об'єднувальний фактор для різношерстого населення, що втратив довіру до влади, і він буде національною ідеологією".

Москалик зазначив, що під загрозою в Афганістані опиняться ті, хто співпрацював з іноземцями і відмовиться жити за новими правилами. Також там завжди є ризик спалаху внутрішнього конфлікту, говорить експерт. Наприклад, зараз у країні таліби не захопили провінцію Панджшер. Ахмад Масуд, син легендарного військового командира Ахмад Шаха Масуда, закликав співвітчизників приєднатися до нього в опорі Талібану. Тепер цей регіон може стати центром опору.

Основними країнами, які впливатимуть на Афганістан, є Китай, Пакистан, Росія та Іран. Вони мають непогані відносини з Талібаном і в подальшому зможуть використовувати їх, каже Мішин. За словами експерта, нинішній Талібан сильно залежить від міжнародного визнання, і "його мета – не повторити помилок життя в ізоляції". Тому деякі країни можуть визнати талібів. Наприклад, Китай, який має великі інтереси щодо включення Афганістану в свій глобальний проєкт "Один пояс, один шлях".

Читайте також: "Чорна діра". Війна поглинає Афганістан, і це загрожує всьому світу