"Продукти закінчуються, грошей немає". Що відбувається в Казахстані і навіщо Путін ввів війська

У Казахстан увійшли війська підконтрольного Росії військового блоку Організації договору колективної безпеки (ОДКБ). Заявлений контингент – близько 3000 осіб. Надіслати солдат попросив особисто президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв під приводом "терористичної загрози" та "зовнішнього втручання" у протести.

"Зіткнення російських військ із мітингувальниками неминуче, – каже LIGA.net казахстанський опозиціонер Єрмек Наримбай. У 2016 році він був змушений тікати з Казахстану і зараз живе в Києві. – Буде партизанська війна, що може перейти в чеченський варіант. Це сприймається як російська інтервенція".

В Алмати панує "повне безвладдя", розповідає LIGA.net мешканець міста, політолог Віктор Ковтуновський: "Після погромів вулиці порожні. Не видно ні погромників, ні поліції. Магазини зачинені. Працюють тільки дрібні, а вони вже спустошені. Немає основних продуктів харчування: молока, борошна, хліба, круп. Багато людей не мають грошей. Банки не працюють".

"Окрім звернень президента в порожнечу, ми взагалі нічого не чуємо і не бачимо. На вулицях якісь поодинокі люди вимагають від влади припинити стріляти. Ось що ми спостерігаємо в нашому місті, де центральні вулиці заповнені спаленою технікою", – додає колишній головний редактор журналу ABAM bol Аян Шаріпбаєв, який живе в Алмати.

Що зараз відбувається у Казахстані, чому це важливо і чим закінчиться військова інтервенція Росії – розповідає LIGA.net.

Читайте нас у Telegram: перевірені факти, тільки важливе

МАРОДЕРИ І ПОГРОМИ В АЛМАТИ

5 січня ввечері Токаєв звернувся до ОДКБ із закликом допомогти у боротьбі з "терористами". Він заявив, що Казахстан зазнав "зовнішньої загрози", а також "нападу, руйнування та вандалізму" з боку "терористичних банд", а жителі стали "жертвами нападу бандитів".

За кілька годин до цього в Telegram-каналах з'явилися відео, на яких натовпи невідомих грабували магазини, палили техніку та роззброювали силовиків. Правоохоронці їм майже не перешкоджали.

Наримбай упевнений: влада навмисно не заважала мародерам.

БАНКИ НЕ ПРАЦЮЮТЬ, ПРОДУКТИ ЗАКІНЧУЮТЬСЯ

"У місті – повне безвладдя", – стверджує Ковтуновський, який живе біля центру Алмати. Все ще відключено інтернет, зв'язок працює з перебоями, розповідає він. Усе гаразд тільки з аналоговим телебаченням, що дає "украй мізерну й суперечливу інформацію".

Вночі, каже Ковтуновський, на вулицях чулися звуки стрілянини, мали місце зіткнення. Після цього правоохоронці відзвітували про "ліквідацію" десятків бандитів і загиблих силовиків.

Вдень же вулиці порожні, каже Ковтуновський. Ні погромників, ні силовиків. Великі магазини зачинено, дрібні спустошено. Банки і банкомати не працюють, у людей закінчується готівка.

Адмінбудівлі в центрі "просто догоряють", багато магазинів розграбовано: "Ми виходимо за продуктами, подихати повітрям. У тому районі, де я живу, загалом спокійно. В інших районах родичі бачили, що вулицями ходили якісь натовпи. Бронетранспортери їздили".

У країні повний хаос, розповідає LIGA.net колишній головний редактор журналу ABAM bol Аян Шарипбаєв, який живе в Алмати: "З продуктами ситуація ахова. Всі великі супермаркети зачинено, придворові магазини працюють на свій страх і ризик. Транспорт не ходить. Ситуація серйозна і щогодини стає гірше".

Мешканці Алмати бояться, що залишаться зовсім без продуктів, додає він: "Наш ринок на 60% залежить від експорту з РФ".

Банки обіцяли завтра налагодити зв'язок для обміну даними і грошима. Але чи зможуть вони це зробити – невідомо: прямо зараз, стверджує Шаріпбаєв, стрілянина на площі Алмати відновилася (це повідомлення ми отримали о 17.25 за київським часом).

В Алмати застрягла група українців: не можуть вилетіти до Києва через зупинку роботи казахстанського аеропорту. Їм намагаються допомогти, запевнили LIGA.net у МЗС України. До міністерства звернулися 43 українці, загрози їхній безпеці немає. Вони забезпечені тимчасовим житлом і на зв'язку з дипломатами. Планується, що аеропорт почне працювати завтра. МЗС хоче вивезти їх звідти за першої ж нагоди.

"ПУТІН, ВВЕДИ ВІЙСЬКА"

Учора пізно ввечері, лише за кілька годин після прохання Токаєва, військовий блок РФ ухвалив рішення направити війська до Казахстану для "охорони важливих державних і військових об'єктів, сприяння силам правопорядку". У РФ стверджують, що інтервенція може тривати місяць – або поки влада країни не попросить їх піти.

Саме з РФ туди приїхали підрозділи ПДВ. За даними InformNapalm, перекинуто військових, які брали участь в операції із захоплення Криму й агресії проти України.

Формально вони діють під егідою ОДКБ. Але лише формально: у ОДКБ – своєрідній противазі НАТО – все вирішується Росією.

Минулого року, коли Вірменія потребувала допомоги "союзника" через війну в Карабаху, контрольована Росією ОДКБ навіть не втрутилася у конфлікт. Їй було вигідне послаблення Єревана. У випадку з Казахстаном рішення про інтервенцію було ухвалено миттєво, і це теж на користь Кремля. Рік тому у РФ територію Казахстану прямо назвали "великим подарунком із боку Росії".

ОДКБ у Казахстані використовується як прикриття – щоб "розмазати" присутність Росії, не виключає Наримбай: "Не можна просто сказати, що російські війська входять. А ОДКБ звучить трішки цивілізовано".

Для Путіна, вважає опозиціонер, ця ситуація – "ласий шматок" і можливість для "м'якої анексії", головним чином, Північного Казахстану.

Рішення Токаєва про залучення ОДКБ він пояснює "істерикою та страхом режиму, що спричинені невпевненістю у своїх силових структурах". Наримбай називає його "дурним" і вважає, що залучення ОДКБ "поховає весь авторитет Токаєва в очах людей".

У Ковтунського "складне ставлення" до інтервенції ОДКБ: "Як житель міста, що стоїть на межі гуманітарної катастрофи, я вітав би наведення порядку будь-якими способами. З іншого боку, я розумію, що присутність російських військ може спровокувати... Можливі бойові зіткнення на вулицях".

Щонайменше найближчого місяця в Казахстані будуть війська ОДКБ.

Спочатку йшлося, що вони охоронятимуть стратегічні об'єкти і правопорядок, але в РФ уже припускають, що спочатку – "нейтралізація призвідників", лише потім охорона.

У Євросоюзі сподіваються, що присутність ОДКБ не підриватиме незалежність Казахстану. Брюссель спостерігає за наявністю іноземних військ "з обережністю", сказав Верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель на зустрічі з представниками медіа у Києві, на якій був і журналіст LIGA.net.

Читайте також: Чому "вибухнув" Казахстан. Пояснюємо, що відбувається і чим може закінчитись