"Нехай Путін нас підтримає". На Балканах назріває новий конфлікт: Захід побоюється війни

Впливовий проросійський політик у Боснії розхитує країну, погрожуючи розколом. На Заході побоюються, що його риторика може призвести до розпаду держави, дестабілізації регіону та нової війни на Балканах. І в цьому є інтерес Росії, яка підтримує сербського сепаратиста на міжнародній арені.

Що відбувається в Боснії і чи буде нова війна – розбиралася LIGA.net.

Читайте нас у Telegram: перевірені факти, тільки важливе

"ШАНТАЖУЄ, ЩО СЕРБИ ВІДДІЛЯТЬСЯ"

Мирна угода, що поклала край війні на Балканах у 1990-х, під загрозою. Про це на початку листопада повідомив спецпредставник ЄС та куратор від Заходу у Боснії Крістіан Шмідт. В усьому винні дії одного з членів президії БіГ (у країні ця посада прирівнюється до президентської) – Мілорада Додіка. Він вирішив створити незалежну армію та суд у регіоні боснійських сербів.

Це "відділення без оголошення", вважає Шмідт: "Перспективи подальшого розколу та конфлікту цілком реальні". Якщо Додік піде далі, доведеться розширити миротворчу місію у Боснії.

"Додік – головний сербський політик Боснії. Він виступає за повернення мирної угоди у стан кінця 1990-х. Тоді Республіка Сербська, наприклад, мала право на свою армію", – каже LIGA.net балканіст Анатолій Демещук. Боснія була єдиною державою, але регіонам надавали більше повноважень. На початку 2000-х пункти угоди підкоригували, щоб "більше зшити країну".

В останні три роки Додік лише загострює риторику, каже Демещук: "Він постійно шантажує бошняків, що відокремиться".

Наприклад, наприкінці жовтня поліція боснійських сербів провела антитерористичні навчання на гірськолижному курорті на горі Яхорина. Ці дії Додіка боснійці та боснійські хорвати розцінюють як "сепаратистську провокацію", пише AP News.

Саме з цього району сербські військові безжально обстрілювали Сараєво протягом усієї війни 1991-95 років у Боснії. Внаслідок цих нападів тисячі жителів Сараєва було вбито або поранено.

У листопаді Додік погрожував, що оточить казарми об'єднаної армії в Республіці Сербській, щоб змусити їх піти. А якщо Захід завадить йому військовим шляхом, – "допоможуть друзі". Так він натякає на Росію.

З ЧОГО ПОЧАВСЯ КОНФЛІКТ І ДО ЧОГО ТУТ УГОДА

Дейтонська угода 1995 року розділила країну на два напівавтономні регіони – Республіку Сербську та Федерацію БіГ. Кожен має свою адміністрацію, але загальний уряд.

Буферна зона для поділу Республіки Сербської – округ Брчко, там мешкають усі три народи (боснійські серби, хорвати, а також боснійці), він перебуває під зовнішньою адміністрацією.

Внутрішні кордони виглядають химерно, вважає Демещук: "У разі розпаду будуть дуже незручні кордони. Виникне питання про життєздатність такого організму".

У країні є центральний уряд. Наприклад, президія БіГ – колективний орган, аналогічний посаді президента, що складається з трьох осіб: представників від бошняків, сербів та хорватів. 2006 року там з'явилися й об'єднані Збройні сили.

"Боснія і Герцеговина – штучно зшита країна. Угода закінчила війну, створила страшно важку систему держустрою, але не дала довгострокових рецептів примирення. Минуло 26 років, а країна все ще розділена", – пояснює Демещук.

Серби незадоволені, що їм не дали створити незалежну країну, а інтегрували до Боснії, каже LIGA.net і експерт-міжнародник Центру політичних студій Доктрина Денис Москалик.

"Боснія – штучно створена держава зі сторін, які ворогували", – стверджує він. Тоді це зробили для припинення війни, але вона "далеко позаду", а невдоволення все зростає.

Виконання угоди у військовому плані контролюють миротворці (з 1995 року командувало НАТО, а з 2004-го – сили ЄС), а у цивільному – Офіс верховного представника. Це вищий міжнародний орган, який має право "нав'язувати рішення уряду та звільняти чиновників, які підривають зусилля щодо примирення".

Формальна причина, яка дозволила сателіту Росії активізувати загрози – зміни до Кримінального кодексу країни, які заборонили заперечувати геноцид у Сребрениці. Їх перед виходом у відставку ініціював Верховний представник з Боснії і Герцеговини Валентин Інцко. Тепер за це садять на п'ять років.

Додік використовує це, просуваючи ідеї сепаратизму. "Серби не повинні погоджуватися з цим рішенням. Це цвях у труну Боснії. Після цього країна не може функціонувати, – заявив він. – Республіка Сербська має розпочати процес розпуску, у БіГ немає діалогу".

"Бошняки кажуть, що були жертвами сербської агресії. Серби – сторона, що програла, тож на них повісили всіх собак, – пояснює Демещук. – Я їх не виправдовую, вони чинили військові злочини. В очах Заходу серби вийшли "поганими хлопцями". Тому вони з радістю йдуть в обійми російського наративу: якщо на Заході до нас ставляться упереджено, то Путін нас підтримає".

ДО ЧОГО ТУТ РОСІЯ

Кремль і Додік взагалі розмовляють однією мовою. Лідер боснійських сербів називає Крим російським і стверджує, що Володимир Путін "безкорисливо допомагає" Республіці Сербській.

Росія у відповідь підтримує риторику Додіка в Раді безпеки ООН.

Коли 3 листопада Рада безпеки голосувала за продовження миротворчої місії в Боснії і Герцеговині, РФ погрожувала накласти вето на миротворців. В обмін на свій голос вона вимагала скасувати Офіс верховного представника, який очолив Шмідт (хоча Рада ООН немає таких повноважень), а також називала доповідь про складну ситуацію в країні "упередженою та антисербською", вимагаючи не заслуховувати її.

З аналогічною вимогою – прибрати куратора від Заходу із країни – виступає і Додік. Поки що безуспішно.

Все, що вдалося Росії на даному етапі, – це виключити згадку про ОВП із резолюції. Члени Ради безпеки все одно заслухали доповідь, яку відправив їм генсек ООН Антоніу Гутерреш.

Представниця США Лінда Томас-Грінфілд заявила, що Боснія "переживає критичний момент у своїй повоєнній історії". Вона закликає Додіка припинити "запальну риторику": його погрози виходом із Боснії – це небезпечний шлях для всього Балканського регіону.

Росія об'єктивно зацікавлена у нестабільності та посиленні сербського чинника на Балканах, каже Демещук.

"Інтерес Росії – посилювати присутність на Балканах і мати в ЄС та НАТО троянських коней, – пояснює він. – Країни, які формально є членами євроатлантичної спільноти, але мають серйозні проросійські симпатії... Якби одного дня в регіоні все стабілізувалося, то РФ втратила б важіль впливу.

Водночас Демещук вважає, що для РФ Балкани не є основною точкою інтересів і переоцінювати їхню роль не варто.

У НАТО відзначають деструктивну діяльність Кремля: "Ми закликаємо Росію відігравати конструктивну роль на Західних Балканах. Ми регулярно бачимо, що Росія робить протилежне. Будь-яке втручання ззовні у внутрішні демократичні процеси є неприпустимим".

"Росія давно здійснює активні інформаційні операції на Балканах, щоб розхитати ситуацію", – стверджує Москалик. Кремль зацікавлений у реактивації конфлікту, оскільки це відверне увагу США та ЄС від інших напрямів та створить додатковий предмет торгу на міжнародній арені: "Тоді Москва виступить у позиції миротворця, який вирішує конфлікт у Європі".

НАСКІЛЬКИ ВСЕ СЕРЙОЗНО І ЩО ДАЛІ

8 листопада Додік зустрівся із заступником помічника держсекретаря США Габріелем Ескобаром. Після цієї зустрічі він оголосив, що "ніхто не закликав до війни як до можливого варіанту". Але продовжує наполягати, що серби можуть відокремитися від решти країни.

Загроза подальшої ескалації є, хоч поки невелика, вважає Москалик: "Сценарій початку війни малоймовірний. Керівництво Республіки Сербської привертає до себе увагу і вимагає економічних преференцій від США та ЄС... Це основний сценарій розвитку конфлікту, який працює десятиліттями – спалах ворожнечі просто закидають іноземними грошима".

Додіку не дозволять сепарувати Республіку Сербську, упевнений Демещук. Саме на такий випадок у країні є західні миротворці. Ще один важіль – економічний примус до миру. А Бєлград хоч і підтримує Додіка, але поважає цілісність Боснії та не хотів би мати "економічний тягар" у вигляді Республіки Сербської.

Боснія та Косово – досі найпроблемніші точки на Балканах, нагадує він: "Війна припинилася, досягнуто певних домовленостей, а довгострокового рішення немає… У центрі Європи є проблемна зона, де всяке може статися".

На його думку, якщо у Боснії "щось почнеться, то це прямо вплине на сусідів": такі конфлікти зазвичай взаємопов'язані. "Це може зруйнувати архітектуру безпеки. Там дуже сильний націоналізм. З цим важко щось зробити", – каже експерт з Балкан.

З ним згоден і Москалик: "Якщо в Боснії розпочнеться війна, то ми, напевно, побачимо ескалацію насильства в інших регіонах зі змішаним населенням... Важливо купірувати цей конфлікт на підйомі".

Читайте також: "Помста Лукашенка, план Путіна". Як натовп мігрантів намагався прорвати кордон до Польщі