"Диво на Алясці" і війна за Нобелівську премію

Досі я вважав, що ірраціональна віра у диво – то наша національна риса. Згадайте хоча б лжепророків, які морочили голову з нескінченними казками на початку війни.

Так от, загальний настрій коментаторів щодо зустрічі на Алясці дає привід для оптимізму – у диво вже, здається, ніхто не вірить.

Всі зрозуміли, що Трампу потрібні лаври миротворця. Якесь ірраціональне бажання потрапити до списку лауреатів Нобелівської премії миру, де вже є, здається, чотири колишніх президенти США й один віцепрезидент, і Трамп просто стане одним з них. Я розумію, якби він став "першим", але пʼятим?! Але то таке.

Всі зрозуміли, що якщо у Трампа за Росію відповідає Віткофф, то справи погані, насамперед для самих США. Там і так не розуміли Росію, тепер її не розумітимуть ще глибше. Тому Європа і реагує настільки нервово, бо відчуває зраду, яка теоретично може статися.

Але не станеться, оскільки варто очікувати, що Путін знову розведе Трампа. Є така думка з джерел, обізнаних з настроями 47-го, що у душі Трамп захоплюється Сі Цзіньпінем і Путіним. Йому подобається стиль урядування, коли одна людина вирішує усе за умов збереження пожмаканої демократичної ширми.

Є багато дивних прикладів, про які мало хто знає, як-от наявність "золотої" особистої акції Трампа у проєкті Nippon Steel – U.S. Steel. Тому мотивація Трампа зрозуміла.

Як і мотивація Путіна. Він отримує кайф від гри на нескінчене підвищення ставок. Жодні тарифи для Індії не допоможуть його зупинити, як, до речі, і тарифи на Китай.

КНР має стратегічну глибину протидіяти, але Росію не полишить. Приватна бензоколонка з невичерпними ресурсами ще нікому не була зайвою, особливо в епоху ШІ.

Так само смішно спостерігати, що США почали куртуазно поводитись з Пакистаном – союзником КНР і противником Індії. Це тільки послабить позиції США в Індо-Тихоокеанському регіоні та нічого не додасть до переговорів з КНР.

Помилково також думати, що Путін не розуміє дедалі більшу залежність від КНР. Але він, як мені здається, сподівається кінець кінцем обіграти й китайців. Коли він відтворить Російську імперію, розмова з Китаєм піде інакше, а до того він зміцнюватиме союз з КНР і КНДР. Тому йому немає сенсу дійсно закінчувати війну. Таке-сяке перемирʼя він може схвалити, але тільки для того, щоб готуватись воювати далі та втягувати у цю війну КНР все глибше і глибше.

До речі, не варто особливо сподіватись, що тема з Кавказом вже закінчилася. Думаю, там можна очікувати провокацій, інша справа – коли і яких.

Всі питають – чому Аляска, По-перше, США не є стороною Римського статуту і не визнають ордер МКС. По-друге, найкоротша відстань до РФ, якщо треба буде замість двійника підвезти трійника. На всяк випадок.

Оригінал