Індія VS Пакистан: чому ескалація малоймовірна після ударів

Операція Індії "Сіндур" — це обмежена антитерористична операція, спрямована проти дев’яти терористичних таборів у Пакистані та на території під пакистанським контролем у Кашмірі.

Удари стали прямою відповіддю на напад у Пахалгамі 22 квітня 2025 року на території, підконтрольній Індії, де бойовики з "Фронту опору" (TRF), нібито пов’язаного з пакистанською групою "Лашкар-е-Тайба", вбили двадцять шість цивільних осіб, переважно індійських туристів.

Міністерство оборони Індії назвало операцію "точковою, виваженою і такою, що не веде до ескалації", наголосивши, що ударів було завдано виключно по терористичній інфраструктурі, зокрема по тренувальних таборах у Муззафарабаді та Котлі, і не зачепили об’єктів пакистанської армії чи уряду.

Водночас Пакистан заперечив удари по терористичних цілях, стверджуючи, що було уражено цивільні райони. Індійські сили застосували високоточні ракети, а літаки не перетинали повітряний простір Пакистану, що свідчить про стриманість, спрямовану на недопущення ширшого конфлікту.

Дії Індії мали на меті нейтралізувати безпосередню загрозу, водночас мінімізуючи ризик ескалації. Публічно представляючи удари як антитерористичні й уникаючи атаки по суверенних об’єктах Пакистану, Нью-Делі намагався знизити тиск на Ісламабад щодо відповіді.

Пакистан засудив удари, заявивши про жертви серед цивільного населення. У відповідь з’явилися повідомлення про сутички вздовж лінії контролю — обидві сторони обмінювалися артилерійським і стрілецьким вогнем; надходять непідтверджені дані про обмежені жертви серед цивільних. Конструкція операції нагадує удари Індії у 2016 і 2019 роках, спрямовані проти бойовиків без розв’язання повномасштабної війни, що свідчить про послідовність у застосуванні виважених заходів.

Попри зростання напруженості, зокрема попередні дипломатичні та економічні кроки, як-от призупинення торгівлі та закриття повітряного простору, ескалація видається малоймовірною.

Обидві держави, усвідомлюючи свою ядерну потугу й перебуваючи під міжнародним тиском з боку США та ООН, мають стимули уникати війни. Дипломатичні канали, зокрема неформальні, залишаються відкритими, а історичні прецеденти свідчать, що сторони здатні до деескалації після обмежених дій.

Попри нестабільну ситуацію в Кашмірі, стриманість Індії та обережна риторика Пакистану вказують на взаємну зацікавленість у локалізації кризи.

Оригінал