RU

Раніше ОДКБ так швидко не реагувала. Ситуація у Казахстані – показова. А де ж США та КНР?

Раніше ОДКБ так швидко не реагувала. Ситуація у Казахстані – показова. А де ж США та КНР?

політолог
06.01.2022, 19:02

Саме для Росії протести у Казахстані є чи не найбільшим викликом. Критичними будуть декілька наступних днів і поведінка силових відомств Казахстану

Масові протести у Казахстані на початку 2022 року виявилися неочікуваними для абсолютної більшості оглядачів. Проте саме для Росії відповідна ситуація є чи не найбільшим викликом.

Насамперед йдеться про події в країні, з якою РФ має найбільший сухопутний кордон (7 598 км) і яка до цього не привертала до себе багато уваги Москви. Окрім того, відповідні події на практиці можуть перевірити здатність РФ відігравати роль регіонального лідера, чого так прагне Кремль – у цьому випадку у процесі врегулювання кризової ситуації в сусідній країні.

Хвиля протестів, яка розпочалася 2 січня і досягла свого апогею 4-5 січня у формі масових мітингів, сутичок і навіть штурмів адмінбудівель і аеропорту, швидко змусила очільника Казахстану Касима-Жомарта Токаєва звернутися до Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) за допомогою щодо "наведення порядку, стабілізації ситуації і протидії бандформуванням".

ОДКБ, яка існує майже 30 років і куди входять, окрім Казахстану, також РФ, Білорусь, Вірменія, Киргизстан і Таджикистан, розглядається як головний інструмент підтримання лідерства РФ у військовій сфері серед країн колишнього СРСР.

Проте показовою є не лише швидкість, із якою керівництво Казахстану вирішило звернутися до союзників по ОДКБ, але і те, як швидко ОДКБ відгукнулася і вирішила втрутитися. До цього ОДКБ ігнорувала звернення по допомогу, коли йшлося про заворушення в Киргизстані 2010 року чи Другу Карабахську війну 2020 року.

Безперечно, позиція РФ щодо питання залучення сил ОДКБ до подій у Казахстані була ключовою, зважаючи на те, що саме російські сили створюють основу так званих Колективних сил оперативного реагування (КСОР), які були створені в межах ОДКБ, відповідно до рішення 2009 року.

Від РФ до КСОР ОДКБ входять 31-ша окрема десантно-штурмова бригада (Ульяновськ) і 98-ма гвардійська повітряно-десантна дивізія (Іваново). Хоча цікаво, що, за повідомленнями окремих російських ЗМІ, йдеться про розгортання роти спецназу 76-ї десантно-штурмової дивізії, а також роти окремої 45-ї бригади спецназу ПДВ ЗС РФ. Не виключено також залучення окремих бригад спеціального призначення Центрального військового округу РФ (2-га і 24-та), а також щонайменше батальйону 55-ї окремої гірської бригади цього ж округу.

Важливо і те, що на противагу весні 2021 року, коли з’єднання Повітряно-десантних військ ЗС РФ активно залучалися до нагнітання ситуації навколо України, наприкінці 2021 сили відповідного роду військ практично не фігурували в новому витку напруженості, який ініціювало керівництво РФ.

Таким чином, Кремль може активно залучати саме ПДВ ЗС РФ, які розглядаються як основа сил швидкого реагування завдяки боєготовності і засобам мобільності для втручання у внутрішні справи Казахстану.

Загалом ПДВ ЗС РФ налічують до 45 000 осіб, 80% із яких є військовослужбовцями-контрактниками.

Наскільки можна зрозуміти з офіційних повідомлень, РФ розпочала розгортання сил Повітряно-десантних військ у Казахстані. Йдеться про "охорону адміністративних і військових будівель, сприяння силам правопорядку". Показово, що не уточняється ані місце розгортання російських сил, ані їхня гранична чисельність.

LIGA.net веде хроніку ситуації у Казахстані. Деталі – тут.

Найімовірніше, всі відповідні сили будуть розміщені на критичних об’єктах таких ключових міст, як Нур-Султан і Алмати, а також в районах видобування вуглеводнів (Жанаозен, Актау), звідки і почалися протести.

Залученість інших членів ОДКБ носитиме більш ніж символічний характер – на сьогодні відомо, що від Вірменії буде залучено до 70 бійців, від Таджикистану до 200 бійців. Білорусь і Киргизстан також заявляють про готовність долучитися до спільних дій у форматі ОДКБ. Водночас у Киргизстані чітко наголошують на тому, що йтиметься лише про охорону об'єктів стратегічного значення, а не про боротьбу із протестувальниками.

Окрім того, парламент Киргизстану має дати згоду на відповідний крок щодо направлення військових до сусідньої країни. Хоча свою головну роль відповідні контингенти виконають – російська інтервенція до Казахстану буде представлена як частина спільних дій ОДКБ.

Сили ОДКБ, основу яких складатимуть російські десантники, можуть відіграти свою вагому роль у спробах влади Казахстану перехопити ініціативу у протестувальників і зрештою взяти ситуацію під контроль. Охорона критично важливих об'єктів інфраструктури від захоплення протестувальниками унеможливить створення дієвої альтернативи і перебирання на себе реальної влади.

Окрім того, ОДКБ може вивільнити підконтрольні режиму сили для локалізації і поступового придушення протестного руху.

У такому разі критично важливою буде саме подальша поведінка силових відомств Казахстану. Якщо присутність російських сил переконає їх діяти активно на стороні режиму, це створює можливість перехопити ініціативу Токаєву і його оточенню.

Якщо ж матиме місце більше пасивність, то одних російських сил може не вистачити, а саме протистояння може почати перетворюватися з формату "панівний режим Казахстану – народ Казахстану" до формату "сили російської інтервенції – народ Казахстану" із невідомими наслідками для сил російської інтервенції.

РФ буде активно виправдовувати відповідне залучення своїх сил під прикриттям ОДКБ та неможливістю сидіти, склавши руки, коли в сусідній країні, із якою  у неї найбільший сухопутний кордон, ситуація виходить з-під контролю і загрожує перетворитися на неконтрольовану.

Окрім того, окремі представники РФ вже активно згадують про 3,5 млн російськомовних громадян Казахстану, яких теж не можуть залишити напризволяще. Паралельно ж відчувається брак інтересу США чи КНР виступити як активні гравці зі стабілізації ситуації в Казахстані – це чітко показують заяви зовнішньополітичних відомств обох країн.

Водночас накопичені інвестиції США у Казахстані, за різними оцінками, склали від $36 млрд до майже $54 млрд.

У випадку КНР, йдеться про загальні накопичені інвестиції на майже $28 млрд. Таким чином Москва може продати свою інтервенцію в Казахстан більш впливовим гравцям світової політики як необхідність забезпечити їх економічні інтереси, яким погрожує нестабільність і хаос, якщо не буде вжито відповідних заходів.

Водночас для самої Москви відповідна інтервенція під приводом протидії нестабільності і хаосу – це гарна можливість посилити вплив на сусідню країну, яка, попри участь у Євразійському економічному союзі та ОДКБ, давно і успішно проводить політику балансування і багатовекторності, активно залучаючи таких зовнішніх гравців, як США, КНР чи країни ЄС для стримування апетитів РФ.

Показовим є те, що в межах введення відповідного російського контингенту під прикриттям ОДКБ не обговорюються терміни і масштаби залучення російських сил, що може надалі створити проблеми щодо виведення відповідних сил.

Звичайно, не можна виключати, що РФ не вдасться стабілізувати ситуацію у Казахстані, спираючись на обмежене залучення власних десантників під прикриттям ОДКБ. Таким чином, замість швидкої і результативної інтервенції на практиці вийде операція, яка змушуватиме РФ концентруватися виключно на Казахстані, зважаючи на масштаби країни.

Проте можлива й інша ситуація – нестабільність у сусідній країні буде використана для посилення позицій РФ, як це було у 2020-2021 роках з подіями у Білорусі чи розгортанням сил "миротворців" після Другої Карабахської війни на території Азербайджану.

Критичними будуть декілька наступних днів, а також поведінка силових відомств Казахстану.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
Вакансії
Більше вакансій
Manual QA Engineer
Киев Ligamedia
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини
Популярне