Насправді мені здається, що все значно простіше: текст є продовженням схеми "вікна Овертона", і його головна мета на цей момент – змусити сприймати слова "Церква", "одностатеві пари", "благословіння" як однорядні. Все решта в тексті – вода, яка не цікава ані прихильникам, ані супротивникам, ані самим авторам.

Багатозначність тексту та суперечливі твердження свідомо використовуються, щоби замаскувати головну мету і дати можливість в тексті знайти усім зацікавленим те, що сподобається саме їм, і відтак – відкрити у свідомості "вікно".

Судячи з того, що обрано для оприлюднення тексту час відразу після дня народження понтифіка та після поширення новини про обрання ним місця майбутнього поховання, цей понтифікат саме такий документ хоче залишити як свій визначний спадок.

А далі все залежатиме від наступного понтифікату: чи вікно закриють, чи навпаки – намагатимуться розкрити ще ширше.

Однак вже очевидно, що лінія внутрішнього розділення позначена і боротьба щодо того, хто буде наступним понтифіком у світлі його ставлення до спадку попереднього понтифікату – буде визначальною для майбутнього католицизму.

І ще одне – час оприлюднення очевидно скандального тексту напередодні Різдва Христового, щоби ще більше збурити світ і вірних, лише підтверджує, що нічого спільного ані з власне пастирською турботою, ані з Євангелієм ця подія не має.

Це політичний "програмний" текст. І саме так він вже сприймається і тими, хто проти, і тими, хто за.

Оригінал