Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

Сьогодні Верховна Рада ухвалила в цілому зміни до державного бюджету – видатки на оборону збільшуються на понад пів трильйона гривень. Закон набуде чинності після підпису президентом.

На минулому тижні прем’єр-міністр Денис Шмигаль вже анонсував збільшення державних видатків на 20%. Кабміну вкрай потрібні додаткові кошти на оборону, насамперед – на грошове забезпечення військових. Поза сумніву, що цей нормативно-правовий акт пройде всі бюрократичні процедури з максимальною швидкістю.

Враховуючи, що ВВП України скоротився на 30%, знайти додаткові 537 млрд грн на армію буде складно, але реально. Як уряд збирається вирішити це завдання, якими будуть наслідки для економіки та платників податків – в матеріалі LIGA.net.

Гроші на шість місяців війни

За розрахунками голови Комітету ВР з питань бюджету Роксолани Підласої, 518,2 млрд грн будуть спрямовані на сектор безпеки й оборони. Йдеться головним чином про збільшення загального обсягу грошового забезпечення особового складу ЗСУ (366,5 млрд грн), Нацгвардії (49,9 млрд грн), Держприкордонслужби (25,5 млрд грн), СБУ (9,3 млрд грн) та ГУР МО (4,6 млрд грн).

Також додаткові 19 млрд грн будуть витрачені на  поповнення Резервного фонду державного бюджету, який використовується для непередбачених та невідкладних заходів. Цього року, нагадує Підласа, кошти резервного фонду спрямовувались для будівництва фортифікаційних споруд. З цього ж фонду здійснюються виплати сім'ям загиблих військовослужбовців.

Суттєве підвищення витрат на виплати військовим не означає, що їх зарплати зростуть. У чому ж тоді причина переписування держбюджету, чому уряд не забюджетував планові витрати раніше? Основних причин дві.

По-перше, продовжується збільшення чисельності військовослужбовців. Зокрема, у межах проєкту "Гвардія наступу" планується сформувати вісім нових бригад. Крім того, неможливо передбачити розвиток подій на фронті, скласти вичерпний кошторис будівництва необхідних інженерних споруд, логістичних витрат тощо.

Друге, і головне: на весь 2023-й було заплановано витрат на оборону і безпеку приблизно стільки ж, скільки було витрачено за шість останніх місяців минулого року.

Економічний блок Кабміну очікував, що гаряча фаза війни закінчиться у середині 2023 року. Зараз – не очікує

Для української економіки 537 млрд грн – це астрономічні кошти (трохи не половина всіх доходів держбюджету). Після того, як запрацюють зміни до головного кошторису держави, картина буде такою. Річні доходи держбюджету складатимуть 1,3 трлн грн, а річні видатки – перевищать 3 трлн грн. Різниця компенсується здебільшого завдяки міжнародній фінансовій допомозі та ОВДП.

Такою є економічна реальність гарячої фази війни. Торік підтримка з боку іноземних платників податків коливалася в діапазоні від $3-5 млрд на місяць. Цього року, за словами керівника аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександра Паращія, "уряду має сенс цілитися" на $50 млрд зовнішньої допомоги. Але проблема в тому, що ця підтримка не гарантована (зараз підтверджене фінансування складає лише близько $28 млрд).  

Підписуйтесь на розсилки LIGA.net – тільки головне у вашій пошті

Допомога МВФ

Роксолана Підласа, коментуючи законопроєкт, загалом окреслила мапу "острова скарбів", де уряд шукатиме додаткові 537 млрд грн.

Левову частку покриття додаткових витрат становитимуть "зовнішні й внутрішні запозичення" – 419,3 млрд грн. Це автоматично збільшить дефіцит держбюджету до 1,7 трлн грн (близько $40 млрд). Як вже зазначалося, підтверджене фінансування союзників поки складає лише $28 млрд.

Проте вже у квітні уряд очікує схвалення програми розширеного фінансування від МВФ

Днями завершились чергові перемовини щодо нової економічної програми МВФ для України. Йдеться про підтримку у розмірі $15 млрд впродовж чотирьох років. За словами постійного представника МВФ в Україні Ваграма Степаняна, під час переговорів було досягнуто "дуже значного прогресу".

Бар’єром у наданні допомоги могли стати правила Фонду, що не дозволяють надавати неекстрені кредити країнам, які зіткнулися з "великою невизначеністю" внаслідок війни або стихійних лих. Проте цю перешкоду подолано.

Фонд оголосив про внесення змін до своєї політики фінансових гарантій. Оновлення правил відкриє шлях до надання кредитів, що дозволяє офіційним двостороннім кредиторам та донорам надавати попередні гарантії погашення та списання боргу. Проте яким саме буде фінансування МВФ у цьому році – поки говорити зарано. 

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь у дискусіях

Квест на острові скарбів

Поки основним джерелом коштів уряд вважає не зовнішні, а внутрішні запозичення. Якщо вірити пояснювальній записці до урядового законопроєкту, зовнішні боргові зобов’язання складатимуть 180,6 млрд грн, внутрішні – 271,3 млрд грн.

Бюджет контрнаступу. Рада схвалила додаткові 537 млрд грн на оборону – де їх тепер взяти

Виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук в коментарі LIGA.net зазначає, що залучити на внутрішньому ринку за допомогою класичних механізмів 271,3 млрд грн буде складно. Але тут багато що залежить від інтерпретації поняття "внутрішні запозичення".

Серед прихованих сенсів словосполучення "внутрішні запозичення" – схема емісії нацвалюти. НБУ може викупати облігації внутрішньої державної позики? користуючись друкарським верстатом. Якщо говорити максимально спрощено: за відсутності достатньої іноземної підтримки та інших "нормальних" джерел, НБУ має можливість додруковувати необхідну суму.

Це означає ризик інфляції, але підкреслимо – поки що не саму інфляцію, а лише ризик

Дмитро Боярчук нагадує, що експертні прогнози зараз нижчі, ніж навіть прогнози НБУ: 16% проти 18%. Експерт нагадує, що представники Мінфіну та НБУ декларують бажання не збільшувати емісію.

Україна сьогодні дуже залежить від зовнішньої підтримки, констатує виконавчий директор CASE Україна. Падіння експорту через війну призводить до торгового дефіциту. Але водночас міжнародна допомога цей дефіцит покриває – завдяки вливанням великих обсягів валюти.

Експерт не виключає, що набір джерел, якій задекларований в поясненнях до законопроєкту, це свого роду план А. Не виключено, що Кабмін має також плани Б та В. "Цілком можливо, що вже існують певні домовленості з міжнародними партнерами, які поки не оприлюднюються", – підсумовує експерт.

Наступне джерело – податки. В комітеті ВР з бюджетних питань сподіваються, що на 60,7 млрд грн у порівнянні з минулим роком зростуть податкові надходження. Лише збільшення виплат військовим призведе до зростання надходжень від податку на доходи фізичних осіб – 36,5 млрд грн. 

Також йдеться про збільшення дивідендів (доходів), нарахованих на акції компаній, у статутних капіталах яких є державна власність.

Менш ліберальними можуть стати правила гри й для малого та середнього бізнесу

Наприкінці січня Кабмін зареєстрував законопроєкт №8401, яким зупиняється пільговий режим оподаткування. Зокрема, будуть скасовані 2% ставки для третьої групи платників єдиного податку. Закінчиться мораторій на перевірки. Мають також збільшитись надходження від ПДВ – до 5,2 млрд грн. Термін дії преференцій спливе першого липня 2023 року.

Крім того, бюджетний комітет очікує на зростання прибутку державних банків (19 млрд грн), планує заощадити на обслуговуванні державного боргу (50,3 млрд грн) та враховує часткове згортання програм державних гарантій (близько 7 млрд грн).

У влади є ще фіскальна зброя на ім’я Гетманцев. Голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев покладає великі надії на викриття податкових та митних схем. Сьогодні тимчасова слідча комісія ВР працює з кількома великими кейсами.

Це справи пов’язані з банківським сектором, закупівлями у Нафтогазі, чорним експортом зерна, ігорним бізнесом, продажем аміаку тощо. "Ми поки не можемо оцінити збитки від цих схем, – говорить Данило Гетманцев. – Але це мільярди. Менше ніж мільярдами ми не займаємось".

Повернення до реальності

Говорити про конкретні негативні наслідки для економіки поки важко. На обрії не так наслідки, як ризики: інфляції, поступового закручування гайок з боку податкової, адміністративного втручання НБУ у діяльність банків.

Рано чи пізно дадуть про себе знати такі макроекономічні дисбаланси, як збільшення торговельного дефіциту і накопичення державного боргу

Усі опитані нами експерти одностайні: макроекономічна ситуація складна, але не катастрофічна. Торік українська економіка гідно витримала величезний краш-тест. Поточні випробування витримає вона і цьогоріч. Банки працюють, аграрії, попри численні труднощі, експортують продукцію, великі міста продовжують жити своїм життям. Так буде і надалі.

Влітку минулого року банківський експерт CASE Україна, ексначальник управління макропруденційної політики НБУ Євген Дубогриз порівнював українську банківську систему з ЗСУ: "Ми не тільки вистояли, але й перемагаємо: працює система електронних платежів, зростає ліквідність, відбувається приріст коштів населення". Подібна картина і в інших сферах.

Відтоді кардинальних змін не відбулося. Сьогодні на запитання, чи не стане збільшення видатків бюджету на 537 млрд грн нищівним ударом по економіці, Євген Дубогриз відповідає:

Це не удар, це повернення в реальність

Іншими словами – позбавлення ілюзій. Наприклад, що війна ось-ось закінчиться, що податкові канікули триватимуть вічно, що міжнародна допомога безмежна.

За великим рахунком позбавлення ілюзій – це добре. Що їх менше, то більш адекватними та ефективними будуть рішення як посадовців, так і платників податків. Що менше ілюзій, то ближче перемога.