Виклики для розвитку і відбудови: час чи ілюзія дій (продовження)

Богдан Данилишин аналізує стратегічні виклики для нового Кабміну. Публікуємо другу частину його статті. Першу частину читайте за посиланням.

Структурний дефіцит іноземної валюти та непередбачуваність валютного ринку

Негативне торговельного сальдо – основний фактор дефіциту платіжного балансу. Додатковий внесок у валютну нестабільність зробила політика валютної лібералізації НБУ, яка спричинила підвищення приватного попиту на купівлю готівкової іноземної валюти.

У 2025 році торговий дефіцит розширився, що стало наслідком слабких темпів приросту внутрішнього виробництва та збільшення потреб у критичному імпорті після ворожих обстрілів. Негативний ефект від розширення торгового дефіциту склав близько 7 відс.п. падіння реального ВВП за 6 місяців 2025 року.

Валютний дефіцит покривається переважно з неринкових джерел зовнішньої допомоги. Валютні інтервенції НБУ на підтримку гривні складають близько 40 млрд дол. на рік (у 2024 році зросли на 22 % порівняно з попереднім роком, у січні-червні 2025 року – ще на 24%). У 2025 році валютний попит зростає переважно завдяки попиту бізнесу, тоді як і в 2024 році ключовим фактором нарощування валютного попиту була поведінка населення.

Економіка потребує інвестицій для посилення конкурентоспроможності реального сектору і зниження торгового дефіциту.

Посилює невизначеність гнучкий режим курсоутворення, в рамках якого рівень обмінного курсу фактично визначається не торговим балансом, а непередбачуваними інтервенціями НБУ. Як наслідок – населення та бізнес природно почали віддавати перевагу виведенню коштів у валютні активи.