RU

Говорять дані | Україна в епіцентрі хвилі коронавірусу: наскільки добре ми готові. Чесний розбір

Україна в епіцентрі хвилі коронавірусу: наскільки добре ми готові. Чесний розбір - Фото
Иллюстрация: Дмитрий Шелестинский
01.11.2021, 10:10

Уряд мав багато часу підготуватися до нової хвилі епідемії. Чи вийшло?

В Україні третя за півтора року "хвиля" COVID-19. Щодня виявляють близько 20 000 хворих, понад 500 людей гинуть. Дві третини "ковідних" ліжок (67%) у лікарнях заповнені. З лютого 2021 року COVID-19 — третя за поширеністю причина смерті українців.

До подібних інфекційних спалахів Україна була абсолютно не готова: у березні 2020-го, на самому початку пандемії, президент збирав великий бізнес і "роздавав" їм області "під відповідальність", волонтери та підприємці забезпечували лікарні та розвозили продуктові пакети літнім людям. Тоді країна відбулася медійним переляком. До першої реальної хвилі коронавірусу восени 2020 року держава теж не встигла підготуватися, тоді як мінімум Кабмін відкладав введення локдауну і була погано налагоджена система тестування.

Прихід третьої хвилі прогнозували заздалегідь. Про те, що сплеск від вірусу "дельта" дійде до України восени або взимку, міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко прогнозував ще на початку літа. LIGA.net провела аудит, як уряд встиг підготуватися до третьої хвилі COVID-19.

Бюджет

2021 року уряд запланував витратити на лікування COVID-19 та вакцинацію 36 млрд грн. Це багато чи мало? У середині минулого року уряд створив окремий COVID-фонд, початковий обсяг становив 80 млрд грн. Втім, на медицину з цього фонду витратили лише 17 млрд грн. А найбільшими статтями витрат виявилися будівництво доріг та виплати на соцзахист.

2021 року окремий COVID-фонд вирішили не створювати. За словами міністра фінансів Сергія Марченка, зараз уже ситуація "прогнозована", тому з бюджету 2021 року 90% коштів на боротьбу з ковідом отримає МОЗ (лікування та вакцинація), а решта піде на підтримку бізнесу та безробіття.

Витрати на боротьбу з COVID у 2021 році

За вісім місяців 2021 року із грошей на ковід вже витратили 80% запланованого. Крім цього, МОЗ має звичайне фінансування і 2021 року бюджет склав 200,5 млрд грн, це 4,3% від ВВП. Порівняно з 2020 роком фінансування міністерства збільшили на 21 млрд грн.

Підготовка лікарень: ліжка та засоби захисту

На початку пандемії МОЗ розробило правила та стандарти, за якими мають лікувати від коронавірусу. Зокрема там прописали приблизні розрахунки потреб лікарів у засобах індивідуального захисту (ЗІЗ): вони можуть змінюватися від інтенсивності роботи, умов, кількості змін, перерв тощо. Фінальне рішення у кожній лікарні приймає місцева комісія з інфекційного контролю. Ми взяли ці рекомендації, щоб оцінити запаси масок, халатів і захисних щитків.

Ще навесні МОЗ щодня публікувало дані про забезпечення лікарень, їх можна було аналізувати у динаміці. Зараз це неможливо, у публічному доступі є лише дані за попередню добу. Тому ми вивчимо забезпеченість лікарів засобами захисту у розпал минулої хвилі та порівняємо із нинішньою. Ми взяли приблизно однаково складні дні: 17 квітня, коли було майже 15 000 випадків і 440 загиблих та 20 жовтня — 18 912 інфікованих і 495 тих, хто не пережив хворобу.

Як зараз, так і у квітні лікарні самі вносили дані про наявність ЗІЗ до системи МОЗ. 20 жовтня відзвітували 442 лікарні, тоді як 17 квітня — 642.

Зменшення кількості лікарень можна пояснити скороченням кількості ліжок для лікування хворих на ковід, про яке оголосив голова МОЗ Віктор Ляшко у червні, після спаду кількості інфікованих. Міністр стверджує, що за необхідності кількість ліжок можна збільшити до 90 тисяч.

Далі ми аналізуватимемо тільки 442 лікарні, що звітують. Більшість із них за пів року всі ключові показники знизилися. Найкраща ситуація з халатами, ШВЛ та кисневими концентраторами: за цими найменуваннями у 170 лікарень збільшилися запаси за пів року. Найменше за пів року було постачання кисневих генераторів, багаторазових масок та систем централізованого постачання киснем.

Більшість лікарень, які звітують про щоденні витрати ЗІЗ, мають принаймні місячний запас масок, халатів, респіраторів і рукавичок (за умови, що ситуація не сильно погіршиться і витрати збільшаться). Складно розмірковувати лише про обов'язкові одноразові та багаторазові захисні щитки та багаторазові хірургічні маски. Щонайменше 20% лікарень констатують щоденне використання цих важливих елементів захисту від ковіду.

На скільки днів лікарням вистачить запасів засобів індивідуального захисту

Кисневі концентратори

Для тяжкохворих пацієнтів у ковідних відділеннях необхідна киснева терапія. Один із найпростіших способів допомогти людині з низькою сатурацією – підключити її до кисневого концентратора. Їх постійно не вистачало і протягом попередніх піків епідемії, однак на допомогу державі та лікарням приходили волонтери.

За даними Prozorro, з 2020 року українські лікарні закупили понад 41 тисячу кисневих концентраторів. Закупівлі проводили нерівномірно – найбільша кількість придбаних концентраторів припала на піки захворюваності – за листопад-грудень 2020 року придбали 19 000 штук (за весь 2020 рік – 23 000), у травні 2021-го купили 11 000 штук (від початку року – 17 000). З цінами на концентратори ви можете ознайомитись тут.

Станом на 20 жовтня у нашій вибірці із 442 лікарень є 27 000 концентраторів або в середньому 45 штук на одну медустанову. Зрозуміти, на скільки цього вистачить, досить складно: лише 11 лікарень (2%) звітували про щоденне використання концентраторів. З огляду на їхні витрати, запасів вистачить максимум на тиждень.

Судячи з повідомлень волонтерів, концентратори вже закінчуються. 24 жовтня волонтер з Одеси Катерина Ножевнікова повідомила, що у її фонді закінчилися концентратори. 25 жовтня керівник фонду "Свої" Леся Литвинова сказала, що їх концентраторів вистачить ще на тиждень і оголосила збір коштів на нові. На допомогу концентраторам може прийти централізована система подачі кисню, 90% лікарень зазначили наявність такої. За даними РНБО, 94% ковідних ліжко-місць обладнано подачею кисню, тоді як у квітні таких було 87%.

Замість висновків

Цього року уряд збільшив бюджет на лікування хворих на коронавірус та загалом на медицину, кількість ліжок, підключених до системи подачі кисню. З минулих хвиль залишилися концентратори, а медики забезпечені засобами індивідуального захисту на рівні минулої хвилі захворюваності. Схоже, цього було недостатньо: новий штам вірусу робить більш небезпечною нинішню хвилю захворюваності. За низького рівня вакцинації населення (першу дозу на 27 жовтня отримали 22% українців) кількість хворих зростатиме. Середня заповненість ліжок в українських лікарнях наразі становить 67%, найгірша ситуація в Донецькій (89%) та Запорізькій (85%) областях.

Бережіть себе, незважаючи на підготовку влади.

Україна в епіцентрі хвилі коронавірусу: наскільки добре ми готові. Чесний розбір

редактор по роботі з даними, Liga.net
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини