11-12 липня у Вільнюсі пройде 74-й саміт НАТО. Головне очікування: що Альянс запропонує Україні. Досі відкрите питання: чи візьме участь у саміті президент Зеленський, він не хотів їхати без конкретики.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

"Ми очікуємо, що у Вільнюсі буде ухвалено рішення стосовно запрошення України приєднатися до Альянсу. І союзники зафіксують у рішенні саміту, що членство України буде можливим, щойно дозволять умови", – каже LIGA.net заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква.

Альянс має визнати у Вільнюсі три речі, додає LIGA.net пані посол України при НАТО Наталія Галібаренко: "Що НАТО потребує України так само, як Україна потребує НАТО, що Україна є невіддільною частиною євроатлантичної безпеки, що Україна має бути запрошена до вступу в НАТО вже зараз і стане членом Альянсу, коли дозволять умови".

Але зелене світло поки не готові надати в ключовій столиці – Вашингтоні. Білий дім і досі не має чіткої відповіді, як закінчити війну.

Чи є шанси у України отримати політичне запрошення до НАТО у Вільнюсі, чому позиція президента США Джо Байдена настільки важлива і що буде, якщо Альянс не дасть конкретики: розбір LIGA.net.

Пояснюємо складні речі простими словами – підписуйся на наш YouTube

БОРОТЬБА ЗА ФОРМУЛЮВАННЯ

Наразі фінального бачення, що конкретно у Вільнюсі отримає Україна в контексті перспективи членства в НАТО, немає.

"Ще тривають дискусії щодо того, як саме буде закріплено у спільному комюніке саміту подальший шлях України до членства", – пояснює Галібаренко.

"Продовжується боротьба за формулювання", – каже LIGA.net Олександр Мережко, голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики.

Україна, за його словами, робить все, щоб підсумкова декларація не повторила Бухарест-2008, коли замість плану дій щодо членства (ПДЧ) була сформульована сумнозвісна політика відкритих дверей.

"Наразі в Альянсі тривають постійні дискусії щодо можливих рішень. Робота над текстом фінального документа cаміту ще триває", – повідомив LIGA.net заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква.

Читайте також: Інтерв'ю | Лінкявічюс: Путіну час задуматися, як вижити. А НАТО – не повторювати своїх помилок

Зустріч міністрів оборони країн НАТО 16 червня 2023 року (фото – EPA)
Зустріч міністрів оборони країн НАТО 16 червня 2023 року (фото – EPA)

"Не здивуюсь, якщо в день початку саміту обговорюватимуть формулювання, щоб уникнути Бухаресту-2", – каже LIGA.net Ганна Шелест, директорка безпекових програм в Українській призмі.

Точно у Вільнюсі Україна отримає два пункти.

Перший пункт – підвищення статусу комісії Україна-НАТО (31+1), яка трансформується у Раду Україна-НАТО (32 включно з Україною). Перше засідання Ради відбудеться в межах саміту 12 липня.

За словами міністра оборони Олексія Резнікова, формат Ради передбачає "новий рівень відносин, вищий рівень взаємодії".

"Це коли Україна буде хоч ще й не членом НАТО, але вже на рівних  перебуватиме у всіх комітетах, у всіх представницьких засіданнях з правом порушувати питання, прописані в їхніх угодах", – сказав Резніков.

Проте в дипломатичній команді президента Володимира Зеленського працюють не тільки над формою, а й над змістом Ради.

"Першою і важливою своєю функцією Рада повинна мати приведення України до членства в НАТО, – вважає Жовква. – Якщо це буде просто майданчик для дискусій про "відкриті двері"... тоді таке переформатування втрачає свій змістовний сенс".

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба переконаний: створення Ради НАТО-Україна без ухвалення сильного кроку щодо членства – це "наче надання танка без гармати". НАТО потребує Україну як союзника, а не просто привілейованого партнера, написав міністр у Twitter.

Другий пункт – комплексний пакет допомоги.

Ця ідея народилася в контексті бажання багатьох країн-членів НАТО перевести закупівлі нагальних потреб (шоломів, аптечок, антидронів) на середньострокові та довгострокові пріоритети, пояснювала в інтерв'ю LIGA.net Наталія Галібаренко.

"Це завдання на багато років, і зараз тривають дискусії, як забезпечити його належне фінансування, – додала вона. – Оптимальна ціль — представити концепцію на саміті у Вільнюсі, щоб глави держав благословили цей план, і міністерства напрацьовували його конкретні положення".

Крім того, у Зеленського розраховують підписати у Вільнюсі документи про гарантії безпеки. Це ніяк не стосується безпосередньо НАТО, але на Банковій хочуть отримати гарантії, поки Україна не в НАТО.

"Там немає нічого такого, чого б нам вже не давали. Ми хочемо зафіксувати це на папері з групою країн, які до цього готові. А потім з тими державами, які захочуть, зможемо укласти двосторонні угоди про гарантії безпеки України", – пояснює Жовква.

Читайте також: Інтерв'ю | Посол при НАТО: Ми не хочемо зависнути у відкритих дверях і ще 20 років чути про Бухарест

БЕЗ ЗАВЕРШЕННЯ ВІЙНИ

Найголовніша інтрига Вільнюського саміту: що підсумкова декларація запропонує Україні в контексті майбутнього членства в Альянсі.

Найкращим результатом саміту для України буде запрошення до членства в НАТО після війни, каже LIGA.net голова постійної делегації України у парламентській асамблеї НАТО, нардеп Єгор Чернєв.

"Це запрошення не потягне за собою негайних юридичних кроків щодо вступу, але означатиме, що дороги назад немає. І що рішення про членство України є остаточним", – пояснює Чернєв.

Україна просить НАТО визначитися із запрошенням вже зараз, щоб розпочати підготовку "на майбутнє". Адже це стане лише першим етапом на шляху поступового руху України до членства в Альянсі, пояснив Жовква у коментарі LIGA.net.

Шелест нагадує процедури: "Спочатку країна говорить, що хоче [вступити]. Україна це зробила ще у 2005-му, коли на рівні комісії Україна-НАТО розпочався "інтенсивний діалог". Другий етап – запрошення".

У випадку Швеції та Фінляндії, наприклад, у декларації Мадридського саміту-2022 так і написано: "Сьогодні ми вирішили запросити Фінляндію і Швецію стати членами НАТО і підписати протоколи про вступ".

Жовква підтверджує: формулювання у комюніке Вільнюського саміту може бути аналогічне тому, що й у Мадриді стосовно Фінляндії та Швеції, "але з тією відмінністю, що рішення про підписання з Україною протоколів про вступ буде ухвалено пізніше, коли союзники дійдуть згоди".  

"Коли Україна каже про політичне запрошення – мова саме про оцей перший етап, – пояснює Шелест. – Далі починаються консультації. Але ми хочемо побачити максимально чітке запрошення".

"Коли є запрошення в НАТО – це абсолютно інша допомога, абсолютно інші процедури, абсолютно інша політична воля, – каже LIGA.net Марія Іонова, членкиня зовнішньополітичного комітету Ради (Євросолідарність). – А ми своєю чергою будемо показувати свою домашню роботу. Це буде така взаємна любов, але на дуже чітко визначених умовах і правилах".

З іншого боку, фраза "після війни" в підсумковій декларації, про яку говорить Чернєв, може зіграти злий жарт з Україною.

"Для нас закінчення війни з точки зору міжнародного права – це коли буде повністю звільнена наша територія, включно з Кримом, – пояснює Мережко. – Скільки це займе часу, ми наразі не знаємо".

"З юридичної точки зору, Японія з Росією, наприклад, досі у стані війни після Другої світової. Чи готові ми ще до 70 років у стані війни?" – каже Шелест.

Жовква прогнозує, що прив'язки до закінчення війни у рішенні саміту не повинно бути. Він нагадує, що в більшості двосторонніх декларацій з членами НАТО (а їх вже 23) закріплена формула "коли дозволять умови".

"Думаю, що це був би найбільш правильний "вордінг" щодо вступу до НАТО", – додає дипломатичний радник Зеленського.

Саме на 23 підписантів таких декларацій Україна покладається в першу чергу, підкреслив Жовква у коментарі LIGA.net.

Ласкаво (не) просимо в НАТО. Що Україна отримає на саміті у Вільнюсі: сценарії
Інфографіка – Дарина Дмитренко/LIGA.net

Також Україна розраховує на відмову від ПДЧ на шляху до Альянсу.

"Ми очікуємо підтвердження союзниками, що Україна більше не потребує плану дій щодо членства на шляху до вступу в НАТО", – пояснює Жовква.

"Жодних відкритих дверей, жодних ПДЧ. Чіткий сигнал Україні: чи ви нас бачите країною НАТО, чи ні. Третього варіанту не існує, – каже LIGA.net співрозмовник у керівництві Міноборони. – Відкриті двері, які ніхто не може знайти, —  ця формула не приймається після Бухаресту".

Згодні з цим і західні аналітики. 46 авторитетних західних експертів, військових і дипломатів, серед яких ексзаступник держсекретаря США Стівен Біґен та ексспецпредставник Держдепу США з питань України Курт Волкер, закликали Альянс надати дорожню карту. Вона має чітко вести до членства України в НАТО в найкоротші терміни.

В Atlantic Council закликали вийти за межі  неоднозначної формули Бухарестського саміту та створити нове партнерство у сфері стримування й оборони, яке б стало альтернативою ПДЧ. Україну, на думку аналітиків, необхідно запросити до участі у засіданнях Ради НАТО – так само, як Швеція та Фінляндія очікували свого остаточного приєднання.

Читайте також: США – Києву про членство в НАТО: Проведіть реформи. Відповідь МЗС: Реформуйте ставлення до РФ

КЛЮЧ У ВАШИНГТОНІ

Україна може отримати холодний душ. Адже, за словами генсека НАТО Єнса Столтенберга, у Вільнюсі Україну не запросять до Альянсу. Це також підтвердила пані посол США при НАТО Джуліанна Сміт.

За словами Столтенберга, на саміті буде викладено бачення майбутнього України як "незалежного демократичного члена євроатлантичної сім'ї".

За словами співрозмовника LIGA.net в Міноборони, остаточне рішення не ухвалено у двох столицях – Вашингтоні та Берліні.

У травні німецьке DPA писало, що США та Німеччина за зачиненими дверима дали зрозуміти: вони не хочуть брати на себе жодних зобов'язань, які б виходили за межі розпливчастої декларації НАТО від 2008 року.

17 червня президент США Джо Байден заявив, що Вашингтон не спрощуватиме процес вступу України до Альянсу. Києву потрібно відповідати загальним умовам вступу.

5 липня це підтвердила речниця Білого дому Карін Жан-П’єр. "У Білому домі зберігаються скептики, які гальмують процес", – каже Шелест.

Міністр оборони Остін, генсек Столтенберг, держсекретар Блінкен та радник Байдена Джейк Саліван (фото – EPA)
Міністр оборони Остін, генсек Столтенберг, держсекретар Блінкен та радник Байдена Джейк Саліван (фото – EPA)

За її словами, противники майбутнього членства України в НАТО досі непокояться через можливу ескалацію з боку РФ.

"Але коли ми запитуємо, а що саме містить ця ескалація, дуже рідко можна отримати чітке пояснення. В найкращому випадку це ядерна небезпека. Що Путін настільки божевільний, що він може використати ядерну зброю, – навіщо його провокувати", – пояснює експертка.

Читайте також: Розбір | Україна кричить про ЗАЕС – Захід (не) реагує. Що пропонує Офіс Зеленського

Позиція Білого дому може бути пов'язана з наступним ювілейним самітом НАТО-2024 у Вашингтоні. "Вашингтонський саміт відбудеться за декілька місяців до президентських виборів в США. Для Байдена це буде нагода зробити історичний крок", – каже Мережко.

Хоча для американців на виборах важливі внутрішні питання, а не зовнішня політика, нагадує нардеп. Тому єдине, на що можуть звертати увагу окремі американські політики, – це ядерний шантаж Путіна.

Глобальніше – партнери не знають, як вирішити цю війну Росії проти України, каже LIGA.net Андрій Загороднюк, ексміністр оборони у 2019-2020 роках та голова правління Центру оборонних стратегій.

"Вони не розуміють, які в нас будуть успіхи в контрнаступі, чи будуть переговори, що робити з Кримом та Донбасом, – вважає Загороднюк. – Тому не можуть дати нам конкретні строки щодо НАТО. Вони не знають, коли закінчиться війна".

Схожі дискусії і в німецькому політикумі. Канцлер Олаф Шольц каже, що "в осяжному майбутньому" Україна не зможе стати членом НАТО. Водночас топспікер опозиційних християнських демократів Родеріх Кізеветтер закликав надати Україні чіткий графік вступу вже у Вільнюсі.

"Аргумент тут дуже простий: якщо Альянс не розробить такий механізм, то у Російської Федерації створиться враження, що вона надалі має право вето на членство України в НАТО", – пояснює LIGA.net старший аналітик Західного інституту в Познані Віктор Савінок.

На його думку, для німецького уряду ключовою в питанні перспектив членства України є позиція Сполучених Штатів.

"Ми побачили це під час дебатів щодо передання Україні важких озброєнь. Коли не було рішень стосовно німецьких Gepard, поки не було рішення США щодо HIMARS. Коли не було рішення стосовно Leopard, поки американці не ухвалили рішення щодо Abrams", – роз'яснює Савінок.

Столтенберг та міністр оборони Німеччини Пісторіус у літаку (фото – Мартін Цімер/EPA)
Столтенберг та міністр оборони Німеччини Пісторіус у літаку (фото – Мартін Цімер/EPA)

Експерт переконаний: якщо у США, Німеччини та Франції буде спільне розуміння, яким чином необхідно запросити України до НАТО, то інструменти, якими можна переконати ту саму Угорщину чи Туреччину, знайдуться. Тобто проблем з консенсусним рішенням не повинно бути.

США – це "стрижень", на якому тримається безпека Альянсу, каже Мережко.

"Угорщина може виступати зі своєю позицією скільки завгодно, але вона не є справжнім гарантом безпеки в НАТО. Вона не має такого впливу, як США, Британія, Німеччина, – пояснює нардеп. – Головне, щоб було рішення США і загальний консенсус з урахуванням позицій важковаговиків".

На думку Зеленського, саме президент США – та людина, яка ухвалює рішення, буде Україна в НАТО чи ні.

"У США мають розуміти, що тільки членство України в НАТО може вберегти Європу від повторної великої війни, – пояснює LIGA.net Чернєв. – І якщо Вашингтон хоче й надалі бути гарантом безпеки у Європі, то вступ України до НАТО саме і є однією з таких гарантій".

Читайте також: Варшава та Лондон підтримали пришвидшену процедуру вступу України до НАТО

ТЕСТ ДЛЯ НАТО

За інформацією Головного управління розвідки Міноборони, очікування українського суспільства від саміту НАТО "не будуть задоволені", а Україну не запросять доєднатись до Альянсу 11-12 липня.

За словами очільника ГУР Кирила Буданова, на саміті у Вільнюсі будуть оголошені "деякі слова", але не буде "нічого крім цього".

Якщо Україна не отримає необхідного для себе рішення – це буде колосальний політичний та репутаційний удар по самому Заходу, переконаний Чернєв: "Країни, що досі вагаються між Заходом та Глобальним Півднем, побачать, що союз із Заходом не є надійним".

"Цей саміт – тест на спроможність НАТО як організації", – переконана Іонова.

Вільнюський саміт дійсно важливий, але вкладати суспільству, що це або зрада, або перемога – неправильно, каже у розмові з LIGA.net ексміністр закордонних справ (2014-2019) Павло Клімкін.

"Оскільки наші партнери мають свою логіку. Вони думають, що далі робити з Росією, – пояснює він. – Одна з найбільших турбот значної частини країн: що робити з четвертою і п'ятою статтями [Вашингтонського договору] під час війни? Що робити з питанням території? Тут виникає дуже багато питань, на які поки що у Заходу немає відповіді. Тобто мова не про консенсус, а про відсутність відповіді".

Україна не має ображатись на можливі рішення саміту, вважає Мережко.

"Якщо це не станеться на Вільнюському саміті, то це станеться на Вашингтонському. Якщо не на Вашингтонському, то на наступному за ним саміті. Нас цікавить результат", – пояснює нардеп.

Мережко налаштований оптимістично: "Якийсь поступ буде. Не може бути, щоб залишилися на тому самому місці".

5 липня президент Литви Гітанас Науседа повідомив, що шанс переконати більш обережних союзників змінити позицію і прописати більш рішучі заяви щодо України залишається.

Наразі ключове завдання країн НАТО: знайти таке формулювання, яке задовольнить Україну, але не піддасть Альянс тим ризикам, які політично він не зможе на себе прийняти,  вважає Загороднюк.

Політичне рішення не менш важливе для самого Альянсу, щоб показати, що Російська Федерація не має влади над НАТО, переконана Шелест.

"А ми почнемо ще більше працювати, адже до Вашингтонського саміту дуже мало часу, – резюмує вона. – І це буде наш другий шанс".

Читайте також: Розбір | ЗСУ мають успіх під Бахмутом. Ключ до міста – Кліщіївка та Берхівка