Сотні тисяч українок поставлять на військовий облік. У переліку спеціальностей та професій від Міноборони, володаркам яких доведеться йти до військкомату, зараз понад 100 позицій. Але його скоро скоротять: приберуть професії, не споріднені з військовими.

"Стати на військовий облік – це не означає піти на війну. І навіть не означає бути резервістом. Це означає, що у разі виникнення в країні критичної ситуації людина буде задіяна з максимальною користю. Усі знатимуть, куди бігти і що робити. Навіть у тилу", – каже LIGA.net радник заступника міністра оборони Наталія Воронкова.

Все, що відомо про нововведення від Міноборони на цей момент: де і коли ставати на облік, кого це не торкнеться, що загрожує роботодавцям та "ухильницям": розбір LIGA.net.

ЩО СТАЛОСЯ. Наказ із розширеним переліком "військовозобов'язаних" професій набув чинності 17 грудня. У ньому – програмісти, журналісти та піарники, лікарі, юристи, бухгалтери, соцпрацівники, чомусь працівники ресторанно-готельного бізнесу та навіть музиканти.

"Трохи більше 100 спеціальностей туди "вбили", – уточнив головнокомандувач ЗСУ генерал-лейтенант Валерій Залужний. За його словами, облік дозволить військовим "бачити жінок, яких можливо використовувати під час захисту України".

На облік поставлять жінок, які відповідають трьом критеріям:

Спеціальність. Повний перелік Міноборони читайте тут.
Вік. Граничний вік у запасі – до 60 років.
Стан здоров'я. Беруться на військовий облік жінки, які придатні для проходження військової служби (медична комісія).

Список професій переглянуть і скоротять – він дуже широкий, повідомив LIGA.net голова комітету Верховної Ради з питань нацоборони, безпеки та розвідки Олександр Завітневич (СН).

"Ми вранці вже обговорили це питання з міністром оборони Олексієм Резніковим і дійшли згоди, що переглянемо перелік у бік зменшення та здорового глузду. Тому що там є професії, які не знадобляться Збройним силам та іншим військовим формуванням", – пояснив Олександр Завітневич.

Але сама ініціатива – правильна, вважає він: "Країна має знати свої резерви. Ми маємо бути готові, бо ситуація зобов'язує".

Читайте також: Як соцмережі відреагували на наказ про військовозобов'язаних жінок

ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ. "Я хочу заспокоїти жінок, – заявив у четвер Залужний. – Вже завтра не треба бігти до військкомату, не треба займати чергу, не треба шукати когось, хто допоможе це все зробити. Ми це робитимемо планово, поступово і все буде добре".

На цьому етапі до кінця не зрозуміло, за якою процедурою все відбуватиметься, стверджують юристи. У наказі Міноборони не прописані граничні терміни для виконання, порядок (алгоритм) взяття на облік, немає детальних роз'яснень щодо спеціальностей та професій, каже LIGA.net адвокат ЛІГА:ЗАКОН Тетяна Осійчук.

ДОВІДКА. Зміни до закону "Про військовий обов'язок та військову службу", які зобов'язують жінок певних професій ставати на військовий облік, було ухвалено 30 березня 2021 року.

Відповідно до цього закону, жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу або залучені до робіт із забезпечення оборони у воєнний час. У мирний час жінок можуть прийняти на військову службу або службу у військовому резерві лише у добровільному порядку (за контрактом).

"У якому форматі цей облік буде, яку інформацію збиратиму – поки що на 100% ніхто не знає. І це абсолютно нормально", – підтверджує LIGA.net юрист, адвокат Juscutum Анатолій Рибачок.

Головнокомандувач ЗСУ має шість місяців на адаптацію всієї нормативки до наказу, нагадав він: "Це загальний тимчасовий орієнтир. Можуть і за шість місяців не розробити. Поки що все в сірій зоні".

ЗСУ та Міноборони дали свої роз'яснення, трохи звузивши цю "сіру зону".

Термін – до кінця 2022 року. Жінок, які підпадають під дію наказу МО, буде поставлено на військовий облік до кінця 2022 року. "Не стоїть завдання негайно охопити всіх. Все буде сплановано, розроблено і до кінця наступного року плануємо це зробити", – сказав начальник Київського обласного терцентру комплектування та соціальної підтримки ЗСУ полковник Валерій Куценко.

До зони ООС не відправлятимуть. "Тільки у разі нагальної потреби", – розповів на брифінгу начальник управління персоналу командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач.

За його словами, це можливо лише у разі введення воєнного стану або в особливий період під час мобілізації: "Але у нас пройшло шість хвиль мобілізації. Ми закликали на військову службу майже 200 тис. Жодна жінка без її згоди на цю службу не потрапила".

На навчання – за бажанням. "Якщо буде воєнний стан – тоді вже обов'язково", – зазначає Воронкова. Щоб потрапити на навчання та отримати додаткові навички у стрільбі чи тактичній медицині, потрібно вписати себе до плану у військкоматі. Це безкоштовно.

"Чи завадять знання з тактичної медицини? Або вміння стріляти? За бажанням людина може приєднатися до навчань територіальної оборони або стрілецьких навчань – і навчитися тримати зброю. Якщо є бажання. Просто треба з військкоматом узгодити: будуть навчання – покличте мене. Але найголовніше: всі зрозуміють, куди бігти у разі небезпеки, де укриття, що робити", – пояснює Наталія Воронкова.

Роботодавці будуть зобов'язані відпустити своїх працівників на навчання.

Доведеться йти до військкомату. Винятково за місцем реєстрації.

У центрі комплектування необхідно подати заяву, надати копії та оригінали документів: паспорт, ідентифікаційний код, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дітей, свідоцтво про закінчення ВНЗ, довідку з роботи. Начальник центру ухвалить рішення, чи підлягає заявниця військовому обліку. Якщо так, її буде направлено на медкомісію там, за місцем реєстрації.

Щоб прискорити процес, можна ще під час подачі документів принести до військкомату результати аналізів, рекомендує Воронкова: крові, сечі, флюорографія, довідка від гінеколога про відсутність вагітності.

"Медкомісія визначить: придатна, не придатна, придатна частково, у мирний час або у воєнний час. Є різні варіанти. Вони вирішать, що людина може робити у разі небезпеки для країни", – зазначила вона.

Можна вибирати між освітою та професією. "Якщо ви здобули вищу освіту за однією спеціальністю, а працюєте за іншою, то ви з військкомом разом можете вирішити, яка з ваших професій буде кориснішою", – каже радник заступника голови МО.

ЩО ДАЛІ. Протягом шести місяців ЗСУ розроблять нормативні акти для оформлення жінок на облік, перелік професій трохи скоротять. Бігти у військкомати не треба, але ставати на облік уже зараз теж ніхто не забороняє, пояснює Рибачок.

"Іти до військкомату загалом можна вже зараз. Військкомат не може відмовити. Але й бігти туди поки що ніхто не зобов'язаний", – вважає адвокат Анатолій Рибачок.

Первинний облік військовозобов'язаних жінок доручається підприємствам (крім ФОП, які мають вести облік найманих працівників, – там кожен буде "сам за себе").

Роботодавець після отримання роз'яснення зобов'язаний:

  • контролювати взяття на військовий облік жінок, які вже працюють на своїх посадах у компанії;
  • під час приймання на роботу перевіряти наявність відповідних документів про перебування на військовому обліку жінок, якщо їхня професія підпадає під наказ (у військовозобов'язаних – військових квитків або тимчасових посвідчень, а у призовників – посвідчень про приписку до призовних дільниць).
Що потрібно знати роботодавцю: п'ять позицій від ЛІГА:ЗАКОН

1. Роботодавець має постійно інформувати районні (міські) військкомати про громадян та посадових осіб, які порушують правила військового обліку, для притягнення їх до відповідальності (пункт 37 Порядку організації та ведення військового обліку призовників та військовозобов'язаних №921).

2. Керівник може перекласти обов'язок ведення військового обліку на іншого співробітника (пункти 11 та 12 порядку №921).

3. Персональний облік ведеться відповідно до типової форми первинного обліку NП-2 "Особова картка працівника", у розділі II вказують дані про військовий облік (п. 38 порядку №921).

4. Облік громадян, з якими укладено договір цивільно-правового характеру, не проводиться (лист Міноборони від 2017 р.).

5. Це стосується всіх керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, незалежно від форми власності (закон про військовий обов'язок та військову службу).

Відповідальність роботодавця (директор чи уповноважена особа). Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію спричиняє накладення штрафу на – від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторно чи в особливий період – штраф від 300 до 500 мінімумів. Тобто від 5100 до 8500 гривень, уточнює Осійчук (ст. 210-1 КуАП).

Для військовозобов'язаних, призовників порушення правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне, а також вчинення в особливий період – штраф від 50 до 100 мінімумів. Це від 850 до 1700 грн.

"Якщо провести паралель з чоловіками – я за всю свою практику не чув, щоб когось притягнули до відповідальності, – констатує Рибачок. – Це настільки з погляду права та ставлення до порушень дріб'язкова дія... Громадська небезпека від дій директора, що він не простежив за обліком, супермінімальна".

Адвокат упевнений, що держава не зацікавлена завалювати роботодавців такими штрафами: "Ніхто цим не займатиметься. Мета військкомату – поставити на облік. А не штрафувати тих, хто не подав на облік. Мета військкомату – створити базу та вести її. Щоб цю базу можна було використовувати у разі воєнного стану".

Читайте також: Пояснення | Де ховатися у Києві, якщо Росія атакуватиме. Огляд укриттів