Незавершений бунт ватажка терористів Євгенія Пригожина спровокував у Росії хвилю усунень від посад та затримань військових "авторитетів".

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Навряд чи це можна вважати початком репресій всередині російського режиму, розповідає LIGA.net секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов: "Репресії в Росії ніколи не припинялись, і все суспільство там знаходиться під контролем".

Але це є симптомом деструктивних процесів всередині країни-агресора.

Це важливий процес для моніторингу, додає LIGA.net представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов: "Частина цієї так званої "еліти" готова іти на контакт і подекуди навіть вболіває за те, щоб інші групи всередині Кремля зазнавали втрат та поразок".

Що зараз відбувається всередині російських еліт та які можливості ці процеси створюють для України – у розборі LIGA.net.

Пояснюємо складні речі простими словами – підписуйся на наш YouTube

ЧОМУ ЧИСТКИ ОФІЦЕРІВ НІЧОГО НЕ ЗМІНЮЮТЬ

Вже за кілька годин після початку заколоту Групи Вагнера російські спецслужби затримали 13 високопоставлених військових, пише The Wall Street Journal із посиланням на джерела. Ще 15 офіцерів зі складу вищого командування армії РФ відсторонили або звільнили зовсім.  

В середині липня генерала Івана Попова, який командував окупаційними військами на Півдні України, звільнили після доповіді про проблеми в російській армії. Перед цим західна преса писала про нібито затримання іншого "авторитета" – командувача військово-космічними військами, генерала Сергія Суровікіна. А кілька днів потому стало відомо про звільнення генерала Володимира Селіверстова, командира 106 гвардійської повітряно-десантної дивізії.

У липні у Москві арештували терориста Ігоря Гіркіна (Стрєлкова), який критикував керівництво Росії за "неправильне" ведення війни.

Ігор Гіркін у суді (Фото – Медіазона)
Ігор Гіркін у суді (Фото – Медіазона)

Інститут вивчення війни (ISW) одразу припустив, що це може бути публічним проявом зміни балансу сил між різними угрупованнями у Кремлі. Подальші затримання полковника ГРУ у відставці Володимира Квачкова та колишнього офіцера ФСБ, полковника Михайла Полякова стали додатковим підтвердженням цього припущення.

Загалом кількість відсторонюваних генералів і полковників у Росії вимірюється щонайменше десятками, каже LIGA.net член комітету Ради з питань нацбезпеки Сергій Рахманін (фракція Голос).

Перетасування офіцерів і генералів тривають постійно, нагадує він. З початку великого вторгнення було змінено командувачів усіх військових округів, систематично звільнюються командири військових з’єднань.

Але після так званого "путчу Пригожина" кадрові чистки в армії держави-агресора набули більш масштабного й системного характеру.

Найманці Групи Вагнера (Фото: ГУР)
Найманці Групи Вагнера (Фото: ГУР)

Відсторонення або навіть звільнення необов’язково означає неминучу опалу або остаточне вигнання з російської армії, наголошує депутат.

"Генерал-полковник Теплинський і генерал Селіверстов після нетривалого усунення були знову поновлені на своїх посадах, генерал-полковник Олександр Лапін отримав інше кадрове призначення, а генерал-майор Попов був відряджений до Сирії", – нагадує Рахманін.

Читайте також: Розбір | "Це – велика гра". Чому Росія перекинула вагнерівців до кордонів ЄС

НАВІЩО ЦІ ЧИСТКИ ТОДІ ПРОВОДЯТЬ

Псевдопутч Пригожина серйозно струсонув політичну конструкцію РФ, каже LIGA.net колишній міністр закордонних справ, керівник Центру дослідження Росії Володимир Огризко. Він призвів до початку внутрішньовидової боротьби між тими чи іншими силами та центрами впливу в Росії.

"Конструкція Московії починає ще більше розхитуватися і слабнути, – каже він. – Ми маємо лише зі сторони спостерігати і радісно бажати їм успіху у взаємному знищенні. Це – хороший процес".

Представники російських еліт сьогодні намагаються топити один одного, підтверджує LIGA.net представник ГУР Міноборони Андрій Юсов.

За його словами, зараз триває конкуренція всередині й боротьба за якісь преференції, потоки та посади. "Ключовим мотивом у багатьох цих процесах є пошук свого місця і певних безпекових гарантій у майбутньому, після Путіна", – переконує Юсов.

Зараз влада у Росії намагається зачистити внутрішній простір від нелояльних висловлювань, каже LIGA.net радник глави ОП Михайло Подоляк: "Але це – не стратегія. Це – панічність".

Наслідки атаки дронів на Москву (Фото: EPA)
Наслідки атаки дронів на Москву (Фото: EPA)

Частина російських еліт сьогодні відчутно стурбована одразу з кількох причин, розповідає LIGA.net ексголова МЗС Павло Клімкін.

Перша – збільшення впливу Китаю. "Вони не хочуть, щоб Китай в якийсь момент перейшов точку неповернення і отримав опосередкований контроль над елементами російської системи, – пояснює Клімкін. – Це дуже відчутно по ключових російських елітах. І силовиках, і не силовиках".

Друга причина для занепокоєння – те, що еліти частково перебувають у розібраному стані і не розуміють, чи є у режиму подальша стратегія.

"Макроекономіка починає провисати. Їм вдалося не допустити обвалу, – говорить ексголова МЗС. – Але Захід достатньо ефективно контролює процес і діє подібно до пітона, який поступово зменшує можливості для маневру. Вони не розуміють, як з цього випливати, та усвідомлюють, що наступного року почнуться реальні макроекономічні проблеми".

Третя причина – очевидна необхідність ремонту російської системи.

"Вони намагаються зрозуміти, де є слабкі ланки, – каже Клімкін. – Гіркін та подібні історії – це не зачистка, але сигнал всім, що недоторканих немає. Інтереси стабільності системи – це номер один".

Самі собою ці кадрові перетасування і затримання ні на що не впливають, переконує LIGA.net Данілов. Вони відбуваються залежно від необхідності нейтралізувати тих чи інших осіб, які нібито виходять з-під контролю.

"Це може бути певний спектакль, щоби показати широкому загалу, що ситуація під контролем. Що ніхто не може мати точок зору, відмінних від думок у Кремлі, – вважає Данілов. – Потім цих людей можуть використовувати в різних процесах – у ролі нібито противників режиму. Але це не відповідає дійсності".

Жодної самостійної людини на території Росії не існує, наголошує секретар РНБО. Всі перебувають в одній системі координат, яка була побудована давно, – і режим Путіна тримає все на контролі.

"Нам потрібно брати до уваги інші процеси, які дійсно можуть бути доволі впливовими для майбутнього Росії, – підкреслює він. – Це процеси, які будуть пов'язані із національним питанням та з економічними викликами. Це те, що може ситуацію у Росії розвернути у зовсім інший бік".

Читайте також: Розбір | "Ми не можемо засипати фронт "Мавіками". Як Україні перемогти у війні дронів

ЩО ЦІ ЧИСТКИ ОЗНАЧАЮТЬ ДЛЯ УКРАЇНИ

Україна має використати ці процеси на свою користь, говорить Юсов.

"За ними потрібно стежити. Над цим працює і Україна, і наші партнери з вільного світу, – наголошує він. – Тим більше, що частина цієї так званої "еліти" готова іти на контакт і подекуди навіть вболіває  за те, щоб ті чи інші групи всередині Кремля зазнавали більше втрат та поразок".

На уточнювальне запитання LIGA.net, чи може Україна розраховувати на більш практичний профіт від них, представник ГУР відповідає:

"Він є, але ми не можемо наразі про це говорити. У більшості випадків ідеться не про ідеологічну складову. Суто меркантильні безпекові міркування".

Ми не просто можемо, ми мусимо скористатись цією нестабільністю, підкреслює Клімкін. Це має бути спільна із Заходом стратегія тиску на Росію. Але скоординувати її важко не лише політично, а навіть емоційно.

"Захід хоче працювати на перспективу. Для нас годинник іде зовсім по-іншому. Ми хочемо всього сьогодні і максимум – завтра", – каже він.

Західних партнерів лякає крах РФ, уточнює колишній голова МЗС.

Вони оцінюють ризики і не хочуть неконтрольованого розвитку подій, пояснює Клімкін. Так само цього не хочуть ключові незахідні гравці: "США і Китай це обговорювали. Що вони погодили, звісно, ніхто не скаже".

В Офісі президента уважно стежать за останніми подіями в Росії, включно із непублічними, запевняє Подоляк. Але жодні торги із Заходом для російських еліт неможливі, поки Путін залишається при владі.

У російських кланів є лише один ефективний сценарій, вважає радник голови ОП: "Якщо вони хочуть вижити – фізично, політично і фінансово, зберегти за собою певні впливи, вони мають замінити Путіна, транзитувати комусь владу і прийняти рішення щодо фіналу війни. Вони мають вивести війська з України. Чим раніше вони це зроблять, тим імовірніше, що утримають контроль над внутрішнім простором без бунту".

Поки сигналів, що Росія може змінити плани щодо України, немає.

"Зміна влади в Росії жодним чином не може вплинути на її агресію проти України, – заперечує Данілов. – Ім’я нового царя не матиме жодного значення. Вони агресивно налаштовані самі по собі. Їх душить історична пам’ять. У них є вираз: без ім’я і без племені. Це насправді – про росіян".

Росія робить ставку на дестабілізацію України і продовжує витрачати на це колосальні ресурси, каже Юсов. Її розрахунок полягає у тому, що путінський режим зможе протриматися довше, ніж Україна й українці.

Але поки Україна виглядає стійкішою за режим Путіна, наголошує він.

Кадрова чехарда ускладнює Росії процес управління військами, привносить додаткову нервовість, деморалізує війська і спотворює реальний стан речей для найвищого командування, говорить Рахманін.

ЗСУ бʼють по окупантах (Фото: 43 ОАБр ім. гетьмана Тараса Трясила)
ЗСУ бʼють по окупантах (Фото: 43 ОАБр ім. гетьмана Тараса Трясила)

Але переважна більшість російських воєнних здобутків пов’язана не з майстерністю воєначальників, а з об’єктивною чисельною перевагою в озброєннях і солдатах, нагадує нардеп. А також із "відверто зневажливим ставленням влади РФ до життів власних громадян, котрих прирікають на численні м’ясні штурми заради божевільних планів".

"Кадрові переміщення в стані ворога, безумовно, мають бути у фокусі уваги нашого військового керівництва. Це дозволяє почасти коригувати їхні плани", – наголошує Рахманін.

Втім, перемога набагато більше залежить від вправності бійців і командирів ЗСУ, переконаний він, ніж від кадрових "п’ятнашек" у Росії.

Читайте також: Розбір | Залаштунки Джидди. Як Банкова хоче реалізувати формулу Зеленського і що (поки) заважає