Росія ударила по Шостці. Пояснюємо подвійну загрозу новини про "70 загиблих на полігоні"

Інформація про загибель 70 військовослужбовців внаслідок російського удару по полігону біля Шостки 20 травня стала ключовою новиною наступного ранку.

Українське командування у соцмережах звинувачували у нехтуванні життям військових, організації навчальних полігонів безпосередньо біля кордону з Росією та зумисному шикуванні особового складу. У число хейтерів увійшли й публічні люди. Хоча неспотвореним у цій новині був лише сам факт російського удару.

"Низка новинних майданчиків взяли це в росіян без перевірки та втягнули в наше інфополе", – каже LIGA.net керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко.

Трагедія у Шостці, яка дійсно забрала життя шістьох захисників, підсвітила одразу дві проблеми, з якими стикається українська армія. Пояснюємо, чому це важливо.

ЩО СТАЛОСЯ. 20 травня росіяни вдарили балістичною ракетою по Шостці на Сумщині. Пропагандисти заявили про удар ракетою "Іскандер" по "тренувальному табору" Збройних Сил України. Та про загибель нібито до 70 військових, зокрема 20 інструкторів, а також знищення складу боєприпасів і 10 одиниць техніки.

За кілька годин уже в українських соцмережах ширилась інформація про те, що росіяни вдарили у Шостці по полігону під час навчань військових. Частина повідомлень наголошувала, що йдеться про навчання новобранців, які проходили курс базового військового вишколу – та були на шикуванні в момент удару.

Зранку 21 травня Національна гвардія повідомила: внаслідок удару під час занять на стрільбищі військової частини загинули шість військових, понад 10 – поранені.

Однак новобранці, шикування та полігон біля кордону з Росією – це фейк. Насправді йдеться про невелике стрільбище на території військової частини Національної гвардії.

"Стрільбище, на відміну від полігонів, не підходить для масштабних навчань чи злагодження підрозділів. І не передбачає великої локації чи наявності матеріально-технічної бази. Воно потрібне для занять з вогневої підготовки, приведення стрілецької зброї до нормального бою", – пояснили LIGA.net у пресслужбі Нацгвардії.

Деякі військові частини мають свої стрільбища. А от полігони є далеко не в усіх. "Саме полігонів у НГУ немає ані у Шостці, ані на території Сумщини", – додали у пресслужбі.

Водночас, як наголошують співрозмовники LIGA.net у війську, наявність стрільбищ у прикордонні чи прифронтових районах – це реальність, яку змінити неможливо.

Далеко не завжди українські підрозділи мають пункти постійної дислокації десь у тилу. Не в усіх захисників є можливість їздити у якесь спеціальне місце, достатньо віддалене від зони бойових дій, щоби постріляти. Особливо, якщо на території частини є своє стрільбище. Головне – правильно організовувати такі заняття.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Перша проблема, яку підсвітила трагедія у Шостці: швидкість, із якою може поширюватись російська дезінформація. Лише за кілька годин стрільбище військової частини перетворилось у мережі на полігон із шикуванням новобранців.

"Низка інформаційних майданчиків взяла це в росіян, без перевірки, і втягнула в наш інфопростір, – каже Коваленко. – Проблема в тому, що багато хто не розбирається в мілітарній темі та не чекає на офіційну реакцію, а женеться за інфоприводом".

Друга, і важливіша проблема – нехтування правилами безпеки.

Як зазначили LIGA.net на умовах анонімності четверо військовослужбовців з різних підрозділів Національної гвардії та Збройних Сил, протоколи безпеки та поводження під час повітряної тривоги – стандартні для усіх військових підрозділів.

Ключове для збереження особового складу – розосередитись.

На момент удару у Шостці лунав сигнал повітряної тривоги. Розпорядження про неприпустимість його ігнорування надходили до частин неодноразово, запевняють у пресслужбі Нацгвардії. Навіть якщо тривогу оголошено через появу ворожих дронів.

Російські сили активно використовують безпілотники (наприклад, "Орлан-10", "Зала", "Ланцет") для розвідки, корегування артилерійського вогню та ракетних ударів.

У прикордонних регіонах, таких як Сумська область, росіяни намагаються проводити аеророзвідку для виявлення військових об’єктів, критичної інфраструктури (електростанцій, складів, логістичних вузлів) і навіть цивільних об’єктів. Як для завдавання ударів, так і для психологічного тиску, – кажуть у Нацгвардії. – Це відповідає характеру гібридної війни та характеру дій РФ під час повномасштабного вторгнення.

Речник Держприкордонслужби Андрій Демченко уточнив LIGA.net, що у 2025 році Росія значно посилила застосування безпілотників уздовж кордону з Україною.

"Найбільша активність фіксується в Чернігівській, Сумській і Харківській областях, – каже він. – Це дрони на оптоволокні, FPV, скиди з дронів. Пробують активно проводити розвідку за допомогою розвіддронів. Використовуючи ті засоби, які є у нас, ми намагаємося протидіяти безперешкодним польотам розвіддронів противника".

ЩО ДАЛІ. Чому у Шостці знехтували сигналом повітряної тривоги, проігнорували проліт розвіддрона, а особовий склад не розосередився – має з’ясувати слідство.

Наразі командира військової частини відсторонено, необхідну інформацію передано правоохоронним органам, кажуть у Національній гвардії. "Командування Національної гвардії України та правоохоронні органи дадуть жорстку правову оцінку діям усіх посадових осіб за результатами перевірки та розслідування трагічного випадку, що стався вчора внаслідок ракетного удару в Сумській області", – наголошують в НГУ.