США планують поставити Україні GLSDB – перероблені під запуск із землі авіабомби. Вони можуть зіграти важливу роль у знищенні логістики росіян у радіусі до 150 км, але для перелому потрібні постачання у великих кількостях та у розумні терміни. А з цим можуть бути проблеми.

Слідкуйте за перевіреними новинами тепер і у WhatsApp

"Тенденція – хороша. Далекобійна рука ЗСУ збільшується, можливості високоточно вражати об'єкти розширюються, – каже LIGA.net військовий аналітик та офіцер армії оборони Ізраїлю Ігаль Левін. – Це дуже добре, головне – щоб більше їх дали".

Чим унікальні GLSDB, як вони можуть вплинути на хід війни, в чому їхня проблема і наскільки зараз критична відсутність ракет на 300+ км – коротко розповідає LIGA.net.

Читайте нас у Telegram: тільки важливі та перевірені новини

ГІБРИД БОМБИ І РАКЕТИ:
що може отримати Україна від США

США вже цього тижня можуть оголосити про новий пакет допомоги Україні з ракетами GLSDB, повідомляє Reuters. У пакет на суму понад $2 млрд також увійдуть: обладнання для систем ППО/ПРО Patriot, високоточні боєприпаси та інша зброя. Але не ракети ATACMS з дальністю близько 300 км.

GLSDB – це розробка Boeing та Saab. Вона пройшла випробування у 2015 році, перебуває у розробленні з 2019-го і має вдихнути нове життя в запаси некерованих авіабомб GBU-39. Суть технології – бомба через адаптер інтегрується з ракетним двигуном M26 і може запускатися з землі, зокрема з ракетних систем HIMARS.

Основна перевага – для неї є багато готових компонентів. Це робить виробництво відносно дешевим: одна бомба GBU-39 коштує близько $40 000.

Бойова частина важить близько 90 кг, снаряд має GPS-наведення, здатний протистояти перешкодам, враховувати місцевість та літати за будь-якої погоди. За твердженням виробника, GLSDB настільки точні, що можуть влучати в радіус автомобільної шини.

За даними Reuters, постачання цієї зброї відбуватиметься за програмою USAI. Тобто їх не вилучатимуть із запасів Пентагону, а замовлятимуть безпосередньо у виробника. Це означає триваліший термін постачання.

"Зброя, яка має переламувати хід війни, має передаватися з запасів Пентагону. Це найкоротший термін передання, – пояснює LIGA.net главред Defense Express Олег Катков. – Так було з гаубицями М777, HIMARS, снарядами GMLRS".

РОЗНЕСТИ ЛОГІСТИКУ І ШТАБИ:
навіщо
GLSDB потрібні Україні

Зараз Росія готує новий наступ. Завдання ЗСУ – загальмувати загарбників, а потім підготувати та провести свою контратаку.

При своїх наступах у 2022-му Україна не йшла в лоб, а використовувала тактику "стрибків жаби": знищувала далекобійною зброєю склади, об'єкти логістики та командні пункти, а потім або атакувала знекровленого ворога, або росіяни тікали самі, не чекаючи наземного удару (як з Херсона).

"Ми усвідомлюємо, що фізично неможливо досягти кількісного балансу з РФ. Тому діємо асиметрично, – пояснює LIGA.net полковник запасу ЗСУ та військовий експерт Сергій Грабський. – З високою точністю знищуємо об'єкти на великій дальності, що фактично руйнує здатність росіян планувати наступальні операції та змушує переходити в оборону".

Важливу роль у цьому відіграли ракетні системи HIMARS і M270, які ракетами GMLRS б'ють на 70-80 км. Однак окупанти пристосувалися до таких ударів і почали переносити логістичні об'єкти за межі зони ураження, пояснював західній аудиторії головком ЗСУ Валерій Залужний.

Нові ж боєприпаси з дальністю 120-150 км дозволять дістатись логістичних вузлів росіян по всій зоні бойових порядків, пояснює Грабський.

"GLSDB розвалюватимуть російську логістику, штаби, системи ППО, точки зв'язку та координації. Насамперед – логістику, а потім і до інших цілей перейдуть", – каже LIGA.net військовий аналітик та офіцер Армії оборони Ізраїлю Ігаль Левін.

Відносно маленька бойова частина (близько 90 кг) боєприпасів бентежити не повинна. Левін пояснює, що вони спочатку проєктувалися як авіабомби й застосовуватимуться в тій самій авіаційній логіці: серією бомб, а не поодиноким ударом.

Одними GLSDB навряд чи вдасться повністю розбити систему логістики армії РФ, каже аналітик. Однак це змусить Росію знову переносити важливі логістичні об'єкти: тепер – на 120+ км від лінії фронту.

Таке перенесення – непросте завдання, яке навряд чи окупанти зможуть здійснити швидко. Це також катастрофічно збільшить плече підвезення для росіян, переконаний Грабський.

"Російська транспортна логістика не дуже добре розвинена. Витрати за кількістю автомобілів, водіїв, пального та часу можуть відігравати виняткове значення, – пояснює експерт. – Вони не можуть швидко перебудуватися, щоб реагувати на ці виклики… Плече автомобільного підвезення розраховується на 60 км – ми можемо збільшити його вдвічі".

Ракети ATACMS з дальністю 300+ км, які поки що США не передали Україні, також потрібні. Однак і для снарядів з радіусом до 150 км списку цілей вистачить на кілька місяців, вважає Грабський.

"Використовувати за цим переліком ATACMS немає сенсу. Нам поки що треба розібратися з оперативними бойовими порядками та системами забезпечення росіян, які якраз вписуються у відстань 80-120 км. У нас є десятки сторінок цілей: ми можемо вибирати – з якою пріоритетністю їх вражати", – додає він.

ЗАНАДТО НОВА РАКЕТА:
питання – у кількості та часі

Проблема GLSDB – це нова технологія, яка ще не стоїть на озброєнні жодної країни. Інформації про існування її запасів немає, а оцінки термінів постачання Україні різняться.

Наприклад, Reuters повідомляв, що перші бомби можуть поставити навесні 2023-го. Але джерела The Foreign Policy песимістичніші: за їхньою оцінкою, 24 бомби Україна може отримати протягом дев'яти місяців після затвердження плану постачань, а 750 бомб і 12 спеціальних пускових установок – до кінця 2024-го.

Про оцінку Foreign Policy можна дискутувати та не вважати її правильною на 100%, каже Катков. Але ці ракети – точно не історія про постачання за два-три тижні.

Відносно швидкі постачання по USAI можливі, коли зброя вже зроблена для іншого покупця – і той згоден поступитися місцем у черзі. До прикладу, так було з двома батареями NASAMS. Але підтверджень про готові партії GLSDB немає.

"Якби ці боєприпаси були в армії США або у когось на озброєнні, ми могли б говорити, що є серійне виробництво, – додає Катков. – Але цього немає. Тобто його необхідно налагодити. Валова частина часу піде не на виготовлення, а на організацію всього серійного виробництва".

Щоб ефективно вплинути на тилові об'єкти РФ на глибині до 150 км, потрібні сотні таких боєприпасів, а не одиниці, додає Катков.

Грабський не виключає, що Україна може відносно швидко отримати невелику кількість зразків для тестування. Подібне було з HIMARS: спочатку ЗСУ отримали кілька установок, перевірили їх ефективність у польових умовах, а лише потім було ухвалено рішення щодо більшої кількості систем.

"Можна зробити припущення, що якщо оголошується про постачання певного типу боєприпасів, то вони вже є принаймні у найближчому доступі", – каже Грабський.

Але не варто розглядати GLSDB як диво-зброю, яка сама собою здатна змінити хід війни, додає експерт. Україні допоможе лише комплексне застосування танків, авіації, систем ППО, далекобійних ракет та іншого озброєння.

"GLSDB – це ще один інструмент, який з часом може переламати ситуацію на війні, – підсумував Грабський. – Це не робиться за день чи два – ЗСУ буде над чим комплексно та методично працювати".

Читайте також: Розбір | Наступ неминучий: що готує російсько-українська війна у лютому