Щонайменше 20 000 – стільки солдатів, за даними ГУР МО, щомісяця рекрутує армія РФ. В Україні перебувають близько 400 000 окупантів.

Слідкуйте за перевіреними новинами тепер і у WhatsApp

За усіма ознаками, війна з Росією – це надовго. Тож захищати Україну "доведеться кожному із нас", попереджають у Міністерстві оборони та закликають стати на облік без "штучного ажіотажу".

"Людина, яка стане на облік, необов’язково буде мобілізована. Людина, яку мобілізують, необов’язково опиниться на нулі", – запевняє LIGA.net голова ради резервістів Сухопутних військ Іван Тимочко.

Але нинішня війна – це війна ресурсів. Тож Сили оборони потребують постійного поповнення, нагадує LIGA.net керівник фонду "Повернись живим" Тарас Чмут: "Є безповоротні втрати, є санітарні втрати, є люди, які випадають за станом здоров'я. Відповідно, потрібно відновлювати".

Що ховається за тезою "воювати будуть усі" – коротко.

СЛУЖИТИ В АРМІЇ ДОВЕДЕТЬСЯ УСІМ

Діяльність сектору безпеки та оборони сьогодні забезпечують понад мільйон людей у різних структурах, кажуть у Міноборони.

Мобілізовані у Збройні Сили України – до 700 000 осіб, прикордонники – до 60 000, Нацгвардія – до 90 000, Національна поліція – до 100 000.

Фото: ОП
Фото: ОП

Мобілізація в Україні триватиме, доки діятиме воєнний стан. Після 15 листопада її знову продовжать, каже LIGA.net представник президента в Раді, член комітету з нацбезпеки та оборони Федір Веніславський: "Скоріше за все, на найближчому пленарному тижні проголосуємо".

РФ, за даними української розвідки, вже зосередила на території України понад 400 000 солдатів. Процес поповнення втрат росіяни не зупиняють.

"Мінімум 20 000 осіб в Росії забирають в армію щомісяця. Втрати поповнюють як можуть: зеки, примусова мобілізація, строковики, контрактники, – каже LIGA.net представник ГУР МО Андрій Черняк. – Поки не відбулись президентські "вибори", вони не можуть собі дозволити оголосити [масштабну] мобілізацію. Але будуть це робити приховано".

Тож війна та українське військо постійно потребують людей, каже LIGA.net директор фонду "Повернись живим" Тарас Чмут.

"Є безповоротні втрати, є санітарні втрати, є люди, які випадають за станом здоров'я. Відповідно, якщо є втрати, потрібно відновлювати. Плюс, для проведення наступальних дій нам потрібні нові частини і доукомплектування, розгортання штатів наявних частин".

Фото: ОП
Фото: ОП

Ті, хто зараз на фронті, лише виграють час для тих, хто поки не став до лав війська, говорить LIGA.net боєць ЗСУ Павло Казарін. Щоби вони могли краще підготуватись, опанувати нові навички, вибрати для себе підрозділ, де вони буть максимально корисними.

"В нашій війні ми потребуємо трьох ресурсів: грошей, озброєння і людей. Якщо фінанси і зброю нам можуть поставити союзники, то єдині люди, які можуть відвоювати нашу країну, живуть в Україні, – наголошує він. – Це означає, що немає інших солдатів, ніж громадяни, які живуть з нами поряд".

Читайте також: Тема дня | "Великий наступ імені генерала Герасимова". Чого очікувати на східному фронті

АЛЕ НЕ ВСІ ВОЮВАТИМУТЬ

Черг до військоматів, які були на початку повномасштабного вторгнення, давно немає, мобілізація іде важко, не під запис розповідають LIGA.net кілька офіцерів територіальних центрів комплектування.

Їхній песимізм не означає, що все погано, уточнює Чмут: "Людей не вистачає. Це проблема, яка падає на ТЦК і інші дотичні структури. Це їх нелегка робота, тому у їхніх оцінках мало радості".

Фото: Генеральний штаб ЗСУ
Фото: Генеральний штаб ЗСУ

Люди втомлені місяцями війни, краще усвідомлюють всі ризики військової служби, тому зменшення ентузіазму логічне, каже LIGA.net голова ради резервістів Сухопутних військ Іван Тимочко. Але коли йдеться про війну за виживання, захист – це справа, яка стосується усіх.

"Людина, яка стане на облік у військоматі, необов’язково буде мобілізована. Людина, яку мобілізують, необов’язково опиниться на нулі, – пояснює він. – Навіть після проходження підготовки в Україні чи на базі однієї з країн-партнерів. Люди потрібні і у штаби, і у підрозділи, які відповідають за забезпечення, тилове прикриття, зв’язок".

На одного військового, який безпосередньо воює, є певна кількість людей, які його забезпечують і обслуговують, додає Чмут.

"Це – логістика, підготовка, це – ремонт техніки та озброєння. Це – купа інших людей, які також мають бути в армії, – уточнює він. – Плюс час від часу з'являються загрози, які вимагають додаткових людей в тилу. Наприклад, формування мобільних вогневих груп, формування угрупування на кордоні з Білоруссю або в північних областях".

Ситуація з виконанням мобілізаційних планів зараз не найкраща, каже LIGA.net нардепка від партії Голос, членкиня парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська.

Визнає: цьому є обʼєктивні пояснення.

"Корумпованість систем ВЛК і ТЦК, ганебні випадки застосування грубої фізичної сили, несправедливий механізм вибірки для мобілізації, коли окремі села залишаються без чоловіків", – перераховує вона.

Ще одна проблема – кількість набору без якості, додає депутатка. Та ігнорування відношень до певних родів і видів Сил оборони, бо "в першу чергу йде комплектація сухопутки, якій підпорядкована система ТЦК".

Фото: 22 ОМБр
Фото: 22 ОМБр

Мобілізація перетворилась на страшилку, визнає Іван Тимочко. Цьому сприяє як російська пропаганда, так і внутрішні "спекуляції на темі", вважає він: історій, коли представників ТЦК провокують на конфлікт заради відео у соцмережах, "відчутно побільшало".

"Я в жодному разі не виправдовую випадків жорсткої поведінки військослужбовців ТЦК, – каже він. – Але коли до них підходять із грубістю, лайками та проросійськими наративами, тримаючи напоготові камеру та маючи контакт з адвокатом – це схоже на певне кураторство".

Дивіться також: "Залиште собі на пам'ять". Нардеп Дубінський відмовився отримати повістку – відео

ДЕМОБІЛІЗАЦІЯ: РІШЕННЯ НЕМАЄ

Відсутність демобілізації теж не сприяє добору в армію, переконана Бобровська. Бо досвід 18 місяців, проведених у відриві від близьких на передовій – дуже болючий: "Люди готові служити, але з перспективою демобілізації. Рік, три, п’ять, та світло в кінці тунелю має бути".

Відрив від близьких і демобілізація – різні історії, вважає Чмут. "Можливість чи неможливість поїхати у відпустку залежить від безпосередніх командирів на місцях. У підрозділах, де командири налагодили несення служби, відпустки відбуваються, у томі числі – чоловіки можуть виїжджати за кордон до своїх родин", – каже він.

Інша історія – це те, що рано чи пізно демобілізація буде неминуча: "А це означає, що в майбутньому ми маємо бути готові до заміни цих людей".

Фото: 22 ОМБр
Фото: 22 ОМБр

Офіцери у різних командуваннях та Генштабі на тему демобілізації говорити відмовляються. Кажуть: це – у віданні президента. Джерела LIGA.net в Офісі президента цієї теми також уникають, посилаючись на те, що нею мають займатися виключно військові.

ДОВІДКА. Закон про військовий обов’язок та військову службу передбачає різні строки служби на строковій, контрактній службі та за мобілізацією. Масштабна демобілізація може бути оголошена або після закінчення воєнного стану, або за рішенням президента.

У липні 2023 року президент Зеленський підписав закон №8009 про звільнення з військової служби мобілізованих і контрактників, близькі родичі яких загинули та/або пропали безвісти під час війни.

Питання демобілізації тих, хто служить від початку повномасштабного вторгнення, порушується, але поки що вирішення немає, визнає Веніславський: "Замінити мільйон людей у війську – проблема. Плюс є ціла низка супутніх питань, які швидко вирішити неможливо".

Читайте також: Розбір | "Нам не можуть віддати останнє". Навіщо Україна орендує системи ППО

ЩО ТРЕБА ЗМІНИТИ

Щоби мобілізація була ефективною, потрібно трансформувати систему роботи територіальних центрів комплектування, наголошує Бобровська.

"Ми маємо докорінно змінити підходи, – говорить депутатка. – Починаючи від розведення задач з мобілізації та рекрутингу до виведення ТЦК з-під підпорядкування Сухопутним військам. Потрібно надати мобілізованому можливість обрати підрозділ і військову спеціальність. Потрібно більше уваги військовим ліцеям та військовим вишам – саме вони є джерелом завтрашніх офіцерів в армії".

Фото: 47 ОМБр
Фото: 47 ОМБр

Формат мобілізації та модель комунікації теж потребують змін, каже LIGA.net полковник запасу Збройних Сил України, ексспікер Генштабу Владислав Селезньов. Зокрема – із використанням досвіду успішних рекрутингових кампаній Гвардії наступу та 3-ої штурмової бригади.

"Нинішня війна – війна ресурсів. Люди – найважливіший із них. Українському війську його має вистачити, і щоб продовжувати наступ, і щоб відбивати ворожі атаки, – каже Селезньов. – Нинішній формат мобілізації працює неефективно".

Потрібна адекватна комунікація, щоби українці як доросле суспільство вчились сприймати питання війни та мобілізації прагматично.

В українському суспільстві досі існує думка, що "війна стосується когось там" або що "воювати має хтось там", додає директор фонду "Повернись живим" Тарас Чмут. Хоча насправді ця війна стосується кожного, і кожен має бути готовий рано чи пізно долучитися.   

"Мобілізація має чимало обмежень: за віком, здоров’ям, освітою, гендером тощо. Але це все не означає, що служити має тільки якась обмежена група людей, – каже Чмут. – Війна – це не проблема Збройних сил. Війна – це проблема кожного конкретного громадянина України".

Читайте також: Розбір | Смерть в аптечках. Чому мовчить командування Медичних сил ЗСУ