Сергій Притула: Якщо Резніков побачить вільну "Зірку смерті" – хай пише, будемо вирішувати

В березні 2022 року Сергій Притула мав провести установчий з'їзд своєї партії, але велика війна перекреслила політичні плани. Замість партійного офісу на повну запрацював благодійний фонд Притули.

З перших днів повномасштабного вторгнення Росії біля офісу фонду вишикувалась нескінченна черга з військових, які розраховували на допомогу волонтерів. "Все, що заходило – видавалося. Військових навіть ніхто не рахував", – пригадує Притула.

Скільки фонд назбирав з 24 лютого, хто задонатив мільйон доларів, чому можуть бути проблеми з пікапами для ЗСУ та чи спроможні волонтери купити ППО – в інтерв'ю Сергія Притули для LIGA.net.

Читайте нас в Telegram: тільки важливі та перевірені новини

КОЛИ БУДЕ "БАВОВНА" ТА ЗАПИТ ВІД ОЛІГАРХА

– Днями ви надіслали Ілону Маску книгу "Історія Держави Української" Романа Піняжка англійською мовою. Але частина академічної спільноти обурилася вибором через специфічність книжки. Що б ви їм відповіли?

- Історії України забагато не буває. Від української академічній спільноті істориків ми відправили пану Маску англомовне видання "Брама Європи" Сергія Плохія.

Світ і впливові люди з великою аудиторією мають розуміти, що у нас тут відбувається, а не вестися на кремлівську пропаганду.

– Ви зібрали 352 млн "на помсту" РФ. Але безпосередньо на дрони-камікадзе піде тільки 100 млн. На що решта?

– Ми ніколи не беремо на себе відповідальність за вибір напрямку, куди спрямовувати такі колосальні суми. Як і в історії з [безпілотниками] Bayraktar, у нас вивільнився величезний бюджет, але Міноборони попросили зупинитися і подивитись, куди можна спрямувати ці кошти. І шляхом зустрічей та перемовин була намацана історія з супутником.

Читайте нас в Telegram: тільки важливі та перевірені новини

Зараз перед тим, як оголошувати завершення збору, ми вийшли на Міноборони і спитали, куди нам краще скеровувати цей величезний надлишок. Але з урахуванням одного моменту. 

Українці донатили саме на "бавовну". Тому ми не можемо використати ці гроші на зимову форму, тепловізори чи дрони. Вони мають йти на знищення живої сили та техніки ворога. 

Міноборони накидує нам різні варіанти. Звичайно, ми вийдемо в паблік і повідомимо, куди будуть скеровані ці кошти. 

– Скільки загалом з 24 лютого отримав донатів/внесків ваш фонд?

– Ми підбиваємо аналітику на початку місяця. Думаю, що на початку листопада ми відзвітуємо про приблизно 3 млрд грн.

– Який найбільший внесок ви отримали за цей час?

– Одноразово – мільйон доларів.

– Це відомий український бізнесмен?

– Так.

– З якої сфери бізнесу?

– IT. Це не представник фінансово-промислових груп – олігархів.

– А на що був цей внесок?

– Тоді ми контрактували БПЛА.

– Чи були серед донаторів люди з сумнівною репутацією? Ті самі олігархи?

– Я не можу відслідкувати кожний трансфер. Але комунікації під переказ коштів з компаніями когось з олігархів – не було.

– У вас є неписане правило, від кого ви точно не візьмете внесок?

– У березні у нас була пропозиція від людини, яка, я думаю, з’явиться в реєстрі олігархів. Пропонували "приїхати, поспілкуватися та якось фінансово допомогти". Ми порадилися та переспрямували цей запит на колег з волонтерського цеху. Ми виступили посередниками.

– Віктор Пінчук якимось чином допомагав вашому фонду?

– Не знаю. Мені ніхто не вірить, але за 14 років роботи на Новому каналі (входить до медіахолдингу StarLightMedia Пінчука. – Ред.) я жодного разу не бачив пана Пінчука. В нас немає ніякого особистого спілкування.

– Питання від читачів. Найнезвичніший запит про допомогу?

– Як показала практика останніх пів року – вже немає такого поняття.

ЯК ФОНД ВЕРИФІКУЄ ВІЙСЬКОВИХ

– Що сьогодні являє собою фонд Притули?

– Зараз в нас більше сотні активних учасників. І ця кількість зростатиме. Основні напрями діяльності: транспорт, дрони/БПЛА, оптика, захищений зв’язок і тактична медицина. Тепер ще додалось відновлення трофейної російської техніки. Ми вже передали кілька танків Т-72 та БТРів.

– А в чому полягає ваше залучення до відновлення "трофеїв"?

– Дуже часто підбита або захоплена нашими військовими російська техніка – в несправному стані. Оскільки останнім часом наші захоплюють її багато, ремонтні держпідприємства завалені роботою. Ми знайшли хлопців в деяких містах, які перепрофілювалися на ремонт техніки. Беремо придбані фондом тягачі, веземо підбиту техніку та відновлюємо.

– Чим ще займається фонд?

– Окремо з’явився проєкт "Бавовна", який лідирує за донатами. Ми одразу попереджаємо, що це єдина позиція, щодо якої ми не звітуємо. В нас є спеціалісти з цього профілю. У їхній сфері – велика кількість того, що потім блукає соцмережами: де щось підривається, де розлітаються тіла росіян і горить їхня техніка.

– Як відбувається комунікація з Міноборони та Генштабом?

– З Генштабом та підрозділами на полі бою комунікує керівник військового напряму Роман Сініцин. В хабі у Дніпрі у нас працює 15 осіб, які займаються логістикою. Ми отримуємо запити від військових, верифікуємо. Щодня конвої роз’їжджаються вздовж лінії фронту і роздають в ті підрозділи, від яких через штаб військової частини надходили запити.

Зв’язок з  Міноборони, ГУР та родами військ – моя парафія та директорки фонду Анни Гвоздяр.

Ось живий приклад зі вчора (12 жовтня. – Ред.). З однієї бригади з’являється контакт, який каже, що їм не вистачає мінометів 120-го калібру і вони знайшли, де їх купити. Треба знайти гроші. Я телефоную комбригу і питаю, чи дійсно є потреба. Комбриг відповідає: "Якщо ви нам їх купите – ми не відмовимось. Але проблема в тому, що в нас немає боєкомплекту. Тому дасте ви мені на 10 мінометів більше – активність нашої роботи по ворогу не зросте".

На певних рівнях люди не розуміють потребу та рівень забезпечення. Тому така багатошарова комунікація дозволяє більш ефективно витрачати кошти людей.

– Чи робиться якась верифікація, коли звертається невідомий вам військовий і щось просить?

– Перші два-три тижні боїв навколо Києва верифікація була на вкрай низькому рівні. Ми не мали на це часу. Все, що сюди заходило, – видавалося. Люди вишиковувалися у живу чергу. Їх навіть ніхто не рахував.Але коли все почало втрясатися, ми перейшли на подання заявок через сайт фонду з листами від військових частин і подальшою верифікацію цих запитів у ручному режимі. 

Так, бувають ситуації, коли наші волонтери з Дніпра заїжджають на позиції та військові кажуть, що за вчора впали три "пташки" і розвалили Starlink. Якщо в нас є в загашнику – швидесенько їм довозимо. Бо хлопці в окопах, в них немає часу писати заявки.

В цей момент у Києві оголошена повітряна тривога, тому Притула пропонує зробити паузу та продовжити інтерв’ю, спустившись вниз.

– Чому питаю про верифікацію. Ви напевно чули про кримінальні справи проти волонтерів? Ваше ставлення до цього? І чи не бентежить вас системність?

– З одного боку, я підозрюю, що можуть мати місце якісь зловживання. З іншого, в нас максимально недосконалі закони, і будь-якого волонтера можна зараз "хапнути" за бажанням.

Я не знаю, чи це системний підхід, чи бажання на місцях вислужитись. Не можна займатися огульним масштабуванням проблеми та звітувати про зловживання до вироку суду.

А це працює як доміно. Правоохоронці когось взяли та заздалегідь звинуватили. Суспільство дізналось – і почало менше підтримувати волонтерів. В результаті ЗСУ отримують менше.

ПРОБЛЕМИ З ПІКАПАМИ ТА ВІДПОВІДЬ ІРАНСЬКИМ ШАХЕДАМ

– Чи впливають успішні контрнаступи ЗСУ на Харківщині та Херсонщині на акценти роботи фонду?

– Частково – на номенклатуру закупівель. Зараз погодні умови змінюють наші плани із закупівлі транспорту. Дочекайтесь листопада – і зрозумієте, про що я. Не буду спойлерити.  

Ми би вже волочили з Північної Америки морем контейнери з їхніми величезними пікапами. Але в них є величезна проблема – вони бензинові. А нам потрібен дизель.

– Чи можемо ми зіштовхнутися з проблемою, коли на фронті будуть реальні проблеми з забезпеченням пікапами?

– Це як з грибами в лісі. Спочатку ви збираєте те, що поближче. Так "вимелися" Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина та Румунія. Пішли далі – німці, французи, Нідерланди. Зараз до нас йде транспорт зі Швеції та Британії. Далі – тільки океан.

Я думаю, що далі ми будемо купувати дорожчі. Зараз якусь тачку інші волонтери можуть привезти за €2000-5000. Ми возимо за €8000-10 000. Буває €15 000-20 000.

– За словами Зеленського, Росія закупила в Ірані 2 400 БПЛА. Ви точно розумієтесь на спроможностях цього ринку. Чи можемо ми адекватно відповісти на дронів-камікадзе?

– Якщо все складеться правильно, – можливо, наша відповідь на іранські безпілотники буде гучною. Поки додати нічого.

– Чи була думка почати довгостроковий збір на умовну систему ППО? Одна батарея NASAMS-3 коштує десь $64 млн. Знаючи наш народ – ми можемо все.

– Станом на сьогодні жоден фонд та ГОшка не зможе придбати системи ППО, тому що їх не може придбати навіть держава. Бо їх на ринку не так вже і багато. І це ринок дуже вузької номенклатури. Тут питання не в грошах, а в політичній волі.

Україна здатна купити танки Leopard 2. Вони є в тій же Іспанії. Але щоб їх нам продали – треба добро від країни-виробника. А німці поки не мають політичної волі. І не мають її, зокрема, тому що флюгером в цьому питанні для багатьох держав є США. А США не діляться з нами навіть своїми танками ​Abrams. Щойно звідти піде потік – це буде сигналом, що можна.

ПОЛІТИЧНЕ МАЙБУТНЄ ТА БОРГ ПЕРЕД ВАКАРЧУКОМ

– "Народний супутник". Чи планує фонд оприлюднити текст контракту?

– А як ми можемо публікувати те, що є комерційною таємницею? Компанія ICEYE не хоче підсвічувати контракт. Головне управління розвідки, яке отримало в користування всю номенклатуру, яку ми закупили, взяло з нашого фонду угоду про нерозголошення. Я не хочу сісти та сваритись з розвідкою.

– Скажіть хоча б, що власне було придбано. Чи це оренда супутника? Чи це купівля певної кількості зйомок?

– В контракті є пара пунктів. Один стосується купівлі супутника, другий – доступу до бази супутникових даних. І без першого не було б другого. Пару тижнів тому Олексій Юрійович [Резніков] опублікував допис у Facebook. Це гучна відповідь всім критикам. Я не знав, що в країні так багато експертів з космічних технологій.

– Зокрема, є думка, що наша розвідка могла закуповувати зйомку і за комерційною ціною. І в підсумку це було б вигідніше, ніж витрачати за раз $16,2 млн.

– Я готовий посперечатися щодо якихось пунктів з будь-ким, хто теж купить супутник. Не впевнений, що люди розуміють, про що вони говорять. Особливо ті, хто казав: "Нащо ми це купляємо? Нам американці дають в режимі онлайн". Ми сиділи з розвідкою і просто, вибачте, всцикалися зо сміху.

– В липні, відповідаючи на запитання щодо можливого повернення на телебачення після війни, ви відповіли, що остаточно не вирішили. За цей час щось змінилось?

– Я просто про це не думаю. Від слова взагалі. З питаннями, що буде після війни, будемо розбиратись після війни.

– Ви неодноразово казали, що головне у волонтерстві – довіра. Очевидно, вам і вашому фонду люди довіряють. Після нашої перемоги люди захочуть бачити побільше таких людей при владі. Чи є розуміння, що після перемоги у вас немає іншого шляху, як політика? Що будь-яке інше рішення буде сприйнято як прояв слабкості та ви станете "другим Вакарчуком"?

– (Сміється.) Добре, що нагадали. Вчора Святослав Іванович [Вакарчук] щось приємне мені писав, а я його не привітав. Гурту "Океан Ельзи" стукнуло 28 років. Треба терміново виправлятись.

Такий солідний мандат довіри, який є до мене особисто і до нашого фонду, може мати якусь капіталізацію. Але станом на сьогодні єдине, у що я капіталізую довіру суспільства, – це  максимальна допомога армії та цивільним. Доживемо до перемоги й подивимось, що з цим всім робити. 

Зараз я не маю жодного бажання навіть дотично торкатись навколополітичних тем. В Україні є один політичний гравець – ЗСУ. Ми можемо мірятися рейтингами, але все вирішують ЗСУ.

Читайте також: Інтерв'ю | Поразка Росії повинна бути катастрофічною. Можливо, вже цієї зими – Френсіс Фукуяма