Анджей Вілумсонс – заступник глави МЗС Латвії. Він займається політикою безпеки щодо Росії майже упродовж всієї своєї кар'єри – понад 25 років. 2008 року, коли Росія напала на Грузію, він був заступником посла в НАТО і брав участь у зустрічах Альянсу, де обговорювали відповідь на агресію. Коли Кремль вторгнувся до України, окупувавши Крим та частину Донбасу, Вілумсонс працював у представництві при Євросоюзі.

За вісім років російської агресії в Україні рішучість країн ЄС жорсткіше реагувати на поведінку Путіна виросла, вважає він: "Західна Європа дедалі більше розходиться з РФ. Дедалі більше готова дотримуватись жорсткої позиції навіть за рахунок власних економічних інтересів".

Коли Україна може вступити до ЄС та НАТО, чи покличуть РФ обговорювати справи Альянсу та які санкції загрожують Кремлю у разі нового раунду агресії – в інтерв'ю Анджея Вілумсонса для LIGA.net.

"ГАРАНТІЙ РОСІЇ ВІД НАТО НЕ БУДЕ. НЕ ОБГОВОРЮЄТЬСЯ"

- Кремль прагне, щоб Україну не прийняли ані в НАТО, ані в ЄС. Байден після переговорів з Путіним запропонував провести зустріч між країнами НАТО і Росією. Чи можна обговорювати цю тему з РФ?

- Логіка вимоги гарантій безпеки Росією незрозуміла, тому що в останні десятиліття безпеці Росії ніхто не загрожує. 

Навпаки, під загрозою опинилися сусіди Росії, чия територіальна цілісність була порушена. І те, що сталося у відповідь на ці загрози, – нарощування сил НАТО на східному фланзі, в країнах Балтії, Румунії, Болгарії та Польщі, – це другорядне питання, яке виникло тільки після окупації Криму та дестабілізації Донбасу.

- Вимога гарантій безпеки з боку Росії – це фактично вимога не допустити у перспективі членства України в НАТО та ЄС. Чи можна про це взагалі говорити з РФ?

– Я вважаю, що це абсолютно неможливо. Зовсім неможливо.

"Це порушило б усі принципи, які ми погодили, які міжнародне співтовариство прийняло у XX столітті".

Я не можу уявити, щоб хтось із НАТО був готовий вести такі переговори. Це право кожної країни – обирати членство. Фундаментальний принцип, який не підлягає обговоренню.

- Чи вважає Латвія достатньою нинішню реакцію ЄС і НАТО на агресивну поведінку Росії біля кордонів України?

- Важливо враховувати контекст. Весною, коли навколо України відбувалося перше нарощування військ, реакція ЄС була набагато м'якшою.

Зараз президент Єврокомісії заговорила про сильні санкції з боку ЄС. Реакція ЄС набагато краща, ніж навесні.

"Євросоюз розглядає всі види інструментів, які можна використати для запобігання військовій агресії Росії проти України".

Є місця, де хотілося б більш конкретної позиції. Латвія вважає, що ми маємо допомогти Україні захистити себе. ЄС та НАТО мають інструменти, які можуть допомогти вам зміцнити безпеку.

Ми раді, що в ЄС ми повільно прямуємо до цього. Не щодо постачання зброї, як це роблять деякі країни, цього важко очікувати від Євросоюзу, а з погляду зміцнення вашої стійкості.

"У РАЗІ ВТОРГНЕННЯ, НА РФ ЧЕКАЄ УДАР ПО ФІНАНСОВОМУ СЕКТОРУ"

- Країни ЄС та НАТО попереджають Росію про економічні та інші наслідки у разі масштабного вторгнення в Україну. Можете конкретизувати, яких заходів буде вжито? Відключення від SWIFT, введення санкцій проти Північного потоку-2?

- Не хотілося б перераховувати усі варіанти. Але ви маєте рацію.

"Йдеться про речі, які вдарять по російському фінансовому сектору. Заходи, які завдадуть шкоди російському сектору видобутку корисних копалин, адже газ і нафта є основними джерелами доходу для Росії".

Це ті сектори, які мають стати мішенню у разі агресії.

- А як у Латвії бачать перспективу безпеки у регіоні? Чи вважаєте ви, що Кремль обмежиться Україною, Грузією та Молдовою?

– Складно на 100% передбачити дії Путіна. Але, звичайно, можна припустити: якщо йому вдасться поглинути сусідів, які ще не входять до ЄС чи НАТО, але які хотіли б бути там, це його надихне. Особливо якщо це станеться без великих втрат для Росії – навіщо тоді Кремлю зупинятися на досягнутому?

Тоді у нього виникне відчуття, що можна й надалі використати недипломатичні інструменти у зовнішній політиці.

Наприклад, військові інструменти, з якими він більш "успішний", якщо коректно буде так сказати, ніж із дипломатією.

"Тому ми завжди будемо серед країн, які підтримують вас, Грузію та Молдову. Адже ми завжди розуміли, що якщо він досягне успіху з вами, то це може призвести до спроби вжити подальших дестабілізаційних дій проти наступних сусідів на Заході".

"УКРАЇНА РОБИТЬ УСПІХИ, АЛЕ В ЄС Є ВТОМА"

- Які шанси України стати членом ЄС та НАТО? У травні президенти наших країн підписали спільну декларацію щодо європейської перспективи України. Чи змінилося щось за цей час?

- Напевно, ні. Ситуація така сама, як і навесні. Україна стане членом ЄС та НАТО, коли всі члени ЄС та НАТО колективно погодяться, що: 1) Україна готова приєднатися, 2) це принесе користь організаціям.

Я думаю, що ми ще не в цій точці. Але це не ваша провина.

"Ви робите хороший прогрес у всіх реформах, але є загальна втома, особливо в ЄС, щодо прийняття нового члена після великих раундів розширення".

У ЄС є країни-члени, які відчувають, що їхні суспільства не готові до такого швидкого розширення. Я розумію, що ви не хотіли б чути цю новину, але для вас немає іншого шляху, окрім як модернізувати своє суспільство, проводити реформи та чекати на наступну можливість.

- Якщо відкласти убік необхідність отримати згоду всіх країн, – прогрес для членства, наприклад, у НАТО вже досягнуто чи ні?

- Ми завжди вважали, що ви заслуговуєте хоча б на ПДЧ. Ми безперечно відчуваємо, що ви можете отримати ПДЧ. Це помістить вас у свого роду "кімнату очікування", тому що ПДЧ буде наступним етапом, сприятиме ще тіснішій співпраці. Але очевидно, що нам потрібне колективне рішення.

- В Україні є думка, що її зближення із Заходом гальмується через страх перед Росією. Влітку Зеленський говорив, що перспектива членства України – "це насамперед питання геополітики".

- Важко коментувати позицію інших країн-членів ЄС. Але з латвійського погляду я вважаю, що цей аргумент слід відкинути.

"Ще до Лаврова у Росії використовували цей аргумент. Але історія показала, що ці перешкоди можна подолати".

Ми не розмістили ядерної зброї на території Латвії. Ми не загрожували безпеці Росії. Військ з інших країн НАТО не було, доки Росія не окупувала Крим та не дестабілізувала Донбас. Занепокоєність російських колег перебільшена, і це хибний аргумент.

- Війна з Росією та наявність окупованих територій перешкоджають євроатлантичній інтеграції України? Влітку експрезидент Естонії заявила, що це досить серйозний бар'єр.

– Це дискусійне питання для кожної окремої країни НАТО. Звичайно, я пам'ятаю, коли ми самі перебували у статусі країни-претендента на вступ до НАТО, йшлося про те, що у нас не має бути територіальних суперечок із сусідами. У нас тоді були деякі невирішені питання з Росією, але їх вирішили.

Ми бачимо, хто створює штучні проблеми. Війна з Грузією 2008 року, а потім окупація Криму – це частина російського мислення: "Якщо ми створимо конфлікти, то зможемо завадити їм вступити до НАТО".

"Але рішення запросити когось до Альянсу – політичне. Німеччина була таким прикладом. Вона стала державою-членом НАТО, коли була розділена, і частина Німеччини перебувала під контролем іноземної держави".

Якщо політики домовляться, то ніщо не завадить прийняти країну в НАТО.

Читайте також: Розбір | "Це відчай". Путін погрожує, коли вимагає не приймати Україну до НАТО. Чому він програє

"ЛУКАШЕНКО ЗАЛИШАЄТЬСЯ ПРИ ВЛАДІ ЗАВДЯКИ РОСІЇ"

- Уже майже пів року режим Олександра Лукашенка продовжує гібридну атаку на країни Балтії, зокрема й на Латвію. Яка зараз ситуація на кордоні вашої країни та Білорусі?

- Напружена, але стабільна. Мігранти щодня роблять спроби перетнути кордон. Пік був у серпні, потім цифри пішли на спад. У листопаді основну увагу було спрямовано проти Польщі.

Наразі ми знову спостерігаємо зростання показників. У середньому за останні кілька місяців ми мали 20-25 щоденних спроб перетнути кордон. Але 14 грудня вже 50, а 15 грудня близько 90. Це пік за останні дні.

- Режим НС у низці регіонів Латвії запроваджено до лютого-2022. Ви очікуєте, що гібридна атака після цього припиниться?

- Поки що немає жодних підстав сподіватися, що це закінчиться в лютому. Можливо, навіть навпаки, з приходом весни він повернеться до цієї тактики.

- Лукашенко самостійний у створенні та підігріванні цієї кризи? Чи за ним значною мірою стоять Росія та Путін?

- Ми також ставимо це питання. Як і наші сусіди на кшталт Литви та Польщі, які теж зазнають нападу. Складно сказати.

"Всі ми знаємо, що Лукашенко залишається при владі завдяки величезній допомозі з боку Росії та російських спецслужб. І не секрет, що спецслужби Білорусі тісно співпрацюють із російськими".

Щонайменше, Росія знає, що робить наш сусід.

- Дії Лукашенка проти країн Балтії – це помста країнам ЄС?

- Певною мірою це відповідь на нашу активну політику підтримки громадянського суспільства Білорусі. Більшість з них після фальсифікації виборів виїхали з Білорусі саме до Польщі, Литви та Латвії.

Також це своєрідна відповідь на політику ЄС щодо запровадження санкцій проти білоруської економіки. Мінськ уже починає відчувати наслідки економічних санкцій, які ми запровадили у липні. Отже, це частина тактики переговорів з ЄС щодо їх припинення.

Третій елемент – це спроби Лукашенка стати корисним для Заходу та спробувати отримати певну легітимність: "Поговори зі мною".

- Йому вдається? Наприкінці листопада ексканцлер Німеччини Меркель назвала Лукашенка "контактною особою" у цьому процесі.

- Йому не вдалося зробити себе переговорним партнером для Заходу. Він не повністю усвідомлює, але для Заходу неможливо вести переговори з людиною, яка вкрала вибори та посадила тисячі людей у в'язниці.

Також читайте: Лукашенко готовий воювати з Україною. Йому начхати на народ. Головне – залишатися при владі