Берлін навряд чи тримався б проти росіян довше, ніж Вугледар

Європа спробувала створити сили стримування. Власні. Бо надія на НАТО під час головування Трампа трохи слабенька і є ризики. Та й взагалі – багатий та великий Євросоюз невже не здатен самостійно подбати про свою безпеку?

Звісно, ми можемо, вирішили європейські політики.

І з першої ж спроби сіли в калюжу просто феєрично.

Велика Британія запропонувала надати до 10 000 військових і запитала партнерів про створення 64-тисячного контингенту, пише The Times. Ну 64 000 – не дуже багато, звісно. Тому що Сили оборони України зараз, для розуміння, ближче до мільйона. Безпосередньо воюють на фронті близько 300 000. А Росія залучила в Україні, здається, контингент вже майже 600 000. Це ті, що ще живі, без врахування перетворених нами на "хороших". На цьому тлі 64 000… Ну нехай для початку буде. Але…

У відповідь більшість держав визнали це "нереалістичним". Їм навіть 25 000 військових здається важкодосяжною цифрою. Країни ЄС остерігаються виснаження власної оборони, ризиків ескалації та політичних ускладнень.

Я шокований. Євросоюз зі своїми грошима 100 000 міг би набрати охочих громадян суто на контракт. І ще 100 000 найманців за добу. З досвідом і, можливо, власною зброєю. Ніж годувати соціальними виплатами без усякої користі звичайних нелегалів, краще цих. Але... Ні, я не можу уявити. Навіть 25 000 важко їм.

Як це – для стількох країн важко зібрати 25 000 чи 64 000? Тут тільки на Покровському напрямку ворог сконцентрував вже біля 80 000 та щодня штурмує наші позиції. На Торецькому напрямку дуже приблизно – 50 000. А це лише частина наступу на Костянтинівку, там ще Часів Яр, де тривають запеклі бої, Лиманський та Краматорський напрямки. Ось така арифметика.

Але в Європі сперечаються, як краще захиститися від РФ – треба 64 000 новобранців без бойового досвіду чи вистачить 25 000? Ох, складна задача. З зірочкою у будь-якому сенсі.

Ще для розуміння. 600 північнокорейських військових загинули у складі ЗС РФ у Курській області. Ще майже 4700 осіб зазнали поранень із приблизно 15 000 розгорнутих, повідомила розвідка Південної Кореї. А загальна кількість російських військ на Курщині, з якими ми билися, ще два тижні тому була приблизно 65 000.

Я взагалі просто дивлюся на цих травоїдних європейців і не розумію того, що відбувається.

У них очі є? Є здатність розуміти, що відбувається навколо?

Коли Україна просилася до НАТО – нам відмовляли. Бо ми не дотягуємо до високих стандартів, у нас мало жінок у списках політичних партій, недостатньо демократії, прав людини та корупція. Еге ж. А в них стандарти є – тільки людей зі зброєю немає. Щоб захищати "європейські цінності та гендерну рівність".

Мабуть, зараз не я один шокований дивлюся на це. В Кремлі теж дивляться та ридають. Заламують руки та волають: "Чому? Чому дідько попутав нас та підказав почати з України?! Чому ми зв’язалися з цими скаженими козаками? Треба було йти до Європи, вже царювали б в Парижі та Берліні".

І вони, мені здається, мають рацію. Почали б з вторгнення безпосередньо у Європу, попередньо підписавши з Україною договір про ненапад – і все. Там спротив мінімальний. Париж та Берлін пали б набагато швидше, ніж Вугледар чи Авдіївка. Я просто в цьому вже не сумніваюся.

І що далі? Європейці сподіваються, що ЗСУ довічно їх позбавлятимуть реальної загрози? Вибачте, але ні. Безкоштовно чи на мінімалках – ні. Безпека коштує дорого.

Так, ми маємо неоціненний бойовий досвід та найсильнішу станом на зараз армію в Європі. Єдину, яка здатна бити Росію. Хтось з нас готовий служити й далі. Хтось може навчати новобранців. Можемо набирати найманців.

Все це дорого. Але альтернатива – російська ганчірка над Ейфелевою вежею. Вони "можуть повторити", це правда.

Тільки цього разу вони підуть не через Бахмут чи Авдіївку, а відразу в Європу.

Оригінал