Чому Україна не була готова до зміни сценарію зустрічі у Вашингтоні

Думаю, тепер всім зрозуміло, що програма роботи офіційної делегації й конфігурація учасників зустрічі президента України з президентом США у Вашингтоні з нашого боку мали б бути дещо іншими.

Очевидно, було б краще спочатку провести зустріч у Конгресі й, можливо, дати інтерв’ю одному з теле- або навіть YouTube-каналів для консервативної публіки, поїхати в військовий шпиталь (скажімо, в Національний військовий медичний центр імені Волтера Ріда в Бетезді (це – близько), зустрітися з американськими й українськими ветеранами війни.

Це не дало б американській стороні можливості одноосібно формувати інформаційне тло і дозволило б виграти час для підготовки до зустрічі в зміненій (після дзвінка російського очільника президенту США) ситуації.

Враховуючи склад американців (одна присутність глави Пентагону та начальника Об’єднаного комітету начальників штабів про пріоритети питань свідчила зразу) та всі ці емоції – "він вас знищить", "треба на все погоджуватися прямо зараз" – та формат 1+6, кориснішим був би такий склад учасників з Української сторони:

1. Президент України.

2. Посол України в США.

3. Глава Офісу президента України або профільний (з питань зовнішньої політики) заступник глави Офісу.

4. Міністр закордонних справ України.

5. Заступник глави Офісу з військових питань.

6. Голова СБУ.

7. Начальник ГУР МО України.

Тут сама демонстрація мап вже не допоможе. Тут треба демонструвати особистий успіх і впевненість та прогноз можливих кроків й акцентувати на російські брехні, ІПСО та слабких місцях ворога (сьогоднішній стан і прогноз).

Також важливо пояснити, що та "комерція", яку пан Дмитрієфф "впарює" пану Віткоффу, від корисних копалин та Арктичних покладів до тунелю від Чукотки до Аляски, жодним чином не переважить вигоду від успіху США й особисто президента у встановленні реального миру в Європі та економічної взаємодії з європейськими партнерами.

Не наполягаю, що це б змінило позицію американців, тим більше їх теперішнього лідера, але принаймні вивело б президента України зі штучно створеної вразливої позиції на переговорах.

І так – потрібно мати інформацію про наміри іншої сторони перед зустрічами та розробляти різні СЦЕНАРІЇ й РОЛІ учасників в умовах швидкої зміни ситуації.

Це, звісно, теорія. Легко спостерігати… Важко добитися результату в таких обставинах. А ініціативу собі повертати якось треба. Поки наші відважно б’ються на фронті, а українці вірять, що капітуляції не буде – це ще можливо.

Оригінал