Президент США Джо Байден належить до тієї класичної школи американських політиків, які вважають візити президентів США страшенно дорогим політичним активом. Який тримають для особливо важливого моменту. Для решти випадків є візити інших представників адміністрації. 

Для політиків на кшталт Байдена – щоб візит президента США відбувався – він має бути і символом, і сигналом, і результатом одночасно. Такий візит сам по собі є самодостатнім і зазвичай не вимагає "навішування" великих і малих deliverables (практичні результати. – Ред.), без яких вже навіть в Україні серйозні урядовці за кордон не їдуть.

Візит президента Байдена до Києва сьогодні таким "три в одному" і є: і символом, і сигналом, і результатом одночасно. 

Символом підтримки України і її демократії, про яку Байден окремо згадав. Сигналом того, що США націлені продовжувати й надалі підтримку України. І результатом того, що українсько-американські відносини трансформуються у справжнє союзництво – ще не оформлене юридично, але вже з чіткими політичними контурами. 

Понад те, візит президента США до Києва у настільки критично важливий і водночас складний момент війни хотілось би також розглядати і як готовність Байдена політично інвестувати в перемогу України. А враховуючи його намір переобиратися на ще один президентський термін, це була б неймовірно корисна інвестиція і для України, бо примусила б Білий дім працювати на реальну перемогу України більше, аніж на уникнення примарної третьої світової війни (сприйняття війни Росії як боротьби демократії з авторитаризмом, звісно, мотивує, але боротьба за Білий дім здатна мотивувати не менше).  Тим паче, що республіканці, в яких Байден викликає особливо гостре відчуття політичної алергії, давно не приховують в неформальних розмовах: перемога України буде перемогою і Байдена.

Сподіваюсь, це усвідомив і сам президент США, і ми це відчуємо найближчим часом.