Кадрове цунамі: навіщо Зеленський переставляє сильні фігури на ключових позиціях

Переставляння у сфері оборони та безпеки 2 січня з анонсом на 3-тє – хороший спосіб швидко привести всіх до тями й налаштувати на робочий лад.

У мережі вже чимало коментарів про призначення – тих, що трапилися, і тих, що заплановані. Оцінки здебільшого зводяться до аналізу персоналій і політичного підтексту. За кожним з озвучених ходів намагаються реконструювати якусь логіку і наслідки.

Призначення Буданова в ОП – зімкнути лави президентської вертикалі з можливим продовженням на виборах. Призначення Іващенко – збереження ГУР у тонусі, бо приходить не стороння людина, м'яко кажучи. Рух Федорова до Міноборони – нова динаміка в технологіях війни. Ймовірне призначення Шмигаля у Міненерго – гасіння пожежі в ключовій сфері, досвідчений менеджер, якому повірять міжнародні партнери.

І так далі.

На тлі зазначених позицій, де спостерігається або публічне схвалення, або щонайменше обговорення плюсів і мінусів, є лише одна можлива рокіровка, яку зустріли загалом негативно – це ймовірне переведення Малюка у СЗР або в РНБО. Уже є заяви депутатів, що вони не голосуватимуть відставку. Бо незрозуміло.

СЗР – серйозна структура, але порівняно з СБУ вона на порядок компактніша, менш ресурсна і з іншими завданнями. Для Малюка це було б явним пониженням без очевидної відповіді – за що і щоб що? Що це дасть країні під час війни?

РНБО – посада секретаря формально висока, але в сьогоднішніх реаліях непорівнянна за прикладним впливом на ворога з керівництвом СБУ.

Утім, є одна логіка, що пояснює ці кадрові бродіння, яку варто тримати на краєчку свідомості. Вона лежить у площині "переговорів" і "руху до миру".

Опір України російському вторгненню – це акт народної волі, де багато тисяч героїв. Але є кілька прізвищ, які є певними символами. Буданов і Малюк безумовно входять до їх числа.

Досягнення ГУР загальновідомі. Звершення СБУ – вражаючі, якраз нещодавно перераховував – від "Павутини" до підводної війни. ГУР і СБУ стали міжнародними брендами.

Щодо Служби зміни найразючіші, тому що до 2022-го у неї був виключно внутрішній мандат (з окупованими територіями). Але з приходом Малюка вибудувано роботу континентального масштабу, дивіться карту ударів.

Так от. Під час дискусії про можливе перемир'я від України, напевно, вимагатимуть якихось ходів із "демілітаризації". Мовляв, доведіть, що ви переключилися в логіку "миру". Росіяни, напевно, запросять (уже?) зміну ролей символічних фігур, з якими у них пов'язані хворобливі переживання. Типова кадебістська розводка. Така вимога йтиме від Москви, але озвучити її можуть за схемою "Дмитрієфф-Віткофф".

Переставляння ефективних генералів з бойових посад на політичні – це хороший символ, який не дратує українське суспільство, але де-факто забирає "штурвал" у тих сферах, де генерали досягли результатів.

І якщо з генералом Будановим такий хід має пояснення, оскільки ексглава ГУР є публічною фігурою зі своїм політичним рейтингом, то з генералом Малюком ситуація інша. Малюк зайвої публічності уникав, політичних амбіцій не демонстрував, найвідоміший іміджевий матеріал із ним – це фотографія із собакою.

Тобто переведення Буданова від "штурвала" ГУР у політику (бо ОП – це чиста політика) більш-менш органічне, хоч і з нюансами. А посилання Малюка на аналітично-кабінетну роботу в СЗР або РНБО на цьому етапі взагалі жодної логіки не має. Бо Кремль вбиває дітей у Харкові, а не йде до миру.

Таке кадрове рішення можна пообіцяти (!) після (!!!) досягнення стабільного миру. Якщо раніше – це буде помилка і скидання сильної переговорної "карти".

Небезпека передчасного рішення в тому, що його неможливо відіграти без втрат у разі обману росіян. Навіть пересаджування Дениса Шмигаля в різні крісла вже сприймається з деяким подивом.

Якщо ж чутки вкинуті з метою потестити можливу реакцію, то наразі тестування показує однозначне несхвалення маневрів Малюком. Варто врахувати.

Оригінал