Україна – демократія, що воює і бореться за себе й решту вільного світу з однією з найжорстокіших і найагресивніших диктатур у світі, – Росією. 

Ми маємо, чим поділитися з іншими. 

Ось п’ять наших керівних принципів:

- хоробрість, 

- солідарність, 

- комунікації, 

- протидія дезінформації, 

- і твереза оцінка.

Хоробрість – перший принцип

Ціна захисту свободи надзвичайно висока. Але ціна її втрати була б набагато вищою.

Історія України минулого століття навчила нас, що втрата власної держави тягне за собою втрату свободи, переслідування і навіть геноцид. Більшовики знищили українську державу в 1921 році, а через 20 років вони заморили голодом 4 млн українців, організувавши геноцид штучним голодом. Литва також добре знає, наскільки згубною для наших народів була радянська влада. 

Урок такий: мужньо захищайте свою державу й національну безпеку, щоб захистити свою свободу.

Другий – соціальна згуртованість і горизонтальна солідарність

Війна між Україною й Росією — це також протистояння горизонтальної та вертикальної моделей суспільної організації. 

Українська модель управління заснована на децентралізованій ініціативі, горизонтальних зв’язках, сильному громадянському суспільстві й волонтерському русі. Для нас це народна війна. Натомість Росія — це режим, який придушив будь-яку суспільно-політичну активність. Він заснований на страху і вертикальному підпорядкуванні. 

Російська соціальна тканина мертва. 

Для Росії – це державна, а не народна війна. 

Українська модель складніша в управлінні, але набагато стійкіша і більш здатна до регенерації, ніж російська. 

Водночас демократіям важче вести війну, ніж авторитарним режимам, які, на відміну від демократій, не залежать від громадської думки. Різниця також полягає в обігу інформації, що має вирішальне значення для ведення війни.

Це підводить мене до третього керівного принципу: сильні внутрішні й зовнішні комунікації. 

Хороші комунікації обов’язкові для демократії, що воює, прагне ефективно протистояти сильнішому авторитарному ворогу. 

Це включає об’єднання зусиль креативної індустрії й уряду у створенні контенту; онлайн присутність ключових політиків і спікерів; потужну цифрову дипломатію; відчуття іноземної аудиторії та вимірювальний підхід до комунікації, що ґрунтується на фактах.

Комунікації відіграють ключову роль у мобілізації глобальної підтримки та збереження уваги ЗМІ. Вони повинні бути швидкими, ініціативними, креативними й емоційними, але ґрунтуватися на фактах і бути спрямованими на конкретні цільові аудиторії. 

Авторитарні режими також є потужними комунікаторами. Вони вкладають величезні фінансові й людські ресурси у створення державної пропаганди та її поширення за кордоном.

Тому четвертим керівним принципом є стійкість до дезінформації та гібридних загроз. 

За минулі вісім років Україна виробила міцну імунну систему проти російської дезінформації, але ми також спостерігали розвиток стійкої й децентралізованої мережі організацій щодо перевірки фактів, здатних протистояти російській дезінформації.

П’ятий керівний принцип — реалізм і критичний, саморефлексійний підхід. 

Одна з найбільших відмінностей між керівництвом України й Росії, що допомогла українцям досягти важливих перемог на полі бою на ранніх етапах російського вторгнення, полягає в тому, що в Україні ніколи не ставали "жертвами власної пропаганди" — насамперед тому, що у нас її немає, на відміну від росіян.

Усе російське військове командування, їхній політичний клас і керівництво настільки отруїлися власною пропагандою, що просто втратили почуття реальності й почали вірити у власну брехню. Це призвело до недооцінки країни, на яку вони напали, й низки помилок. 

Натомість ми в Україні радше недооцінюємо себе і дивимося на ситуацію більш критично, ніж вона на це заслуговує. Це допомагає тримати голови холодними, а серця гарячими. Дуже важливо не втрачати відчуття реальності та ніколи не недооцінювати свого ворога.

Сподіваюся, що ці п’ять керівних принципів допоможуть вам у боротьбі. Демократії, що перебувають на передовій, мусять об’єднуватися в допомозі одна одній у цей важкий момент історії. 

Переконаний, що цінності й верховенство права переважать будь-яку силу, що прагне їх знищити. Свобода — це найсильніша сила у світі. Її потрібно озброїти та спорядити належним чином, щоб вона могла захиститися від тиранії.

Повну версію виступу англійською мовою можна прочитати тут.