Це потребуватиме корекції виборчого кодексу, і над цим потрібно працювати вже зараз. Закон передбачає лише одну можливість – голосування у закордонному виборчому окрузі на дільницях у консульських установах України. Однак і у мирний час цією можливістю користувалася незначна кількість українців. До прикладу, у 2019-му у першому турі президентських виборів за кордоном проголосувало 55 тисяч виборців. Навіть певне розширення пропускної здатності дільниць та відкриття додаткових не створить можливості для волевиявлення мільйонів громадян. 

У деяких країнах для розв'язання цієї проблеми застосовують дистанційне голосування – виправлення бюлетенів поштою або голосування онлайн. 

У Швейцарії поштою голосує 90% населення. Це пов’язано з особливостями виборчої системи. В цій країні виборець може не лише поставити преференцію одному кандидату, але повністю перетасувати їхню послідовність у бюлетені, або навіть перенести кандидата в інший партійний список. Крім того, одночасно з виборами проходять референдуми різного рівня. Процес голосування може тривати певний час (треба упоратися з пачкою бюлетенів), і тому пересічна швейцарська родина робить це вдома, а результати відправляє поштою. 

Поштове голосування у Канаді допомагає розв'язати проблему сезонної міграції пенсіонерів. Взимку десятки тисяч канадців переїжджають до теплої Флориди, де проводять кілька холодних місяців. Єдиним способом забезпечити їхнє виборче право є міжнародна поштова служба. 

Кілька країн проводили експерименти з голосуванням онлайн, однак не всі вони вирішили залишити собі такий спосіб. Головними перевагами для Інтернет-виборів також називають підвищення активності, а ще прискорення підрахунку та його точність. Проте окремі експерти зауважують, що голосування через мобільний додаток перетворює важливу суспільну функцію у легку гру, і виборець голосує у перерві між переглядом розважальних сторінок та онлайн-шопінгом. А ось Конституційний суд Німеччини у 2009 році визнав е-голосування неконституційним, бо воно не є достатньо публічними, а для його розуміння потрібні спеціальні знання. 

В Україні загрозами для Інтернет-голосування можуть бути ризики кібератак, але головне – це потенційна недовіра суспільства до результатів таких виборів. Навіть класичні вибори у нас майже кожного разу закінчуються взаємними звинуваченнями у фальсифікаціях. Крім того, оскільки для голосування треба ідентифікувати себе, то одразу виникнуть звинувачення у порушенні таємниці голосування – начебто, адміністратори системи знатимуть індивідуальний результат волевиявлення кожного виборця. Насправді технічні рішення тут є, але вони не  сприйматимуться більшістю. 

Втім довіра до бюлетенів, які кілька днів пересилаються поштою, також може бути поставлена під сумнів. Тому будь-які кардинальні зміни способу голосування повинні ухвалюватися лише суспільним консенсусом основних політичних гравців, а також ставати результатом публічних обговорень. І це не потрібно сприймати як політичні ігри. Дату виборів визначить Верховна Рада після закінчення війни, а от спосіб їх проведення має бути зрозумілим до того.

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
вибори