У столиці України гине білоруський активіст. "Раптово вішається". Ну так, знаєте, у нас так свого часу Володимир Івасюк "раптово повісився". От як тоді КДБ було "ні при чому", так, схоже, і тут однойменна спецслужба Білорусі "ні при чому".

Навіщо це було робити?

Тому, що Україна є одним з напрямків втечі білорусів від диктатури. Але водночас єдиним, який не прикритий європейським зонтиком безпеки. Країнам ЄС, зокрема Литві, диктатор мститься потоком арабських біженців. У нашому випадку простіше показати, що "перетнувши український кордон, ви не врятуєтеся".

За злою іронією, це сталося якраз тоді, коли чоловік білоруської легкоатлетки Христини Тимановської, переїхавши в Київ, сказав, що тут почувається в безпеці.

Чому це вдалося?

Є така прикмета, що кожна людина, яка зробила собі кар’єру в якійсь царині, опинившись на новій роботі чи службі перетворює її на подобу старої. 

Нагадаю, очільник СБУ Іван Баканов зробив собі кар’єру, як керівник студії Квартал 95. Так що тут все більш, ніж очікувано: спецслужба перетворилася на погану пародію на саму себе, чий горизонт – тікати від НАБУ із голим Миколою Чаусом в багажнику.

Чому це погано?

Білоруси – найбільш культурно близькі українцям люди на планеті Земля. Міграція з Білорусі людей, що налаштовані зберегти власну свободу, часто високооплачуваних професіоналів, є українським національним інтересом.

Разом з тим, репутація України як країни, в якій спецслужби іншої держави можуть вбивати кого заманеться, – це репутація failed state. 

Це визнання на весь світ: ваші спецслужби спроможні хіба ларьки кришувати та типографії кошмарити.

Гірше за те. Українська влада могла б зробити з цього великий скандал…

...а, ні, вже не може. Бо великий скандал нещодавно вже відбувся, і українська влада в ньому аж ніяк не герой – це скандал із викраденням в Молдові судді Миколи Чауса. Його викрали тому, що президенту Володимиру Зеленському був дуже потрібний компромат на попередників

Суддю Чауса викрали тупо та грубо, спалилися на цьому, побили горшки з владою Молдови і показали себе на весь світ полудурошними недоагресорами, які зневажають суверенітет союзників. 

Тепер якось не дуже зручно скаржитися світові на дії ворожих спецслужб в нашій країні, правда?

Що слід зробити?

- Провести реформу СБУ. Поставити на її чолі людину, в якої були б якісь кращі здобутки, ніж дитяча дружба з президентом та керівництво студією продакшену. Позбавити СБУ економічного блоку та зосередити на захисті українців та національного суверенітету. Гарантувати, що СБУ більше не буде виконувати команду "Апорт!" для голови Офісу президента Андрія Єрмака, Зеленського чи будь-якого іншого можновладця.

- Налагодити стосунки з Молдовою.

- Визначити діючу білоруську владу совгосп-фюрера окупаційним режимом. Визнати факт: білоруси є найближчим для нас народом, але білоруська влада є сателітом російського агресора. Слід готуватися до ударів і з того боку.

- Реагувати на вислови теплих почуттів до олександра Лукашенко у виконанні окремих народних депутатів, як на вислови теплих почуттів до Володимира Путіна.

- Розслідувати справу Віталія Шишова та гарантувати її неповторення. Не "особисто гарантувати" устами президента (він вже взяв на особистий контроль цілу купу справ, здебільшого ганебно провалених), а гарантувати інституційно. 

- Зробити так, щоб абревіатура СБУ викликала повагу, а не острах бізнесмена чи сміх громадянина.

Інакше, це буде ще один гол в наші ворота у великій грі, в якій ми й так не ведемо.

Оригінал