19 жовтня російський диктатор Володимир Путін підписав указ про запровадження "воєнного стану" на тимчасово окупованих територіях Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей з 20 жовтня.

Довідка. 30 вересня Путін незаконно оголосив про анексію окупованих територій України. Псевдореферендуми, проведені Росією у цих областях, ніхто не визнав у світі, крім КНДР. А ЗСУ продовжують звільняти українські території.

Анексію територій засудили 143 країни у Генасамблеї ООН. Проти цієї резолюції голосували лише РФ, Білорусь, КНДР, Сирія та Нікарагуа.


На перший погляд – абсурд, там і так війна.

Але, якщо подумати, є щонайменше чотири причини для такого рішення.

Зокрема:

1. Гра на настроях мешканців Росії (у її визнаних кордонах, а не в межах мрій Путіна). А також нейтралізація негативних для Путіна моментів.

Щось треба зробити, щоб показати населенню "рішучі кроки", а арсенал заходів невеликий.

2. Воєнний стан – це трудова повинність на окупованих територіях, можливість вилучати цінності та ресурси на даній території "для фронту". Що дуже важливо для окупаційного угруповання військ на фоні провалів у логістиці.

Як мінімум з харчування та транспорту.

3. Воєнний стан – це посилення репресій та можливість відступати навіть від російських законів стосовно громадян окупованих територій. Обшуки, позасудові покарання, примусові роботи, виселення тощо.

4. Найважливіше. Воєнний стан = це мобілізація громадян.

Путіну важливо створити ситуацію, за якої українці (з окупованих територій) стрілятимуть в українців. І тут йому потрібна максимальна кількість жертв. Достатньо цинічна, але дієва політика "виховання ненависті".

Путіну треба загребти українців до окупаційної армії. Не для успіхів на фронті. Для картинки трупів та щоб розповідати на зовнішньому полі про те, що "колишні громадяни України воюють з українською владою".

Є ще й п'ятий чинник, який пов'язаний із внутрішньополітичним з‘ясуванням відносин між "вежами Кремля".

Оригінал