Світ припинив бути справедливим. Справедливість знівельовано і спаплюжено. Справедливий той, хто сильний.

Російсько-українська війна оголила гірку і неприємну правду – цивілізований світ працює тільки тоді, коли це комусь вигідно.

Міжнародні інституції виявилися фікцією. З роздутими штатами бюрократів, купою застарілих протоколів і непомірними бюджетами. ООН, Міжнародний кримінальний суд і навіть НАТО.

Теперішня адміністрація у США, як ураган, знесла всі принципи та норми, які так-сяк діяли з часів Другої світової.

Вони переписали правила гри.

Не варто жити в ілюзіях, що прийде Дядько Сем і всіх порятує. Не порятує.

Нам це вже давно зрозуміло, європейцям почало доходити лише цього року.

Дух лібералізму вивітрюється. Настала епоха угод і сили. Укладаємо угоди. Якщо ні – застосовуємо силу. Проста формула.

Чому Росія висуває свої кровожерливі умови? Щоб ми відступили з нашої ж землі. Щоб не було жодних розслідувань воєнних злочинів. Жодних репарацій. Чому?

Бо може. Бо досі сильна.

А отже, відповідь для нас – ми теж маємо бути сильними.

Нам у 2022 році почали допомагати не тому, що ми жертва агресіі, а тому, що ми проявили силу. Вистояли.

Слабким націям ніхто не допомагає. Їх просто потім згадують на уроках історії як такі, що не відбулись.

Достеменно лише кілька людей в країні знають, що проговорюється в непублічній частині перемовин стосовно мирних угод.

Але очевидно, що головним перемовником з боку України є не конкретні особи в складі делегацій, а Сили оборони України.

Тому всі зусилля влади та суспільства мають бути скеровані на те, щоб наше військо було сильним. Якщо потрібно – жорстоким!

Особливо зараз, коли кожен пункт угоди залежить від стану справ на фронті.

Тоді є шанс, що наші діти не стануть громадянами Росії.

Маємо бути сильними!

Слабкі не виживають.

Оригінал