Після підрахунку 90% голосів на "виборах" в нелегітимну Державну Думу Росії лідирує партія влади – путінська Єдина Росія (49,47%). Крім неї в парламент проходять ще чотири партії: Комуністична партія (КПРФ) – 19,41%, ЛДПР – 7,5%, Справедлива Росія – за правду – 7,37%, Нові люди – 5,42%. Решта партій не пройшли бар'єр в 5%.

Результати виборів у Росії можуть призвести до розколу російських еліт. Незважаючи на нібито тотальну перемогу Єдиної Росії, у Москві чітко позначилися дві лінії розколу.

По-перше, необхідність вдатися до настільки масштабних фальсифікацій дала зрозуміти всім угрупованням у Кремлі, що легітимність путінського режиму майже вичерпано. Президента та його партію більше не підтримує реальна більшість громадян.

Це означає, що народ за Володимира Путіна не підніметься, його можна качати і боротися за те, щоб наступним лідером РФ став саме їхній ставленик, а тому внутрішньовидова боротьба у Кремлі загостриться. 

Це ми вже можемо спостерігати у зв'язку з нещодавним вбивством можливого наступника Путіна — голови МНС Євгена Зінічева.

По-друге, не дивлячись на "офіційні" результати, багато аналітиків та спостерігачів у РФ відзначають, що на цих виборах реально перемогла КПРФ. Це означає, що комуністи тепер стануть більш впевненими у своїх силах та можуть вийти з послуху Кремля і почати поступово розкачувати ситуацію у Держдумі та в цілому в країні у надії отримати повну владу.

Слід визнати, що розраховувати на народне повстання у Росії ми не можемо, громадянського суспільства там не існує, а населення пасивне та деморалізоване. Тому єдине, на що ми можемо розраховувати, це на розкол російських еліт, дестабілізацію режиму та загострення внутрішньої боротьби у Кремлі та Держдумі.

Нам вигідно, щоб увага Кремля змістилася із зовнішньої політики на внутрішню, це дасть нам вікно можливостей для припинення війни та повернення Донбасу, а потім і Криму.

Передбачаю, багато українців скажуть, що ми не повинні цікавитися тим, що відбувається у Росії. Але ворога потрібно вивчати та знати, щоб перемагати. Жодна війна не виграється без розвідки, і знання внутрішньої ситуації в стані ворога дасть нам розуміння, коли настане зручний момент для вирішального удару.