За лаштунками перемовин: що означає розмова Трампа і Сі Цзіньпіна

Розмова Трампа і Сі, схоже, крім усього іншого, мала на меті проінформувати КНР про переговори з приводу війни в Україні. Чи йшлося про втручання чи впливи Китаю? Малоймовірно. Більше схоже, що Трамп просто поставив до відома КНР.

США пробують прискорити переговорні процеси. Їхня логіка проста: заморожування конфлікту зараз під гарантії Трампа (хочете зрозуміти більше про цю логіку, запитайте в чату GPT про логіку США в Газі).

Головний противник цього підходу – Європа, яка переживає через відсутність гарантій безпеки для себе (слово Трампа її не дуже влаштовує). Нинішні переговори з погляду європейців – це переговори про їхні гарантії безпеки.

Водночас ми є катастрофічно фінансово залежними від Європи: нема європейських грошей – нема нічого. І в цьому плані наші переговори – це частина переговорів ЄС, де ми, особливо на фоні корупційного скандалу та відсутності грошей з 1.03.26, є дуже обмеженими. Ми стали частиною цих переговорів відразу після інавгурації Трампа. Але рік тому наші позиції були набагато сильнішими.

Китай чекає. Чому? Бо навіть якщо завтра настане мир, ЄС і Україна потребуватимуть його. Та модель економічного співіснування, яку навʼязує США не може бути тривкою, бо немає ні безпекових гарантій, ні економічних профітів. З іншого боку, Китай, схоже, не дуже вірить у швидкі рішення: поки ані Путін не готовий до цього, ані ЄС.

Попри все це, ми, схоже, ввійшли в короткий період вікна можливостей тих самих швидких рішень. І тут мʼяч на боці Путіна. США вчергове готові йому запропонувати території та часткове повернення у світову політику (поступове зняття політичних і економічних санкцій).

Чи вистачить цього Путіну, який марить третім полюсом світу, – незрозуміло. Особливо, якщо зважити на те, що ЄС має контрольний пакет акцій в знятті санкцій.

Оригінал