Легалізація зброї в Україні: чому це на часі

Днями в інформаційному просторі зʼявилися дві новини. Одна — про засудження жителя Сумської області за виготовлення зброї. На початку повномасштабного вторгнення РФ чоловік власноруч виготовляв її для захисту свого села.

Друга — від заступника міністра внутрішніх справ Леоніда Тимченка стосовно того, скільки, за даними Нацполіції України, зареєстровано одиниць: "Якщо говорити за обліками Нацполіції, то це понад 1 млн 400 000 одиниць зброї. Насправді це, звичайно, дуже велика кількість зброї. І завданням саме МВС, правоохоронних органів є контролювати цей обіг. І саме Єдиний реєстр зброї є інструментом, який дозволяє якісно та ефективно контролювати рух і знаходження зброї у громадянина", – сказав він.

Щодо першої новині варто наголосити: 18 травня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив постанову, яка затверджує порядок створення та функціонування центрів національного спротиву. Засуджений – житель Сумської області, яку безжально та безперервно "прасує" ворог і куди від кордону дуже легко проникнути ворожій ДРГ. І це з огляду на те, що люди, які пережили окупацію, прекрасно знають, що розраховувати треба тільки на себе і більше ні на кого.

Стосовно новини Нацпола, то про ефективний контроль зброї говорити не доводиться. Ці цифри – фікція.

У першу гостру фазу війни, 2014-2016 роки, коли до участі у ній не було залучено таку кількість цивільного населення, всі, хто був дотичний до тих подій, знають, яка кількість зброї (трофейної та не тільки) повернулася з військовими в мирні міста. І це велика ілюзія й обман самих себе вважати, що зараз буде по-іншому.