Російські еліти сильніші за наші еліти: якісний відбір, глибока багаторічна підготовка. Врешті, витягування кращого людського капіталу з колоній, зокрема з нас.

Але є три "але". 

По-перше, у нас сильне суспільство з горизонтальними мережевими зв'язками. І йому вдається іноді закидати на елітні поверхи окремих своїх представників (звідки їх традиційні еліти намагаються викинути, наприклад посадити). А російське суспільство атомізоване, ні на що не здатне.

По-друге, наші союзники вкладалися багато років в структури громадянського суспільства різними освітніми проєктами, і ці вкладення трохи зменшують ефект постколоніальної деградації.

По-третє, наші вороги обрали шлях свідомої швидкої деградації для збільшення керованості інституцій і суспільства в агресивній війні. Це призводить до прискореного негативного відбору, потроху професійні росіяни починають закінчуватися.

Висновок простий. Нам треба будувати наші інституції та кооптувати туди кращий людський капітал із суспільних мереж – за принципом компетентності, а не лояльності, бо інакше програємо війну.

Це війна на виснаження, і не лише збройних сил, запасів снарядів, фінансових систем, суспільної стійкості, енергетичних систем тощо, а й еліт. Чиї еліти сильніше деградують, той програв. Бо в момент, коли деградація перетинає червону риску, ухвалюються управлінські рішення, після яких система далі не живе.