RU

Тема дня | Чому "вибухнув" Казахстан. Пояснюємо, що відбувається і чим може закінчитись

Чому
Касим-Жомарт Токаєв і Нурсултан Назарбаєв (Колаж - Олена Сошкіна/LIGA.net)
05.01.2022, 18:33

Масові протести у Казахстані. Люди вийшли на вулиці через зростання цін на газ, а тепер вимагають зміни режиму. Що відбувається і чим усе закінчиться: розбір

Нурсултан Назарбаєв залишає посаду голови Ради безпеки, уряд у відставці, Інтернет працює з перебоями, на вулиці вивели бронетехніку: Казахстан охопили наймасовіші з 2011 року протести (хроніка тут).

Тригером для початку протестів стало зростання цін на пальне, а тепер люди вимагають повної зміни режиму. Зіткнення тривають четвертий день.

"У моєму місті Актобе після низки провокацій – нібито захоплення акімату, де обстріляли протестувальників, – пішов зворотний процес. Поліція відмовилася виконувати наказ і перейшла на бік людей", – сказав LIGA.net казахський опозиціонер Айдос Садиков. Із 2014 року він мешкає у Києві.

"Протест не затихає, люди збираються на площах. Те саме відбувається в інших містах. Ніхто не розходиться. Відключено інтернет, зв'язок поганий", – говорить Садиков.

Демонстранти не вірять владі, а історія Казахстану показує, якщо протести здуються, то за ними будуть масові репресії.

"У 2011 році після схожих протестів людей знищували на корені", – каже LIGA.net голова Центру політаналізу та прогнозів Павло Усов.

Що відбувається в Казахстані, чому це важливо і що далі: розбір.

Читайте нас у Telegram: перевірені факти, тільки важливе

ЩО ТРАПИЛОСЯ. 2 січня у Жанаозені та селах Мангістауської області люди вийшли на перші протести проти дворазового підвищення цін на скраплений газ. Багато хто заправляє ним автомобілі. Газ у країні подорожчав на тлі й так високої інфляції та зростання цін.

"Спочатку це був місцевий протест у районі, де мешканці активно використовують скраплений газ", – пояснює LIGA.net Ілія Куса, експерт із міжнародних відносин Українського інституту майбутнього. Суто соціальний спочатку протест посилили антиелітарні настрої, втома від політичної системи та почуття несправедливості, що "в багатій нафтою і газом країні люди живуть так бідно".

4 січня протести охопили майже всі великі міста, зокрема Алмати. Демонстрації супроводжуються зіткненнями із силовиками.

Офіційних даних щодо масштабів протестів немає. За підрахунками опозиційних ЗМІ, у кожному з міст на вулиці вийшли від 1000 до 10 000 людей. Найактивніша фаза припала на ніч з 4 на 5 січня: силовики застосовували світлошумові гранати та газ на центральній площі Алмати, а учасники протестів палили поліцейські машини. У місті періодично було чути сильні вибухи.

Після нічних протестів затримали понад 200 людей.

Протестующие в Алматы переворачивали и жгли полицейские авто (Фото: tengri.almaty/Instagram)

У кількох містах Казахстану люди штурмували акімати – місцеві ради. В Алмати протестувальникам удалося ввійти до будівлі.

З 5 січня в Мангістауській області, Нур-Султані й Алмати ввели режим НС, щоб придушити "ейфорію мітингівщини", заявив президент Касим-Жомарт Токаєв. Там діє комендантська година, посилено присутність силовиків, обмежено свободу пересування, вилучено зброю у фізосіб, заборонено в'їзд/виїзд. Спостерігаються перебої у роботі інтернету.

Так выглядели улицы Алматы после ночных протестов (Фото: tengri.almaty/Instagram)

Щоб заспокоїти протестувальників, влада погодилася повернути колишній рівень цін на пальне на 180 днів. Цього вже було недостатньо: протести переросли в політичні, люди вимагали зміни уряду й відходу експрезидента Назарбаєва з політики.

Токаєв загрожує "максимально жорсткими діями", але змушений іти на поступки: відправив уряд у відставку й усунув Назарбаєва з посади голови Ради безпеки. Також люди вимагають розпуску парламенту.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Нинішні протести мають системні причини, пояснює LIGA.net глава Центру політаналізу та прогнозів Павло Усов: "Частина суспільства втомилася від незмінного правління Назарбаєва, корупції і свавілля. У Казахстані, на відміну від тієї ж Білорусі до 2020 року, більш жорсткий персоналізований авторитаризм, де опозицію майже повністю знищили кілька років тому".

Наразі протести можуть використовувати для внутрішньовладних ігор, вважає Усов. Коли Назарбаєв залишав посаду президента, він переписав на себе необмежені повноваження у низці сфер: управлінні силовиками, кадровій політиці. А його наступник Токаєв став "англійською королевою". Але разом з тим все одно в країні виникло два умовні центри влади.

ДОВІДКА. Назарбаєв – незмінний диктатор Казахстану, який править країною від часів розпаду СРСР. Він був президентом із 1991 року до 2019-го, коли склав із себе повноваження, а главою держави став ексголова Сенату Токаєв. Водночас Назарбаєв залишився на вищих державних і партійних посадах, утримуючи владу над країною як формально, так і неформально – через членів сім'ї у бізнесі, політиці й уряді.

"Це створює внутрішній дисбаланс. Закриті авторитарні системи такого не сприймають. Там завжди має бути один центр ухвалення рішень. Навіть символічний відхід означає прояв слабкості... За цей час Токаєву вдалося зміцнити позиції", – вважає Усов.

Він каже, що й нинішня ситуація може бути використана чинним главою держави. Особливо враховуючи, що "швидкий фізичний відхід Назарбаєва через смерть неминучий", і силовики це розуміють, а тому не хочуть проливати кров. Усе залежить від рішень, які ухвалить Токаєв. Якщо він розпустить парламент, це також його посилить, адже з політики піде партія Назарбаєва.

"Але слабкість Токаєва можуть використовувати силовики, які ще під управлінням Назарбаєва. Звинуватити, що він недієздатний, допустив таку кризу, й усунути. Варіантів багато. Те, що відбувається, б'є по режиму, але хто виграє – важко сказати", – стверджує Усов.

Бенефіціарами протестів, що тривають, може стати і низка зовнішніх гравців – це можливість для деяких країн маніпулювати ситуацією і розгойдувати її у своїх інтересах, вважає Куса.

Кремль хоче зберегти вплив на Казахстан, який розпочав зовнішньополітичну диверсифікацію, Пекін відстоює сухопутний маршрут Шовкового шляху, а Вашингтон зацікавлений у послабленні проросійських і прокитайських еліт країни.

"Назарбаєв і Токаєв намагалися дистанціюватися від радянського минулого й Росії, посилюючи національну складову. Послаблення режиму може використати Росія, щоб через силові структури, які ще зберігають зв'язки з ФСБ, просунути свій порядок денний і посилити політичну залежність Казахстану", – підтверджує Усов.

У разі перемоги революціонерів і розвалу держапарату Росія може розпочати інтервенцію в Казахстан, каже LIGA.net експерт-міжнародник Центру політичних студій Доктрина Денис Москалик.

"Російські війська можуть бути введені під приводом захисту місцевих росіян і космодрому Байконур. Так РФ отримає контроль", – припускає Москалик.

Президент Казахстану вже заявив, що замінить Назарбаєва на посаді голови Ради безпеки. Це спроба розшарувати протест, вважає Садиков.

"Це була одна з останніх посад Назарбаєва. Тепер Токаєв хоче показати: "Дивіться, він уже ніхто, пенсіонер. Він нічим не керує. Вся повнота влади в мене. Можете більше не кричати "Старий, іди!" Ви досягли свого. Що вам ще потрібно?" Режим хоче, щоб між протестувальниками пройшла тріщина", – говорить він LIGA.net.

Важливо дивитися не на посади Назарбаєва, а на те, що має його сім'я, пояснює Садиков. А це нафтогазова галузь, будівництво, медіа, інтернет і силові органи: "Можна наводити безліч прикладів. Усі олігархи – це гаманці Назарбаєва. Підставні особи, на яких оформлено акції. А ними володіє сім'я Назарбаєва... Якщо Назарбаєв відмовиться від титулу лідера нації, він все одно залишатиметься реальним власником Казахстану".

ЩО ДАЛІ. Усі поступки мають маніпулятивний характер, вважає Усов.

Якщо демонстрації вщухнуть, а жодних системних політзмін не відбудеться, влада одразу почне серйозні репресії, каже він: "Все може піти за сценарієм Білорусі. Казахстан – жорстка диктатура. Можна очікувати серйозних репресій і розправ над протестувальниками. У 2011 році після схожих протестів людей знищували".

Але майбутнє протесту поки що неясно, зазначає він. Цьогорічний мітинг специфічний – не ініційований політсилами, а є спонтанним народним рухом. Усов вважає, що це на руку владі, яка зможе по одному розбивати групи протестувальників.

"Революції робляться швидко. Поки події розвиваються динамічно, є можливість для подальших поступок владі. Але є й певні межі, за які влада не зайде. Коли вони відчують загрозу стабільності, – застосують силу та припинять діалог. Це шлях до збройного протистояння", – стверджує Усов.

Наразі влада робить ставку на те, що через відставку уряду вони випустять пару, і демонстрації почнуть затихати, припускає Куса.

Є три основні варіанти розвитку подій, якщо протести не згаснуть, каже Садиков. Перший – силовий. Але люди захищатимуться від насильства, і проллється багато крові. Другий – нейтральний. Режим створить маріонетковий орган або комітет для переговорів із протестувальниками, але піде лише на мінімальні поступки. Третій – зміна режиму. Поки що це найменш імовірний сценарій.

Українці поки не зверталися до консульських установ у Казахстані по допомогу, повідомили LIGA.net у МЗС України. На запитання, чи планується евакуація наших громадян з охоплених протестами міст, у МЗС відповіли: "Моніторимо ситуацію".

Також ми спробували зв'язатися із Посольством України у Казахстані. Але за вказаними на сайті номерами додзвонитися до Нур-Султану не вдалося: замість гудків стоїть шум.

Читайте також: Казахстан на межі. Штурми, бої з поліцією, тисячі на вулицях: все про протести – хроніка

Чому "вибухнув" Казахстан. Пояснюємо, що відбувається і чим може закінчитись

журналист LIGA.net
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини