"Усе важливе – підкилимно". Про що Путін приїхав просити Сі: деталі візиту до Китаю

Володимир Путін 16-17 травня відвідує Китай. І вже зустрівся з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Російський диктатор хоче розширити торгівлю з КНР – продавати більше нафти й газу, купувати товари подвійного призначення, які Москва використовує у війні.

Читайте нас в Telegram: головні новини коротко

США недавно наклали санкції на пекінські та гонконгські банки, тож Китай став менше торгувати з РФ. Над іншими китайськими банками нависла схожа загроза, й вони дедалі обережніші щодо російських платежів. За останні два місяці китайський експорт до Росії спав, хоча досі торгівля зростала й у 2023-му досягла рекордних $240 млрд.

Два диктатори шукатимуть шляхи, як їх обійти. 

Головне зараз, що не буде постачань зброї Китаю до Росії, каже LIGA.net голова правління Української асоціації китаєзнавців Віта Голод. Передусім це не в інтересах КНР – санкції працюють.

Окрім військової підтримки, якої хоче Путін, чи проєкції сили через спільне лідерство із Сі, метою візиту є встановлення нових авторитарних рамок міжнародного права, пояснює LIGA.net старша наукова співробітниця Atlantic Council Раян Асат.

LIGA.net розбиралася, що для війни в Україні означає візит Путіна.

Санкції, які працюють

Це перший закордонний візит Путіна після псевдовиборів, каже Голод. У Росії велика надія на КНР, бо сама – майже в ізоляції.

Офіційна причина візиту – поглиблення стратегічного партнерства і продовження політики "добросусідства та дружби між народами".

Путін заявив, що Москва і Пекін домовилися активізувати банківські зв'язки і збільшити використання національних платіжних систем.

Сі – що відносини Росії та Китаю "загартувалися у важких умовах, витримали випробування мінливою міжнародною ситуацією", а зараз є "еталоном відносин між великими державами".

Китай допомагає Росії у війні супутниковою розвідкою, запчастинами для винищувачів, чипами, верстатами, оптичними пристроями, електронними датчиками і телекомунікаційним обладнанням, перераховує The New York Times. Путін хоче, щоб і це тривало, і підписання нових угод, тому приїхав з великою делегацією – п'ять віцепрем'єрів, міністри, керівники Росатому та Роскосмосу.

Серед віцепрем’єрів Олександр Новак – ключовий чиновник щодо російської нафти і газу, включно з розробкою газопроводу "Сила Сибіру-2". Путін розраховує на нову угоду щодо проєкту, щоб більше російського газу, який колись йшов в Європу, продавати Китаю.

Сі не дуже зацікавлений в трубопроводі – це наражає Китай на нові санкції США та більшу залежність від Росії в енергетиці.

Обидва лідери зробили багато заяв і показали стратегічну єдність, каже LIGA.net експертка з питань Східної Азії Наталія Плаксієнко-Бутирська. Обом особливо важливо продемонструвати Заходу бажання встановити свій геополітичний порядок. 

"Ми не почули про домовленості щодо Сили Сибіру. Якби була – почули б, – констатує вона. – Знаємо, що мали розглянути під 80 інвестпроєктів. Це бажання угод та тривалої війни, для якої потрібна всебічна підтримка Китаю, нагадує ситуацію перед вторгненням. Тоді Путін теж їздив в КНР, щоб заручитися підтримкою".

Сі та Путін обговорювали як торгувати, обходячи санкції, каже Плаксієнко-Бутирська. Країни на 90% перейшли у взаємній торгівлі на юані та рублі, але цього замало, бо Захід накладає вторинні санкції на компанії, які мають зв’язки з Росією. 

І це – за місяць до саміту миру у Швейцарії, до якого Захід і Україна хотіли долучити китайців, нагадує експертка зі Східної Азії: "Натомість китайці з росіянами почали власну дипломатичну гру".

Зустріч Путіна та Сі стала четвертою після того, як Росія почала велике вторгнення. Загалом, Сі зустрічався з російським диктатором 43 рази – вдвічі більше, ніж з будь-яким іншим лідером. 

"Китайське суспільство отруєне впливом Росії"

Голова правління Української асоціації китаєзнавців Віта Голод щойно повернулася з Китаю, де мала діалоги з низкою науковців, які вивчають Росію, міжнародні відносини та безпеку. "Китайське суспільство отруєне російським впливом та грошима на усіх рівнях: медіа, академічному, політичному, культурному", – каже вона.

Українських голосів не просто бракує, їх немає в Китаї, додає експертка. Діаспора робить усе, що в її силах, – на рівні соцмереж чи подій в університетах, але цього замало. Пряма взаємодія академічної спільноти з посольством України в КНР обмежена.

Однак, за словами Голод, ситуація не безнадійна. У Китаї все ще розглядають Росію як одну з тьох великих сил на рівні зі США. І вивчають як одну з загроз своїй безпеці, теж на рівні зі США.

Політика Пекіну щодо Москви поступово змінюється. Не так швидко, як би хотілося. З'являються впливові у КНР науковці, які не бояться казати публічно, що Україна має перемогти.

Візит Путіна дає зовсім іншу картину. Але це лише на поверхні. 

Це цілком можливо зробити за  наявності політичної волі, додає вона. І наводить приклад з фентанілом, експорт якого з КНР до США таки призупинили після зустрічі Сі та Джо Байдена.

Китай хоче впливати на Європу через війну 

І відокремити архітектуру безпеки в Європі від США. Тоді Пекін матиме більше впливу на Євросоюз і його безпеку. 

"Тиск Заходу на китайців має збільшуватися, відносини з Росією – бути під прискіпливою увагою, щоб Пекін розумів ціну співпраці з РФ. М’яка дипломатія лідерів Франції та Німеччини, спроби заручитися підтримкою китайців не спрацювали", – каже Плаксієнко-Бутирська.

Цей підхід, навпаки, дав Сі більше поля для маневрів, розширив номенклатуру товарів подвійного призначення, які продають росіянам. Якщо Сі не зупиняти – він піде далі.

Багато домовленостей між Сі та Путіним – підкилимні. Підтримка Китаю вже дозволила Росії перевести економіку на військові рейси, розвинути ВПК та втриматись на плаву за понад два роки війни. Плюс – дипломатична підтримка та розмивання мирних зусиль України і Заходу. Це веде до ерозії міжнародного порядку.

За іронією, Путін сказав Сі: "Разом захищаємо принципи справедливості та демократичного світопорядку", цитує його LIGA.net старша наукова співробітниця Atlantic Council Раян Асат.

Ці заяви – суцільна неправда. 

Росія і Китай підготували документ, у якому викладено їх розуміння міжнародного права, спрямованого на правове прикриття агресії РФ проти України, дій КНР в Південнокитайському морі та злочини проти людяності й геноцид у регіоні Сіньцзян проти уйгурів.

Попри загрози, які представляє це "необмежене партнерство" для світового порядку, й акцент зустрічі на зміцненні китайсько-російської співпраці, каже Асат, все це неминуче сприятиме зростанню глобального авторитарного міжнародного права.