84 роки тому, 7 грудня 1941 року, Японія програла Другу світову війну. Цього ж дня вона, щоправда, в неї фактично і вступила.

Ні, японці, звісно, воювали вже щосили в Китаї, але з великими державами доти не зв'язувалися.

Це був день атаки на Перл-Гарбор. Та сама історія, коли тактична перемога одночасно стала і моторошною стратегічною поразкою. Як сумно сказав їхній адмірал Ямамото: "Ми розбудили велетня". Велетень прокинувся, почухався, постояв-подумав, утер юшку і почав мудохати японців так, що від них до кінця війни залишилися тільки головешки, причому місцями, радіоактивні.

Утім, справедливості заради скажемо, не така вже це навіть це була і перемога, у сенсі тактична. Коли загасили пожежі й дим над Перл-Гарбором розсіявся, виявилося, що...

Авіаносців у гавані не було, і це саме вони потім завдадуть японському флоту жахливої поразки.

Сховища з паливом не розбомбили, і на ці запаси Тихоокеанський флот спирався весь перший рік війни, поки не настав перелом і не відновилися комунікації.

Підводні човни вціліли, вони потім сильно попсували японцям кров, ускладнюючи логістику, – а вона вся йшла морем.

Вісім лінкорів (усі старі, часів Першої світової), – половину потоплено, половину пошкоджено, – виглядали епічно, поки вони тонули й горіли, але жодного впливу на перебіг війни їхня втрата не мала, а шість із них узагалі повернули до ладу.

Людські втрати теж не були зовсім вже катастрофічними. 2403 людини – це сумарно приблизно два екіпажі лінкорів. Решта стали екіпажами для новоприбулих кораблів.

Ну і головне: про такий "казус белі" Рузвельт міг тільки мріяти.

Починаючи війну, завжди подумай, чим, як і де ти її закінчиш.

Оригінал