Інновації, перевірені війною: Україна стає експортером безпекових і фінансових рішень

LIGA.net публікує виступ Голови НБУ Андрія Пишного в Брюсселі на Конференції високого рівня для керівників центробанків Регіональної групи країн-членів МВФ "2025 рік: кінець епохи? Що далі?" у програмі "Інновації в економіці нової (холодної) війни".

---

Доброго дня, шановні колеги!

Війна – це криза в чистому вигляді. Це сукупність негативних факторів, що сходяться в одній точці за умов обмежених ресурсів і колосального внутрішнього та зовнішнього тиску.

Чи є в такій ситуації місце для інновацій? Коротка відповідь – так. І Україна доводить це щодня.

Ба більше, війна стає вибуховим каталізатором інновацій. Адже ви не можете зазирнути в підручник. Його просто немає.

Ніхто не залишив вам інструкцію, як діяти. Ми самі пишемо цей підручник щодня, у польових умовах.

Україна демонструє інновації на всіх рівнях: на рівні держави, фінансового сектору, центрального банку. І ті приклади інновацій, які я зараз наведу, не про історію виживання. Це про рішення, які вже сьогодні можуть масштабуватися за межі України.

Перш ніж перейти до прикладів, дозвольте коротке особисте спостереження.

Я згадую свій перший досвід участі в подібній конференції на посаді Голови Національного банку України. Це був 2023 рік, Амстердам. Минуло вже пів року, як я очолив центральний банк країни під час повномасштабної війни. Вона була фактом, що визначав кожен наш день, кожну нашу дію. Однак на порядку денному Європи цієї війни не було, лише згадки.

Центральні банки розглядали ефекти від війни в Україні на економіки їхніх країн через відносно стандартні канали, наприклад, вплив високої інфляції. Проте ніхто не говорив, що ця війна та її подальший розвиток поставлять перед європейськими країнами абсолютно інші екзистенційні виклики.

Те саме відбувалося під час першого візиту на Весняні збори МВФ та Світового банку. На регіональному сніданку звучали дуже важливі доповіді про "зеленийˮ перехід, структурні реформи, довгострокові тренди європейського регіону – але в цих доповідях не було війни, не було оборонних бюджетів Європи.

Війна залишалася за дверима кімнати. А потім ми побачили, як вона не просто потрапила в кімнату, а й "сіла" за стіл, почала визначати тональність чи не кожної доповіді.

Я розумію, що війна лякає своєю невизначеністю і глобальністю. Вона створює хибне відчуття, що, може, варто почекати, можливо, все завершиться і завтра вже не буде потреби про неї згадувати.

На жаль, ні.

Повномасштабна війна Росії проти України триває вже 1451 день... Фактично вже на місяць довше, ніж тривала "Велика Вітчизняна війна" колишнього СРСР проти Німеччини.

Зараз початок 2026 року. Четверті роковини повномасштабної війни в моїй країні. Я знову на конференції високого рівня.

Війна більше не на узбіччі порядку денного. Вона і є порядком денним. Не лише для України, а й для європейського регіону, для світу.

І якщо ви запитаєте мене, чи буде війна в Європі, то я відповім словами колеги, голови центрального банку Латвії: "Наївно думати, що ми не перебуваємо у стані війни з Росією".

Якою буде ця війна – залежить не від агресора, а від вашої готовності.

І саме тут ми повертаємося до теми інновацій. Моє глибоке переконання, підкріплене практикою: інновації разом з антикризовим управлінням формують антикрихкість систем. Тепер – перейду до прикладів.

Рівень перший ‒ держава

• MILTECH як частина економіки

У 2022–2025 роках Україна вибудувала повноцінну державну MILTECH-екосистему, що об’єднала державу, приватні компанії, науку та сили оборони в єдиний контур швидких рішень – від розробки й тестування до сертифікації, закупівель і масштабування.

Через інституційні механізми, зокрема Brave1, було радикально скорочено шлях упровадження оборонних технологій – безпілотних, автономних, ШІ-рішень, систем зв’язку та РЕБ – з постійною адаптацією до реальних бойових умов. Україна фактично стала унікальним тестовим середовищем, де технології перевіряються не в лабораторіях, а в реальності. Де розробка від ідеї до втілення і тестування проходить за кілька місяців. Для партнерів це означає скорочення кривої навчання, зменшення ризиків і доступ до рішень, які вже довели свою ефективність.

Ми, зі свого боку, як фінансовий регулятор відкрили окремий напрям підтримки оборонно-промислового комплексу, передусім через регуляторні послаблення для активації кредитування підприємств ОПК.

В Україні діє особливий правовий режим для бізнесу у сфері ОПК – Defence City, щоб сформувати максимально сприятливі умови для розвитку оборонної промисловості та залучення до неї інвестицій. Це означає, відповідно, й окремий податковий і регуляторний режими, в які інтегровані з нашого боку й спеціальні умови валютного контролю.

• Державна цифрова інфраструктура – держава в смартфоні

Насамперед я говорю про цифрову платформу "Дія", яка дала змогу максимально перенести взаємодію між державою і громадянами в смартфон: ідентифікація, заявки, реєстри, сервіси підтримки. Усе це суттєво зменшило залежність від фізичної логістики.

Фактично усі важливі документи громадянина України є в його смартфоні завдяки Дії: паспорт, водійське посвідчення, довідка ВПО тощо. Ураховуючи те, що в Україні та поза її межами нараховується мільйони вимушено переміщених осіб, переоцінити це рішення важко.

Якщо документи загубилися або згоріли, вони є в телефоні й мають таку саму юридичну силу, як і паперові. Дія допоможе, коли треба оформити грошову чи соціальну допомогу, а також отримати довідки або витяги. З погляду швидкості, зручності та безпеки – це неймовірне інноваційне рішення.

Платформа продовжує розвиватися. До речі, через Дію громадяни можуть придбати воєнні облігації чи знайти найближче укриття, а також відділення банку мережі POWER BANKING, що працює й обслуговує клієнтів навіть в умовах блекаутів. Навіть одружитися або розлучитися в Україні також можна через Дію.

Або ж розпочати свою справу, зареєструвавши ФОП, тому що онбордінг, фінансовий моніторинг, ідентифікація – все необхідне вже інтегроване в платформу.

На кінець 2025 року кількість користувачів застосунку "Дія" вже сягнула понад 23 млн осіб.

• Енергетики як приклад операційної інновації

Я не можу не згадати про українських енергетиків. Сьогодні про них варто було б сказати насамперед.

Енергетичний терор, геноцид цивільного населення під час морозів більше ніж -20 градусів – ось те, що Росія робить саме зараз. Тільки в січні 2026 року РФ випустила по Україні понад 6000 ударних дронів, близько 5500 керованих авіаційних бомб і 158 ракет різних типів. Цілі – енергетика, залізниця, логістика, житлові будинки, лікарні.

Українські енергетики навчилися відновлювати системи за лічені години, перепрошивати логіку їх роботи, комбінувати резервні схеми. Це приклад того, як система і люди навчаються швидше, ніж її намагаються зруйнувати.

Ніхто у світі, напевне, зараз не розбирається краще в розподіленій генерації, ніж українці, а отже, не побудує в майбутньому максимально автономну й безпечну енергетичну інфраструктуру.

Рівень другий – фінансовий сектор

• Фінансова інклюзія як відповідь війні

Війна різко загострила питання доступу до фінансових послуг, розширила перелік категорій клієнтів, які потребують особливого підходу: ветерани, які повертаються до цивільного життя й потребують гнучких, людяних фінансових рішень для обслуговування та водночас реінтеграції; мешканці прифронтових і деокупованих територій, де фізична присутність банків часто неможлива.

Відповіддю стали насамперед практичні інновації – це мобільні банківські відділення, що доїжджають туди, де немає стаціонарної інфраструктури. Я за можливості продемонструю вам фото.

Зараз ми робимо новий крок ‒ створюємо нову банківську сутність – банк фінансової інклюзії. Це установа з обмеженою банківською ліцензією. Її може отримати бізнес, який вже має розгалужену мережу, довіру клієнтів: ритейл, поштові оператори, сервісні компанії. Це принципово новий підхід: фінансові послуги приходять туди, де є наші люди, а не навпаки. По суті, це інституційна інновація, що може змінити уявлення про банкінг у кризових умовах.

• POWER BANKING – фінансова система, що працює попри темряву

Забезпечення безперервної роботи банківської та платіжної систем стало нашим абсолютним пріоритетом з перших днів повномасштабної війни. Українська платіжна інфраструктура показала виняткову стійкість: без перебільшення – це перша війна, під час якої продовжували працювати Apple Pay та Google Pay, безготівкові розрахунки.

Але, коли Росія перейшла до системного знищення енергетики, цього вже було недостатньо. Потрібне було нове рішення – і ним стала об’єднана мережа банківських відділень POWER BANKING, які працюють під час блекауту. Це понад 2400 відділень по всій країні – фактично кожне друге відділення країни, забезпечене резервним живленням і зв’язком.

Фактично ми створили інфраструктуру воєнного часу, яка гарантує людям доступ до фінансових послуг за будь-яких умов.

Цей антикризовий захід став прикладом того, як інновації народжуються під тиском і одразу масштабуються на всю країну.

Я часто беру участь в урядових нарадах. І той факт, що до роботи банківської системи під час технологічних чи погодних колапсів немає жодного питання, є найкращим підтвердженням, що наші рішення дієві. Про банки просто не говорять, бо вони працюють. У найскладніші місяці масованих атак було нуль звернень до контакт-центру НБУ щодо недоступності базових послуг.

До речі, як я вже згадував, що дізнатися, де є найближче відділення POWER BANKING, що працює, громадяни можуть у Дії, де розміщена мапа усієї мережі. Як бачите, фінансовий сектор України під час війни перезбирає себе, створює моделі, які можуть стати релевантними для інших країн під час можливих майбутніх криз.

• Волонтерський рух і економіка донатів

Під час війни в Україні сформувалося абсолютно унікальне явище ‒ волонтерство національного масштабу та громадянська фінансова підтримка сил оборони через донати. Я не знайшов аналогічних прикладів у світі. Коли громадяни готові щодня брати на себе частину фінансування боротьби й підтримки країни.

Щоб набути такого масштабу, потрібно було створити певну інфраструктуру для зборів.

Ключову роль відіграв фінансовий сектор – банки, які дали конкретні функціональні рішення в банківських застосунках. Це можливості швидко створювати групи, збори, поширювати їх за посиланням, бачити прогрес у реальному часі, робити миттєві перекази в один клік, автоматизувати регулярні донати, приймати кошти з-за кордону, закривати збори та звітувати.

Банки й платіжні системи змагаються у створенні сервісів, що полегшують участь у благодійності, а головне – забезпечують прозорість і підзвітність зборів.

Такі інноваційні інструменти зробили культуру донатів масовим явищем, а для багатьох користувачів ‒ щоденною дією.

Загалом волонтерські організації стали в Україні великими шлюзами, які акумулюють і направляють мільйони благодійних коштів на підтримку країни. Три найбільші благодійні фонди – United24, "Повернись живим" і Фонд Притули – зібрали у 2025 році рекордні 105,87 млрд грн донатів. Це на 37% більше, ніж за три попередні роки разом.

В Україні вже є безпрецедентні кейси отримання доната від уряду європейської країни. Так, фонд "Повернись живим" отримав історичні 19 млрд грн на військові потреби України. Без абсолютної довіри та прозорої звітності це було б неможливо.

Рівень третій ‒ Центробанк

Тут я хочу поставити запитання: де межі інновацій під час війни? Коли з 24 лютого 2022 року вся система координат зруйнована, а стандартні інструменти не працюють, інновацією стає кожне рішення, що не має аналогів і водночас дає результат.

Фактично кожне рішення НБУ з початку повномасштабної війни було неконвенційним. Ми починали з безпрецедентних антикризових заходів, необхідних для стабілізації в умовах шоку, а далі свідомо і поступово переходили до рішень, які вже мали іншу мету: утримати макрофінансову стабільність і паралельно створити умови для відновлення економіки. Це постійний баланс між захистом і розвитком – і саме в ньому народжувалися інновації.

Ми фактично створювали нові сутності та поняття.

Наприклад, режим керованої гнучкості обмінного курсу – рішення, яке не вкладалося в жодну класичну модель і було адаптоване під реальність війни, ризиків і невизначеності. Це потребувало також і зміни підходу до комунікації: складні монетарні й валютні рішення почали пояснювати через логіку "пакетів", етапів, використовуючи навіть елементи маркетингових підходів – як у випадку зі стимулюючою валютною лібералізацією чи створенням мережі POWER BANKING. Комунікація перестала бути супровідною – вона стала інструментом політики.

Ми розширювали межі не лише для себе, а й для партнерів. Те, що Україна змогла отримати програму МВФ в умовах повномасштабної війни та потужних екзогенних шоків, означало також еволюцію підходів самого Фонду. І це теж форма інновації, коли практика однієї країни змінює глобальні правила гри, відкриває доступ до програми іншим країнам.

І нарешті – інновації не завжди про фінансові інструменти. Чи є інновацією ситуація, коли центральний банк відкриває в себе дитячі кімнати, щоб працівники могли приводити дітей на роботу під час блекаутів і не зупиняти критичні процеси? Відкриває власні "пункти незламності", адже за -20 °C у холодних домівках іноді неможливо залишатися на ніч... Я переконаний, що так. Бо в умовах війни інституційна стійкість починається з людей, їхньої здатності працювати, ухвалювати рішення й тримати систему.

Саме так ми й мислили: інновація – це не про форму, а про відповідь на виклик. І цей підхід, сформований у війні, уже сьогодні має значення далеко за межами України.

Сьогодні питання вже не в тому, чим світ може допомогти Україні. Питання вже в тому, що Україна може дати світу.

Війна продемонструвала дуже просту, але часто недооцінену істину: безпека – обов’язкова передумова сталого економічного розвитку, фінансової стабільності. Як сказала президентка ЄЦБ Крістін Лагард у своїй промові в Берліні: "Європа має забезпечити міцну й надійну геополітичну основу, зберігаючи непохитну відданість відкритій торгівлі, підкріплюючи її безпековими можливостями".

Цей заклик – об’єднувати зусилля для нарощування оборонного потенціалу як передумови для посилення глобальної ролі Європи, зокрема ролі євро.

Я дозволю собі розширити цю думку. Безпека Європи сьогодні має багато компонентів. Це не лише армія й оборонні бюджети. Це технології, промислові ланцюги, енергетична стійкість, цифрова й енергетична інфраструктура, фінансова система, здатна працювати в шокових умовах, і інституції, що залишаються незалежними.

І в кожному з цих вимірів Україна може бути постачальником готових рішень.

Звісно, насамперед через найбоєздатнішу армію в Європі та MILTECH-екосистему, перевірену реальними бойовими умовами.

І коли Президент України у Давосі говорить: "Європа повинна вміти себе захищати", то лише тому, що вже може запропонувати рішення. "Якщо навколо Гренландії спокійно ходять російські військові кораблі, Україна може допомогти. Ми маємо експертизу та зброю, щоб жодного із цих кораблів там не залишилось".

Це вже конкретна воєнна й економічна пропозиція.

Проте не лише воєнна експертиза є сильною стороною України.

Це також фінансові, регуляторні й інституційні рішення, які довели свою ефективність під час повномасштабної війни – від забезпечення безперервності платіжних систем до управління макрофінансовою стабільністю в умовах екзистенційного шоку.

І ми готові ділитися цими знаннями з партнерами.

Та, власне, й ділимося. Тільки на 2026 рік у нас уже заплановано 19 заходів у межах технічної допомоги, яку надає саме Національний банк України.

Інновації, перевірені війною, стають глобальним суспільним благом.

Я дозволю собі повторити фразу, сказану мною на відкритті нашої Щорічної дослідницької конференції: "Україна – не питання. Україна – відповідь".

І альянс з Україною – інвестиція в антикрихкість майбутнього Європи та глобальної економіки.

Дякую за вашу увагу.