Андрій живе в одному з міст Луганщини, яке з весни 2022 року є під окупацією російської армії. Український зв'язок вже давно не працює, тому ми спілкуємось через спеціальну програму, яка дозволяє додзвонюватися на оператора окупантів.

Читайте нас в Telegram: головні новини коротко

"Я дуже чекаю на Україну, але нас тут лякають, що всіх, хто залишився, оголосять колаборантами", – розповідає Андрій LIGA.net. До великої війни він тільки завершив ремонт у квартирі, тому не захотів виїжджати з міста, бо росіяни регулярно зламують покинуті квартири.

Здавалось би: якщо Андрій не співпрацював з окупантами та не підтримував їх словами чи діями – йому нічого не загрожує. Але з юридичного погляду все не так однозначно.

Саме тому у Раді з'явився законопроєкт №8301 та два альтернативних, які мають розв'язати проблему із застосуванням на практиці статті Кримінального кодексу про колабораційну діяльність.

Чому чинна редакція може нашкодити реінтеграції звільнених від Росії територій і які існують шляхи розв'язання: розбір LIGA.net.

Читайте нас в Telegram: тільки важливі та перевірені новини

"СТАТТЯ РОЗРАХОВАНА НА МІСЯЦЬ-ДВА ОКУПАЦІЇ"

"Чинна стаття Кримінального кодексу про колабораційну діяльність охоплює майже всі сторони життя в окупації", – пояснює LIGA.net Олена Луньова, адвокаційна директорка Центру прав людини Zmina.

Читайте нас в Telegram: тільки важливі та перевірені новини

За її словами, стаття 111-1 Кримінального кодексу України була запроваджена в березні 2022 року і мала превентивний характер.

"Стаття могла працювати як превенція на місяць-два. Але якщо родина залишається в окупації, виникає запитання, як їй жити, – каже Луньова. – З одного боку, ми кажемо, що скоро повернемо ці території, але окупація триває 8-10 місяців. Там хтось має надавати лікарську допомогу".

Псевдореферендум на Луганщині у вересні 2022 року (фото – EPA)
Псевдореферендум на Луганщині у вересні 2022 року (фото – EPA)

Аналогічне запитання і щодо вчителів. "Вчителька працює в школі, яка перейшла на російську програму. Де межа відповідальності вчительки? – пояснює LIGA.net Ярослав Юрчишин, нардеп від Голосу. – Якщо вона продовжує підтримувати зв'язок з Україною та намагається виконувати обов'язки, не прославляючи "русский мир", то чи вона колаборантка? Найімовірніше, ні. Але згідно чинного закону це питання".

Луньова нагадує, що деякі українські території є під окупацією з 2014 року, і на їхніх жителів теж розповсюджується ця стаття.

"Для багатьох це не питання вибору сторони, це питання виживання", –  додає Луньова.

Читайте також: Вчите дітей за освітньою програмою РФ? Що чекає на українських вчителів-колаборантів

"ПРАВООХОРОНЦІ ЧИТАЮТЬ ЗАКОН МАКСИМАЛЬНО ШИРОКО"

На початку великої війни владі треба було попередити саму можливість колабораціонізму на новоокупованих територіях. Збирати робочі групи та напрацьовувати ідеально виписаний законопроєкт часу не було, тому на початку березня парламент ухвалив документ №5144, внесений ще в 2021 році. Він передбачає кримінальну відповідальність за колабораціонізм.

"На той момент зі всіх варіантів цей був максимально ідеальний", – зізнається LIGA.net Олександр Бакумов, представник правоохоронного комітету Верховної Ради (фракція Слуга народу).

Але слідча та судова практики виявили проблеми із застосуванням нової статті. Наприклад, частина перша – публічне заперечення агресії Росії або публічні заклики до підтримки окупаційної влади – наразі караються позбавленням права обіймати певні посади до 15 років.

Та на практиці більшість осіб, які притягаються до відповідальності за цією частиною, ніколи і не були на жодних посадах, пояснює Бакумов.

Інфографіка – Дарина Дмитренко/LIGA.net
Інфографіка – Дарина Дмитренко/LIGA.net

Також дуже складно розмежувати правопорушення, передбачені статтями Кримінального кодексу 111 (державна зрада), 111-1 (колабораційна діяльність), 111-2 (допомога державі-агресору) та 436-2 (виправдовування агресії РФ). Через це аналогічні діяння кваліфікуються за різними статтями навіть у межах проваджень, що розглядає одна обласна прокуратура, йдеться в дослідженні центру Zmina.

"Правоохоронці читають закон максимально широко. Це їм полегшує роботу, – вважає Юрчишин. – Немає сенсу бігати і доводити, чи отримував фермер на окупованій території дозволи на постачання військовим частинам харчів. Є факт сплати податків, і цього достатньо".

"Будь-яка дискреція – це потенціал для свавілля та корупції правоохоронців. Це призводить до непередбачуваності застосування статті", – каже Луньова.

Крім того, під дію статті 111-1 може формально підпадати цілком правомірна діяльність: зокрема, гуманітарна допомога на окупованій території, надання медичних послуг, діяльність у галузі трубопровідного транспорту, зв’язку, робота продуктових магазинів тощо.

"Є вироки щодо лікарів, і в тексті суддя навіть не уточнює, чи лікували вони російських окупантів, чи ні, – розповідає LIGA.net Микола Сіома, директор Української фундації правової допомоги. – Має бути диференціація. А стаття дуже сувора і не містить жодних винятків".

Читайте також: Допомагаєте окупантам чи заперечуєте війну в Україні? Що на вас чекає після перемоги над РФ

УТОЧНИТИ ЧИ ПЕРЕПИСАТИ СТАТТЮ

З метою розв'язання проблеми наприкінці 2022 року в парламенті був зареєстрований законопроєкт №8301 про вдосконалення відповідальності, напрацьований на базі профільного комітету.

Зокрема, за публічні заклики до підтримки окупаційної влади пропонується, окрім заборони права обіймати посади, передбачити можливість штрафу до 34 000 грн або громадських робіт до 200 годин.

Роздача так званої гуманітарної допомоги від окупантів у Лисичанську у липні 2022 року (фото – Сергій Ільницький/EPA)
Роздача так званої гуманітарної допомоги від окупантів у Лисичанську у липні 2022 року (фото – Сергій Ільницький/EPA)

Нардепи-автори законопроєкту пропонують уточнити, що передання матеріальних ресурсів окупантам та господарська діяльность у взаємодії з окупантами (частина четверта) мають визнаватись кримінальними діяннями - за винятком випадків, визначених законом.

За словами автора законопроєкта нардепа Бакумова, Міністерство аграрної політики ставить багато запитань щодо аграріїв, які хочуть зрозуміти межі господарської діяльності з окупантами.

"Наприклад, окупанти забороняють косити зерно без дозволу псевдокерівника. Тобто неможливо навіть вивезти зерно на підконтрольну територію, – пояснює Бакумов. – Якщо ці підприємці платять податки в українські місцеві бюджети і вивозять зерно на підконтрольну територію (а такі випадки є) – за що їх карати?"

Дозволені випадки господарської діяльності Бакумов пропонує прописати в законі про правовий режим на тимчасово окупованій території. Але це зрозуміло лише зі слів Бакумова. Його законопроєкт просто пропонує посилатися на невизначений закон.

Чинне регулятивне законодавство не передбачає переліку дозволених видів господарської діяльності, що можуть провадитись на тимчасово окупованих територіях. За таких умов запронована Бакумовим норма лише сприятиме правовій невизначеності, йдеться у висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради.

Читайте також: Верещук нагадала українцям: На псевдореферендуми не ходити, з окупантами не співпрацювати

Крім того, законопроєкт не розв'язує іншу проблему, каже Сіома.

"Є випадки, коли людина передала пляшку води та цигарки російським військовим, щоб пройти блокпост, і потрапила під статтю", – стверджує Сіома.

Як варіант, він пропонує уточнити в примітці до статті, яка саме кількість матеріальних ресурсів може вважатися допомогою окупантам.

На думку Луньової, законопроєкт Бакумова уточнює статтю, але не змінює її логіки. Тому правозахисники попросили групу нардепів на чолі з Юрчишиним подати альтернативний законопроєкт.

Зокрема, пропонується визначити суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою (публичні заклики) виключно службову особу, а не громадянина України – як зараз.

"Треба уточнити статтю, щоб не було ганебних справ, як проти багаторазово судимого пияка, який поставив два лайки під відео російських пабліків про Сєвєродонецьк і отримав ще один вирок і заборону обіймати посади", – пояснює Луньова.

Окупанти роздають хліб у Маріуполі у квітні 2022 року (фото – Сергій Ільницький/EPA)
Окупанти роздають хліб у Маріуполі у квітні 2022 року (фото – Сергій Ільницький/EPA)

Також автори пропонують встановити вичерпний перелік видів діяльності, які підпадатимуть під визначення колабораціонізму.

"Коли ми вводили це поняття, була активна фаза війни, і зробити розрізнення – чи є колабораціонізмом сплата податків на окупованих територіях – можливості не було", – каже Юрчишин.

Нардеп не проти, щоб Рада ухвалила основний законопроєкт Бакумова, але з можливістю врахувати до другого читання його пропозиції.

Пропозиція Бакумова не знайшла одностайної підтримки серед правоохоронців. Державне бюро розслідувань повідомило LIGA.net, що підтримує основний документ, бо це дозволить більш ефективно кваліфікувати дії за колабораціонізм. Міністерство внутрішніх справ вважає, що основний та альтернативні проєкти треба доопрацювати. СБУ та Офіс генпрокурора на запити LIGA.net не відповіли.

Читайте також: Має бути окреме законодавство щодо колаборантів у Криму – віцепрем'єрка

"ПОТРІБЕН ЗАКОН ПРО КОЛАБОРАЦІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ"

Ці законопроєкти – далеко не перша спроба унормувати питання колабораційної діяльності. Але попередні варіанти відклали для напрацювання єдиного погодженого.

"Це нагальне питання. Міжнародні партнери дуже часто запитують, наскільки у нас збалансоване питання боротьби з колабораціонізмом", – каже Юрчишин.

На його думку, Україні важливо показати своїм людям на окупованих територіях, що в момент деокупації в них не виникає ризик бути звинуваченими, якщо вони не співпрацювали з окупаційним режимом.

Шляхи розв'язання проблеми звучать кардинально протилежно. Луньова взагалі вважає, що колабораційна діяльність має бути складовою державної зради, а не окремою статтею ККУ.

"Суспільство думає про Сальдо і Балицького, а не про пияка з Сєвєродонецька. Але вони підпадають під державну зраду, а не колабораціонізм, – пояснює юристка. – Всі, хто реально співпрацював з окупантом і допоміг йому закріпитись на окупованих територіях, отримують держзраду".

Луньова вважає, що проблему можна частково розв'язати і без змін законодавства, якщо прокуратура дасть роз'яснення і пріоритезує, на яких злочинах колабораційної діяльності варто зосередитись.

"В Україні зареєстровані понад 65 000 проваджень за воєнними злочинами. У нас немає ресурсу розслідувати їх. Невже в нас є ресурс розслідувати якусь доярку чи пияку, який лайкнув відео?" – пояснює вона. 

Окупанти роздають так звану гуманітарну допомогу у Бердянську у квітні 2022 року (фото – EPA)
Окупанти роздають так звану гуманітарну допомогу у Бердянську у квітні 2022 року (фото – EPA)

За словами юристки, ухвалення будь-якого з нових законопроєктів концептуально проблему не розв'яже. Але на даному етапі є завдання трошки скоригувати практику і внести чіткі розмежування складів злочину. 

Адвокат та голова відділення ААУ на Одещині Віктор Сизоненко не бачить проблем з розмежуванням. "Якщо правник нормально вчився у виші – проблем з розмежуванням бути не повинно, – пояснює він у коментарі LIGA.net. – Проблеми більше в головах тих, хто займається правозастосуванням, ніж у законодавстві".

На його думку, розв'язати більшість проблем має ухвалення закону про колабораційну діяльність: "Коли буде профільний закон – стаття ККУ складатиметься з чітких частин з посиланням на профільний".

Кардинально змінювати статтю зараз не на часі, вважає Бакумов.

"Повністю переписувати норму в умовах війни – це означає автоматично втратити наявні провадження. Народ це не підтримає, – каже нардеп. – Поки війна не закінчена, ми можемо лише максимально адаптувати існуючі норми статті".

Бакумов сподівається, що Рада знайде золоту середину, яка дозволить ухвалити документ у першому читанні і доопрацювати до другого.

Читайте також: Огляд | 10 друзів Путіна. Політичні невдахи, мисливці за грошима: хто і чому стає колаборантами

Матеріал підготовлений у партнерстві з Freedom House Ukraine у межах проєкту "Громадський контроль над органами безпеки в Україні".