"Пробний камінь". Чому Росія зазіхнула на кордони у Балтійському морі та що далі

Провокації з боку Росії ніколи не закінчуються, каже LIGA.net литовський політик, депутат Європарламенту Пятрас Ауштрявічюс.

Слідкуйте за перевіреними новинами тепер і у WhatsApp

Російські опозиційні медіа ввечері 21 травня знайшли на порталі правових актів проєкт постанови уряду від Міноборони РФ. З нього виходило, що країна-агресор планує в односторонньому порядку розширити свої територіальні води в Балтійському морі поряд із державним кордоном з Литвою та Фінляндією.

Саме так і виглядає стратегія російської гібридної війни, пояснює LIGA.net Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики Стратегія XXI: "Якщо 10 років тому її обговорювали суто теоретично, тепер бачимо, як це на практиці".

Що означають вкиди Росії та які загрози для Балтії – коротко.

"Не відповідає географії". На що замахнулась Росія

Росія має намір оголосити своїми внутрішніми водами частину акваторії на сході Фінської затоки, а також поблизу Балтійська і Зеленоградська у Калінінградській області, йдеться у документі.

Для цього змінять координати точок, що визначають положення вихідних ліній, від яких відмірюється ширина територіального моря РФ та прилеглої зони біля узбережжя й островів.

Своє рішення у Росії пояснюють неповною відповідністю нинішніх кордонів "сучасній географічній обстановці". Їх, мовляв, зафіксували "за морськими навігаційними картами дрібного масштабу", які, зі свого боку, ґрунтуються на роботах середини XX століття. Що "не дає змоги визначити зовнішню межу внутрішніх морських вод" РФ.

22 травня російські пропагандисти із посиланням на проінформовані джерела спростували плани Росії переглядати кордони в односторонньому порядку. З сайту уряду Росії документ зник.

Так само пропагандисти та посадовці РФ заперечували плани повномасштабного вторгнення в Україну взимку 2022 року.

Поки неясно, що стоїть за появою цієї інформації, але сам факт її появи непокоїть, каже LIGA.net Сюзан Сімолін, директорка Інституту миру на Аландських островах (автономія Фінляндії).

Міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен зазначила, що перенесення морських кордонів регулюється Конвенцією ООН з морського права, учасницею якої є Росія: "Вносити плутанину – це також гібридний вплив. Фінляндія не розгубиться".

У Міністерстві закордонних справ Литви заявили, що подібні дії Росії розглядаються як навмисна, цілеспрямована провокація, яка спрямована на залякування сусідніх країн та суспільства.

"Путін поклав обидва ока на Готланд". Чому це важливо

Ця новина була дуже дивною, каже LIGA.net професорка міжнародних відносин Вільнюського університету Довіле Якнюнайте (Литва). Їй важко зрозуміти чітку аргументацію та ідею документа.

"Морські кордони – і росіяни це точно знають – визначаються міжнародними договорами. Будь-яке одностороннє рішення не буде дійсним. Оскільки на воді немає фізичних знаків [розмежування], практичні наслідки також незрозумілі. Росія офіційно заперечила будь-які наміри змінити кордони з Литвою, Естонією або Фінляндією, тож намір документа залишається туманним", – перераховує вона.

Контроль над Балтійським морем – одна з цілей Путіна, переконаний головнокомандувач Збройних сил Швеції Мікаель Бюден.

"Я впевнений, що Путін поклав навіть обидва ока на Готланд, – каже він. – Ймовірно, і на Аландські острови. Росіяни уважно стежать за тим, що відбувається на входах і виходах до Балтійського моря".

Росіяни мають у Балтійському морі такі ж інтереси, що і в Чорному, пояснює LIGA.net український безпековий аналітик Павло Лакійчук: "Це основні морські ворота Росії у світовий океан".

Новоросійськ у Чорному морі – єдиний практично незамерзаючий цілодобовий порт росіян, пояснює він. Порти Фінської затоки зручніші та значно рентабельніші, ніж порти Кольського півострова (де навігація обмежена) чи Далекого Сходу (із якими важко налагодити ефективну логістику). Тож Фінська затока потрібна Путіну для експорту нафти та імпорту споживчих товарів.

"На відміну від Чорноморського, щодо Бaлтійського регіону крaїни НАТО узгоджували свою стратегію дуже рішуче", – каже він.

Вступ Швеції до Альянсу посилив його позиції в регіоні.

"Балтійське море стає озером НАТО", - прокоментував тоді приєднання міністр закордонних справ Латвії Крішʼяніс Каріньш.

Потенційно це спростить оборону Латвії, Литви та Естонії у випадку агресії Росії. Тепер постачання можуть відбуватись не лише Сувальським перешийком, а й морськими шляхами. Тому країни-члени суттєво посилили військову присутність у Балтійському морі.

Настільки, що демонстрація сил сторонами може підвищити імовірність нещасних випадків у морі, передбачає співробітниця програми міжнародної безпеки Chatham House Маріон Мессмер.

Враховуючи, що й армійський корпус Балтійського флоту, і підрозділи Ленінградського військового округу зараз воюють в Україні, росіянам у Балтиці непросто, переконаний Лакійчук. Тому вони, найімовірніше, діятимуть звично для себе – гібридними методами.

Гра на нервах. Провокації проти НАТО посиляться

Односторонній перегляд Росією кордонів у Балтійському морі – приклад інформаційних провокацій, до яких може вдаватись країна-агресор, каже Лакійчук: "Це – перший пробний камінь".

Параноя Росії щодо намірів НАТО посилюється, і це може підштовхнути Кремль посунути присутність Альянсу в Балтії, вважає Мессмер. Росія використовує гібридну методику для перевірки оборони НАТО, що значно підсилює ризик ескалації.

На Балтійському морі розташовані важливі об’єкти економічної, енергетичної та телекомунікаційної інфраструктури кількох країн. І вони не захищені від російських диверсій, пояснює співробітниця Chatham House.

Заступник командувача Об’єднаним військово-морським командуванням НАТО (Marcom) віцеадмірал Дідьє Малетер попереджає прямо: "Уся наша економіка під водою – під загрозою".

Росія хоче збільшити вплив і вдаватиметься до відчайдушних провокацій, попереджає LIGA.net голова комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики (СН) Олександр Мережко: "Але поки такі спроби зачіпати інтереси інших держав – це гра на нервах".