22 березня Росія масовано атакувала Україну "шахедами", крилатими та балістичними ракетами. Атака була повністю спрямована на об'єкти енергосистеми, каже LIGA.net речниця Укренерго Марія Цатурян: "Цілями були високовольтні підстанції Укренерго та українські електростанції. Зокрема – теплові й гідроелектростанції".

Слідкуйте за перевіреними новинами тепер і у WhatsApp

Росіяни придумали новий спосіб завдати масованого удару по Україні, додає LIGA.net експерт Defence Express Іван Киричевський.

Що особливого в цьому ударі РФ та чого очікувати далі – коротко.

Пояснюємо складні речі простими словами – підписуйся на наш YouTube

ЩО СТАЛОСЬ. Вранці 22 березня російська армія вдарила по Україні крилатими та балістичними ракетами, а також 60 дронами-камікадзе Shahed-136. Загалом випущено 151 засіб повітряного нападу, каже командувач Повітряних сил Микола Олещук.

Силам протиповітряної оборони вдалося знищити 92 цілі — 55 безпілотників, 35 ракет Х-101/Х-555 та дві ракети Х-59.

Внаслідок атаки, за даними Національної поліції, п’ятеро мирних жителів загинули, ще 26 отримали поранення.

Від удару по Запоріжжю загинули 8-річна дівчинка та її батько. Також під час ракетного удару по греблі Дніпровської ГЕС загинув водій тролейбуса, який нею рухався; пасажирів у транспорті не було. У місті зруйновано та пошкоджено понад 40 житлових будинків.

Росіяни атакували ДніпроГЕС (Фото: Офіс генерального прокурора)
Росіяни атакували ДніпроГЕС (Фото: Офіс генерального прокурора)

Загалом у ДніпроГЕС під час нічного обстрілу влучили вісім ракет, наразі об'єкт виведений з ладу, але небезпеки для громадян немає, заявили в Офісі генпрокурора. В Укргідроенерго повідомили про два прямі влучання: у ГЕС-1 та ГЕС-2. Наразі невідомо, чи вдасться відновити останню, адже вона зазнала серйозних пошкоджень.

Внаслідок атаки стався витік нафтопродуктів у річку Дніпро. Запорізька АЕС перебуває на межі блекауту. Загрози прориву дамби немає, запевняє директор Укргідроенерго Ігор Сирота.

У Хмельницькій області загинули двоє людей, ще восьмеро травмовані, одну жінку вдалося врятувати з-під завалів. У громаді пошкоджені будинки та об'єкт критичної інфраструктури. Частково відсутнє електропостачання у Хмельницькому.

Наслідки атаки на Хмельницький (Фото: ГУ ДСНС України у Хмельницькій області)
Наслідки атаки на Хмельницький (Фото: ГУ ДСНС України у Хмельницькій області)

Харків після атаки також тимчасово без світла. Проблеми зі світлом є у Дніпропетровській, Полтавській, Сумській, Одеській та Хмельницькій областях. Під атакою росіян опинились об'єкти критичної інфраструктури в Івано-Франківській, Львівській, Вінницькій, Миколаївській областях. Пошкоджень зазнали будівлі у Кіровоградській, Полтавській та Тернопільській областях.

Цей обстріл став наймасштабнішою атакою ворога на енергетику за останній час, каже міністр енергетики Герман Галущенко: "Мета – не просто пошкодити, а спробувати знову, як і торік, спричинити масштабний збій в роботі енергосистеми".

Однак ворогу не вдалося позбавити українську енергосистему цілісності, наголосила LIGA.net речниця Укренерго.

"Блекаут у нас не стався і вже не станеться, – сказала вона. – Ми були готові, у нас за плечима великий досвід таких масштабних атак".

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Під час цієї атаки росіяни застосували нові методи й прийоми, щоби перевантажити канальність протиповітряної оборони, каже LIGA.net аналітик Defence Express Киричевський.

Настільки масштабні удари за весь час повномасштабного вторгнення по Україні завдавали двічі, уточнює він.

Перший раз – 24 лютого 2022 року, коли загалом по Україні випустили понад 160 ракет різних типів протягом дня. Вдруге – 29 грудня 2023 року, коли ворог вдарив по українських оборонних підприємствах, випустивши понад 158 безпілотників і ракет. Але тоді вони також були розтягнуті на значно довший період.

Будь-який зенітно-ракетний комплекс може одночасно супроводжувати та відстрілювати більше за одну повітряну ціль.

Та коли у короткий проміжок часу цих цілей забагато, ефективність збиття впирається у такі нюанси, як оперативність передання інформації на різні щаблі управління та ризик перенавантаження людей, які мають приймати рішення, додає Киричевський.

"Росіяни придумали підлий і підступний спосіб завдавати удару, коли одночасно по тому самому маршруту летять "шахеди", дозвукові крилаті ракети, надзвукові ракети, – каже він. – Тому 92 збиті цілі – це дуже крутий показник".

ЩО ДАЛІ. Ворог може готуватися до наступних атак, каже керівниця пресцентру оперативного командування "Південь" Наталія Гуменюк.

Зараз чітко читається намір росіян провести масовану кампанію ударів по Україні, переконаний Киричевський.

"Спочатку – 31 ракета тільки по об’єктах ГУР. Тепер – масований удар по енергетиці. Виглядає як намір провести цілеспрямовану кампанію", – каже він.

Треба бути готовими, що ворог і далі атакуватиме енергосистему, незалежно від сезону, погоджується Цатурян: "Не лише взимку. Із закінченням опалювального сезону розслаблятися не варто".

Шукати додаткові причини, чому масовані удари відбуваються саме зараз, – не варто, додає LIGA.net офіцер Армії оборони Ізраїлю, військовий оглядач Ігаль Левін: "Росіяни... налякані ударами по НПЗ та перенесенням війни на територію РФ. Але не варто забувати, що Путін, як скажений собака, кусає не у відповідь, а взагалі".

Це означає, що Україна має у відповідь завдавати ще потужніші удари й по військових об’єктах на території Росії, й по російських НПЗ, переконаний Левін: "Відповідати ще масштабнішими ударами".

Однак, написала 22 березня газета Financial Times, США попросили Україну припинити атаки на російські НПЗ. Це, мовляв, може підвищити світові ціни на нафту і спровокувати "помсту" з боку Росії.

У відповідь секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов зазначив: Київ ні в кого не питатиме дозволу, які саме цілі вражати на території Росії.