"Жодних розмов із Путіним". Хто такий новий президент Фінляндії. Та за що він кається

Колишній консервативний прем’єр Фінляндії Александр Стубб переміг на президентських виборах. Він отримав 51,6% голосів, а суперник з Партії зелених Пекка Гаавісто, ексглава МЗС - 48,4%.

13-й президент вступить на посаду 1 березня.

У Фінляндії досі жива пам'ять про Зимову війну, каже LIGA.net професор світової політики Гельсінського університету Тейво Тейвайнен. І розуміння, хто може стати наступною жертвою РФ.

"Українці опинилася в тій самій ситуації, що й Фінляндія у 1939 році, коли на країну напав СРСР", – додає LIGA.net соціолог, заступник голови правління Товариства українців у Фінляндії Арсеній Свинаренко.

Тож новий президент підтримуватиме Україну у війні проти Росії, як і його попередник. Хоча і має "темні плями" у кар'єрі.

Яким політиком буде Стубб, як він пов'язаний з росіянами та чи готується ЄС до можливої війни з Росією – розбір LIGA.net.

Читайте нас в Telegram: тільки важливі та перевірені новини

"Ядерна зброя – гарантія миру". Хто такий Стубб

Це перші вибори після вступу країни в НАТО - у 2023 році Фінляндія стала 31-м членом блоку. 55-річний Стубб має жорстку позицію щодо Росії.

Стубб називає перемогу "найбільшою честю в житті" й додає, що "само собою зрозуміло, що з Володимиром Путіним важко вести діалог, доки Росія веде агресивну війну проти України".

"Не бачу жодного спілкування з Путіним чи з російським керівництвом найближчим часом. Хочемо знайти шлях до миру, але зараз він є лише через поле бою", – каже Стубб.

Фінляндія й сама має сухопутний кордон з РФ завдовжки 1271,8 км.

Стубб будував кампанію на обіцянках максимально використати членство в НАТО та підтримувати Україну в війні з Росією: "Дуже важливо, щоб ми в Європі подбали про власну оборону".

Він прозахідний у багатьох сенсах, схильний до тісніших відносин зі США, Великою Британією і скандинавськими сусідами.

Під час кампанії заявив, що Фінляндія має бути активним членом НАТО і розмістити частину військ Альянсу на своїй території.

У країні — широкий консенсус, що слід мати в добрій формі національну оборону, незалежно від захисту Альянсу, і бути найбільш надійними партнерами, розповів LIGA.net професор світової політики Гельсінського університету Тейво Тейвайнен.

Стубб готовий дозволити транспортувати територією країни ядерну зброю, але не зберігати її: "Іноді ядерна зброя – гарантія миру".

Загрози для Фінляндії зі сторони Росії – реальні, додає Тейвайнен, але є тонка межа гібридних. Наприклад, чи можуть вважатися такими атаки на сайти держустанов, на підводні інтернет-кабелі чи кампанії російських фабрик тролів у соцмережах.

"Загалом, відчуття загрози зараз не таке велике, як два роки тому, коли ми не були в НАТО", – розповідає Тейвайнен.

Стубб підтримує Україну – як і чинний президент. Бо розуміє, що йдеться не лише про українську безпеку, а й про фінську.

 Якою буде політика Фінляндії щодо України

Немає ознак, що з президентом Стуббом військова допомога Україні зміниться, бо йдеться не лише про бажання допомагати Україні, але й про безпеку самої Фінляндії, пояснює LIGA.net соціолог, викладач на програмі українських студій в Гельсінському університеті (Фінляндія) Арсеній Свинаренко.

"У фінській політиці дійшли згоди, що передусім слід опікуватися спроможністю самим чинити спротив можливій російські агресії. Фінляндія далі даватиме військову допомогу, але невелика країна має обмежені можливості", – каже Свинаренко.

"Від початку вторгнення фінське суспільство згуртувалося навколо підтримки Україні й існує широкий політичний консенсус усіх партій в парламенті, що слід так чинити, бо українці опинилися в тій самій ситуації, що Фінляндія у 1939 році, коли напав СРСР. Ці паралелі дуже згуртували фінів", – пояснює Свинаренко.

Україна за Стубба буде йти в фарватері ЄС та в координації з союзниками, вважає Тейвайнен. Будуть і незалежні фінські рішення, проте досі не озвучені чіткі зобов’язання збільшити допомогу.

Зараз підхід фінської влади – вичекати та подивитися, яким буде фінальне рішення США, каже Тейвайнен. Щоб потім в координації з Євросоюзом взяти на себе частку зобов’язань.

Новий президент активно підтримуватиме інтеграцію України в ЄС та НАТО, прогнозує Тейвайнен. Але загалом не буде суттєвих змін.

"Фінляндія має допомагати Україні в досягненні цілей і бути рішучим захисником її членства [в ЄС та НAТО]", – відповів перед виборами Стубб на запит Товариства українців у Фінляндії.

"У Фінляндії широка підтримка України серед правих і лівих. "За" – навіть крайня права популістська партія в коаліції. На відміну від схожих сил в інших країнах ЄС. Колись ультраправі симпатизували Росії, але змінили позицію після вторгнення", – каже Тейвайнен.

Причина широкої підтримки – пам’ять про Зимову війну, пояснює Тейвайнен. І розуміння, хто може стати наступною жертвою РФ.

Перед виборами Фінляндія оголосила, що відправляє в Україну 22-й пакет оборонної допомоги. Нійністе підписав його 9 лютого.

Як повідомляв у грудні міністр оборони Антті Хяккянен, Фінляндія вдвічі збільшить потужності з виробництва снарядів, що має допомогти підтримувати Україну в довгостроковій перспективі.

Виробництво боєприпасів у країні станом на грудень 2023 року вже зросло в кілька разів, порівнюючи з періодом до повномасштабного російського вторгнення. За словами Хяккянена, з початку війни в Україні міністерство вже зробило довгострокові замовлення на важкі снаряди у вітчизняної промисловості.

Чому співпрацював з росіянами. І як визнав помилку

Президентське крісло знаменує собою повернення Стубба у внутрішню політику після кількох років роботи віцепрезидентом Європейського інвестиційного банку та директором Європейського університетського інституту у Флоренції.

Стубб – правий ліберал, каже Свинаренко. На різних міністерських постах він максимально сприяв розвитку ліберальної економіки, зменшенню регуляції, збільшенню інвестицій, зокрема з Росії.

Як міністр фінансів Стубб активно підтримував будівництво Північного потоку-2, як голова МЗС – будівництво АЕС Ханхіківі спільно з Росатомом (АЕС так і не збудували, проєкт був повністю припинений у травні 2022 року). Економічний ріст був для нього тоді важливіший, ніж безпекові ризики, каже Свинаренко.

Товариство українців зверталося під час кампанії до Стубба. Усі його соратники підтримували Україну та українців у Фінляндії. 

"Соратник Стубба по партії Національна коаліція, прем’єр Петтері Орпо брав участь у наших подіях на День Незалежності. Україну підтримують глава МЗС і міністр оборони, теж з його партії. Він не окрема фігура, а частина команди. Це додає впевненості, що такою ж буде його політика", – каже Свинаренко. 

Чи готується ЄС до можливої війни з Росією

Стубб відомий як сильний єврофіл із великим досвідом, каже LIGA.net старший науковий співробітник Центру європейських політичних досліджень (CEPS) і старший науковий співробітник Міжнародного центру оборони й безпеки (Таллінн) Стівен Блокманс.

Щодо того, чи ЄС готується до можливої війни з Росією, то Блокманс пояснює, що у конституційній хартії ЄС немає права оголошувати війну, і сприйняття загроз у 27 країнах-членах дуже різне.

"Дивовижні слова Трампа, коли він заохочував РФ атакувати союзників по НАТО, які не досягають витрат на оборону у 2% ВВП, розбудили ті країни, які міркували, що їх може щось врятувати, – додає він. – Політики визнають: якщо не можуть покластися на США в межах НАТО, то ЄС має активізувати свою гру".