Майбутнє України та нескромна чарівність імперського популізму

Для початку зауважу, що те майбутнє, яке нам нав’язують так звані "ліберали" з "цифровим концтабором", "багатогендерним збоченням" і "таємним світовим урядом", мені вкрай не подобається.

Але й те, що просувають консерватори, особливо у вигляді так званого "трампізму-путінізму", виглядає не краще.

Що характеризує "трампізм-путінізм", який уже є міжнародним явищем? (Читаючи характерні ознаки цього соціально-політичного явища, приміряйте їх на Україну).

1. Хвороблива схильність до простих рішень. Не треба мати освіту, фах, знання проблеми, достатньо особистого відчуття. Аналіз рішення та можливих наслідків відсутній принципово, особливо якщо просте рішення спирається на щось схоже, що було в минулому.

На першому місці — не перспективний результат, а короткотривалий медійний резонанс.

2. Непереборна самовпевненість, особливо в підході до складних питань. Все, що роблю я або роблять за моїм наказом, є за визначенням вірним і найкращим з можливого. Інші трактування прирівнюються до державної зради. І караються максимально жорстко, навіть у несудовому порядку.

3. Принципова безвідповідальність, яка набуває ознак гротеску. У помилках і прорахунках завжди винні не ті, хто приймає прості хибні рішення, а попередники, виконавці, вороги, непереборні обставини, темні сили, звіроящери з центру Землі тощо.

4. Демонстративне зневажання законів і законних процедур. "Якщо я переконаний, що дію на благо держави й народу (а інакше я діяти і не можу!), то ніякі закони не мають мені заважати". У разі виникнення ускладнень достатньо в черговий раз нагадати, хто тут найкращій у світі.

5. Примат використання сили над іншими варіантами розв'язання проблеми. Нав’язувати краще, ніж шукати спільне рішення. Конфронтувати краще, ніж взаємодіяти. Не подобається країна — її треба захопити. Подобається країна — її треба захопити. Не готовий почати справжню війну — починай торговельну. Переговори — лише спроба протиснути свою позицію.

6. Аморальність як невіддільний складник діяльності. Гуманізм існує лише для слабких і бідних. Продається і купується все і всі.

Меркантильність як національний інтерес вище загальнолюдських цінностей.

Переможців не судять. Мета виправдовує засоби. Жертви і втрати — лише у своїх, у ворогів — лише те, що вони заслуговують. Водночас публічна риторика — вкрай лицемірна і фарисейська.

7. Категоричне несприйняття іншої думки, аргументації, мотивації. Партнер може бути або васалом, або ворогом. Співбесідник має бути або однодумцем, або він тупий невіглас (або продався, працює на ворога). За публічну незгоду треба карати. За намір незгоди треба карати. Взагалі за будь-який не санкціонований зверху намір треба карати.

8. Підміна контролю над вертикаллю влади перевірками особистої відданості. Відданість має підтверджуватися не тільки плазуванням і публічним вихвалянням, а й матеріальними внесками.

9. Щира переконаність у тому, що за свою видатну діяльність на чолі держави, установи, компанії тощо персона має повне право отримувати будь-яку матеріальну винагороду. Якісь формальні правила існують для ворогів, своїм, допоки виконують пункт №8, можна все.

10. Непереборне тяжіння до авторитаризму і монопольної влади. Все вирішує той, який відповідає виключно за перемоги і звершення. Будь-яка поразка у підконтрольних медіа обов’язково перетворюється на перемогу. Якщо відбувається щось не те, то це тому, що головний не був поінформований і просто не мав змоги втрутитися і все виправити.

Я написав це не для того, щоб критикувати наших партнерів чи таврувати наших ворогів. Ні, ще раз повторюю: перелічені підходи набувають дедалі ширшого розповсюдження у світі. Наприклад, те, що відбувається в Угорщині, — класичний "трампізм-путінізм". І далі за списком.

Але головна біда, що подібні стратегічно програшні підходи дедалі більше поширюються в Україні. І не тільки на найвищому рівні.

Якщо не переборемо, не повернемо моральність і розумність у суспільно-політичні відносини (вони були на початку незалежності!), Україна не зможе рухатися у майбутнє, бо сьогодення вона такою не переживе.

Оригінал